1492
Артем Ковбель: український агропром наближається до колапсу?
— Аграрний ринок
Дуже багато говорять про
те, що українське зерно годує півсвіту. Що зернова угода врятувала світ від голоду.
Що українські аграрії працюють і збирають рекордні врожаї, навіть під час
війни. І все це так. Але в українському агробізнесі, попри всі його досягнення,
за рік гарячої війни накопичилося безліч проблем. Ось до них і хочу привернути
увагу.
Про які проблеми йдеться? Тут можна скласти цілий ланцюжок.
1. Падіння світових цін на продовольство. Продовольча і
сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у березні зафіксувала падіння цін на
одну тільки пшеницю на 7,1%. Це означає, що й доходи аграріїв від продажу
падають. Падіння доходів — це падіння закупівель зерна і добрив для наступної
посівної. Зменшується не тільки кількість, а і якість закупленої сировини, а
також інвестиції в підтримання продуктивності ґрунтів і нові системи іригації.
2. Українське зерно додатково просідає в ціні — через нестабільність
роботи «зернового коридору». А ще конкуренцію йому складає російське
зерно. Воно через санкції взагалі рекордно подешевшало і для багатьох є
альтернативою «проблемному» зерну з України.
3. Неможливість планування. Через нестабільність роботи
«зернового коридору» жодна агрокомпанія не може заздалегідь знати,
скільки зерна вона продасть. А без цього неможливо спрогнозувати, в якій
обсягах засівати поля.
4. Дорога логістика. До війни вартість залізничних перевезень зерна з
Центральної України до портів Чорного моря трималася в межах 25 доларів за
тонну, зараз — 35-40 доларів за тонну. Схожа ситуація і в морській логістиці з
тією різницею, що там волатильність вища: ціни можуть як різко злітати, так і
різко падати.
5. Конфлікти із закордонними зернотрейдерами. Це для нас
«зерновий коридор» — порятунок, для іноземних компаній він — спосіб
розжитися товаром задешево. Тому іноземні компанії можуть використовувати не
дуже чесні методи, щоб заробити більше на кризі з українським зерном. Показовим
тут є досвід ГК «Прометей», якого великий закордонний трейдер банально
«кинув», відмовившись від уже укладеного контракту після того, як
ціни у світі на зерно просіли.
У списку моїх клієнтів
теж багато агрокомпаній і багато хто з них так чи інакше мають складнощі у
відносинах із зернотрейдерами.
6. Податкові епопеї. Війна війною, але блокування податкових накладних
з приводу і без в Україні триває. Це, з одного боку, заважає державі своєчасно
отримувати податкові надходження до бюджету, з іншого — створює зайвий привід
для паніки аграріям. Замість того, щоб займатися своєю цільовою роботою, їм
доводиться з’ясовувати, що не так у їхній податковій документації, та судитися
через штрафи.
7. Брак потужностей для зберігання. Наразі зерно завозять на звичайні
склади, інколи залишають у навантажувальних контейнерах без дотримання правил
зберігання. У результаті відсоток зіпсованого зерна зростає.
Чи можна розв’язувати ці проблеми?
Швидко — ні. Ситуація в
нинішньому АПК — це глобальна проблема, яка потребує комплексного підходу. І
найголовніше — допомоги наших партнерів. Потрібні інвестиції — у розмінування
полів, впровадження нових технологій добрив і підливу на тлі висхідних посух,
розвиток логістики.
Також потрібна якщо не
альтернатив «зерновому коридору», то хоча б шляхи стабілізації його роботи. І
робота в цьому плані ведеться, про що свідчать заяви різних представників
влади, остання з яким пролунала нещодавно з уст посла України в Туреччині.
Але не все вирішується
тільки коштом західних партнерів. Підтримати АПК може й український уряд тим,
що:
— розв’яже проблему
блокування податкових накладних,
— реалізує програму
гарантування військових ризиків,
— продовжить розвиток
альтернативних джерел енергії (виробництво енергії з біомаси, біогазу, сонячна енергетика
тощо).
І в цьому сенсі не завадило б розробити програму підтримки ТЕЦ, які вже
працюють на біомасі та біогазі, та програми стимулювання аграріїв для переходу
на альтернативні джерела енергії.
Усе це, безумовно,
потребуватиме часу і грошей, але для початку б не завадило просто бажання і
політична воля.
Артем Ковбель, партнер, співзасновник Crowe Erfolg, член ASIS, ACFE, ASCP
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
