Артем Ковбель: український агропром наближається до колапсу? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Артем Ковбель: український агропром наближається до колапсу?

Аграрний ринок
1243
Артем Ковбель: український агропром наближається до колапсу?
Артем Ковбель: український агропром наближається до колапсу?
Дуже багато говорять про те, що українське зерно годує півсвіту. Що зернова угода врятувала світ від голоду. Що українські аграрії працюють і збирають рекордні врожаї, навіть під час війни. І все це так. Але в українському агробізнесі, попри всі його досягнення, за рік гарячої війни накопичилося безліч проблем. Ось до них і хочу привернути увагу.
Про які проблеми йдеться? Тут можна скласти цілий ланцюжок.
1. Падіння світових цін на продовольство. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у березні зафіксувала падіння цін на одну тільки пшеницю на 7,1%. Це означає, що й доходи аграріїв від продажу падають. Падіння доходів — це падіння закупівель зерна і добрив для наступної посівної. Зменшується не тільки кількість, а і якість закупленої сировини, а також інвестиції в підтримання продуктивності ґрунтів і нові системи іригації.
2. Українське зерно додатково просідає в ціні — через нестабільність роботи «зернового коридору». А ще конкуренцію йому складає російське зерно. Воно через санкції взагалі рекордно подешевшало і для багатьох є альтернативою «проблемному» зерну з України.
3. Неможливість планування. Через нестабільність роботи «зернового коридору» жодна агрокомпанія не може заздалегідь знати, скільки зерна вона продасть. А без цього неможливо спрогнозувати, в якій обсягах засівати поля.
4. Дорога логістика. До війни вартість залізничних перевезень зерна з Центральної України до портів Чорного моря трималася в межах 25 доларів за тонну, зараз — 35-40 доларів за тонну. Схожа ситуація і в морській логістиці з тією різницею, що там волатильність вища: ціни можуть як різко злітати, так і різко падати.
5. Конфлікти із закордонними зернотрейдерами. Це для нас «зерновий коридор» — порятунок, для іноземних компаній він — спосіб розжитися товаром задешево. Тому іноземні компанії можуть використовувати не дуже чесні методи, щоб заробити більше на кризі з українським зерном. Показовим тут є досвід ГК «Прометей», якого великий закордонний трейдер банально «кинув», відмовившись від уже укладеного контракту після того, як ціни у світі на зерно просіли.
У списку моїх клієнтів теж багато агрокомпаній і багато хто з них так чи інакше мають складнощі у відносинах із зернотрейдерами.
6. Податкові епопеї. Війна війною, але блокування податкових накладних з приводу і без в Україні триває. Це, з одного боку, заважає державі своєчасно отримувати податкові надходження до бюджету, з іншого — створює зайвий привід для паніки аграріям. Замість того, щоб займатися своєю цільовою роботою, їм доводиться з’ясовувати, що не так у їхній податковій документації, та судитися через штрафи.
7. Брак потужностей для зберігання. Наразі зерно завозять на звичайні склади, інколи залишають у навантажувальних контейнерах без дотримання правил зберігання. У результаті відсоток зіпсованого зерна зростає.
Чи можна розв’язувати ці проблеми?
Швидко — ні. Ситуація в нинішньому АПК — це глобальна проблема, яка потребує комплексного підходу. І найголовніше — допомоги наших партнерів. Потрібні інвестиції — у розмінування полів, впровадження нових технологій добрив і підливу на тлі висхідних посух, розвиток логістики.
Також потрібна якщо не альтернатив «зерновому коридору», то хоча б шляхи стабілізації його роботи. І робота в цьому плані ведеться, про що свідчать заяви різних представників влади, остання з яким пролунала нещодавно з уст посла України в Туреччині.
Але не все вирішується тільки коштом західних партнерів. Підтримати АПК може й український уряд тим, що:
— розв’яже проблему блокування податкових накладних,
— реалізує програму гарантування військових ризиків,
— продовжить розвиток альтернативних джерел енергії (виробництво енергії з біомаси, біогазу, сонячна енергетика тощо). І в цьому сенсі не завадило б розробити програму підтримки ТЕЦ, які вже працюють на біомасі та біогазі, та програми стимулювання аграріїв для переходу на альтернативні джерела енергії.
Усе це, безумовно, потребуватиме часу і грошей, але для початку б не завадило просто бажання і політична воля.
Артем Ковбель, партнер, співзасновник Crowe Erfolg, член ASIS, ACFE, ASCP
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас