41
Український бізнес готується до зими: головні ризики
Український бізнес оцінює свою готовність до осінньо-зимового періоду 2026/27 років переважно як помірну. Найбільшим ризиком для безперервності роботи компанії вважають надійність електропостачання.
Про це свідчать результати спільного дослідження Deloitte Ukraine та Американської торговельної палати в Україні «Готовність до зими: індекс стійкості бізнесу України 2026».
Готовність бізнесу до зими
Більшість компаній помірно впевнена у готовності до зимового періоду. 11% опитаних компаній погоджуються, що готові до потенційних викликів осінньо-зимового періоду 2026/27, ще 75% скоріше погоджуються. Водночас 9% не погоджуються з цим твердженням, а 5% не змогли визначитися з відповіддю.
Основними факторами ризику щодо забезпечення безперервності діяльності залишаються електропостачання (62%), безпека фізичних активів (45%) та логістика і транспортування (42%) — чинники, на які компанії мають обмежений вплив. Інші фактори ризику: забезпеченість персоналом (29%), опалення (28%), водопостачання (24%), зв’язок/телекомунікації (22%).
Підготовка бізнесу до зими триває: 60% запланованих пріоритетних заходів ще реалізуються, тоді як 21% вже реалізовано.
Серед пріоритетних заходів для забезпечення стійкої роботи компаній до початку зимового періоду 2026/27 респонденти найчастіше називали посилення резервного енергозабезпечення (74%) та підготовку планів підтримки працівників (47%).
Серед інших важливих заходів — підготовка альтернативних локацій / можливостей для релокації бізнесу (28%), забезпечення альтернативного опалення та підтримання температурного режиму (27%), а також підготовка альтернативних логістичних маршрутів і транспортних рішень (27%).
Фінансова стійкість і підтримка працівників
Більшість компаній мають ресурси для забезпечення фінансової стійкості протягом щонайменше півроку: 62% можуть підтримувати критичні операції без залучення зовнішнього фінансування, а 53% - забезпечувати виплату заробітної плати на відповідний період.
Водночас 34% компаній не закладали резерву на непередбачувані витрати, пов’язані з потенційними зимовими перебоями. Серед компаній, що закладали резерв, найпоширенішим показником є 3−5% від загальних витрат.
Посилення підтримки працівників сфокусоване на безпекових аспектах та наданні додаткової гнучкості для забезпечення безперервності діяльності (кожен із цих напрямів зазначили 67% компаній). Лише 9% компаній вважають поточний рівень підтримки достатнім.
Ризики щодо постачання спонукають компанії формувати альтернативні логістичні маршрути — 60% компаній, для яких ланцюги постачання є критичними для ведення діяльності, вже здійснили/планують здійснити ці заходи у найближчі 3 місяці.
Взаємодія бізнесу з громадами залишається обмеженою: більшість компаній (70%) не ознайомлена з планами стійкості, а до їх розроблення та реалізації долучилися лише 10% респондентів.
Індекс стійкості бізнесу
Загальний рівень стійкості бізнесу становить 58%, що відповідає середньому рівню.
Найвищі показники зафіксовано за напрямами кіберстійкості та операційної стійкості, тоді як фінансова стійкість залишається найвразливішим компонентом. Індекс стійкості бізнесу розраховано як середнє арифметичне чотирьох ключових складових: фінансової стійкості, операційної стійкості, стійкості управління людським капіталом та кіберстійкості.
Фінансова стійкість є основною зоною вразливості бізнесу та становить 43%. Помірна диверсифікація фінансування та обмежені можливості скорочення витрат (у 62% компаній можливості швидко скоротити витрати обмежені або більшість витрат є фіксованими) знижують здатність компаній оперативно реагувати на фінансові виклики.
Операційна стійкість (66%) спирається на накопичений досвід, але потребує більшої формалізації. Майже кожна друга компанія має формалізований план безперервності діяльності (48%), і більшість із них перевірила його протягом останнього року.
Більшість компаній формально визначила відповідальних і механізми прийняття рішень у кризових ситуаціях, однак близько 30% досі не мають формалізованих описів процесів і розподілу відповідальності.
Попередній досвід спонукав компанії передусім посилити енергетичну автономність через резервні джерела живлення, накопичувачі енергії та запаси палива.
Стійкість управління людським капіталом
Підтримка продуктивності та психологічної стійкості працівників є важливим аспектом сталості управління людським капіталом (55%), хоча більшість компаній все ще застосовує переважно фрагментовані практики.
Додатковими зонами для розвитку є питання формалізації кризових комунікацій та практик заміщення працівників у критичних процесах. Більшість компаній здатна принаймні тимчасово замінити недоступних працівників для підтримки критичних процесів. Водночас, кожен четвертий респондент (-ка) вбачає у цьому суттєві виклики для свого бізнесу.
Кіберстійкість
Кіберстійкість є найбільш розвиненим напрямом і становить 70%. У 40% компаній кіберстійкість інтегрована в корпоративну систему управління ризиками, 31% мають формалізовані процеси управління кіберризиками. У більшості компаній відповідність стандартам кібербезпеки контролюється системно, хоча регулярний незалежний аудит проходять лише близько чверті бізнесів.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
