64
Світовій економіці загрожують інфляція, борги та енергетична криза — МВФ
Світова економіка продовжує витримувати численні потрясіння, проте її здатність протистояти новим кризам поступово вичерпується.
Про це заявила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва під час пресконференції на щорічних зборах МВФ та Групи Світового банку у Бангкоку, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Інфляція та борги посилюють тиск на економіку
«Енергетичні та фіскальні резерви вичерпуються. У багатьох регіонах інфляція залишається високою. Це призводить до підвищення відсоткових ставок, що посилює тиск, пов’язаний із обслуговуванням боргу там, де рівень заборгованості зріс унаслідок повторюваних потрясінь», — зазначила Георгієва.
За її словами, динаміка економічного зростання зазнає впливу двох протилежних чинників: з одного боку — стримування через негативний шок у сфері енергопостачання, спричинене війною на Близькому Сході; з іншого — стимулювання завдяки позитивному шоку попиту на технології штучного інтелекту.
Директорка-розпорядниця нагадала, що МВФ напередодні символічно підняв оцінку зростання світової економіки цього року з 3,0% до 3,1% порівняно із 3,4% торік, але за цими цифрами криються значні розбіжності між країнами.
Хто виграє, а хто втрачає від змін у світовій економіці
«Хто загалом демонструє кращі результати? Економіки, тісно інтегровані в ланцюг постачання технологій штучного інтелекту… Також кращі показники демонструють країни-експортери енергоносіїв, на які не впливають війни. Хто ж зазнає найбільшого удару? Країни з низьким рівнем доходу, а також нестабільні держави та країни, охоплені конфліктами. Особливо ті, що імпортують енергоносії або залишилися осторонь технологічного буму», — описала ситуацію Георгієва.
Дохідність облігацій зростає, а обслуговування боргу дорожчає
Вона додала, що важливою зміною з моменту останньої зустрічі МВФ та СБ у квітні стало зростання дохідності облігацій у розвинених економіках до рівнів, яких не спостерігалося десятиліттями через стійку інфляцію, вищими запитами з боку інвесторів в очікуванні вищих темпів зростання в майбутньому завдяки штучному інтелекту, а також через стан державних фінансів.
«Занадто багато країн не скористалися періодом після пандемії для відновлення фіскальних резервів. І кожен новий шок призводив до зростання рівня боргу. Цього разу найгірша ситуація спостерігається саме в розвинених економіках», — констатувала очільниця МВФ.
Вона зауважила, що вища дохідність базових активів у цих країнах перетягує на себе капітал, який міг би піти на ринки, що розвиваються, та в країни з низьким рівнем доходу, що призводить до зростання вартості обслуговування боргу, й ця проблема загострюється через тиск у зв’язку із подорожчанням палива та продовольства.
Поради країнам
«Який наш головний заклик до політиків зараз? Терміново впорядкувати фіскальну систему, доки тріщини не збільшилися. Настав час збільшити надходження, раціоналізувати витрати та покращити управління державними фінансами», — наголосила Георгієва.
Вона також закликала на тлі зростання цін на енергоносії та продовольство захищати людей, а не ціни. «Це означає надання тимчасової та адресної підтримки найбільш вразливим верствам населення зі збереженням цінових сигналів», — пояснила директорка-розпорядниця.
У сфері монетарної політики вона порадила центральним банкам зосередитися насамперед на виконанні своїх мандатів із забезпечення цінової стабільності.
«Аргументи на користь посилення політики є найбільш переконливими там, де інфляція перевищує цільовий показник, а економічна активність залишається високою. Для багатьох країн зараз може бути слушний момент для виваженого переходу до більш жорсткої монетарної політики», — вважає Георгієва.
Щодо штучного інтелекту, то вона визнала, що ШІ обіцяє підвищення продуктивності, економічне зростання та загальне зростання добробуту, але звернула увагу на ризики.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
