465
Рада схвалила пропозиції Зеленського до закону про земельні паї
— Аграрний ринок
Верховна Рада зняла вето президента щодо законопроєкту 11 150 про захист інтересів власників земельних паїв. Нагадаємо, 22 травня, парламент прийняв в цілому відповідний закон, однак 10 червня Президент наклав на нього вето.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
У своєму вето Зеленський передусім запропонував привести надісланий йому на підпис акт у відповідність до Закону України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП).
Законопроєкт № 11 150, серед іншого, мав на меті визначити особливості здійснення адміністративного провадження в земельних відносинах, у зв’язку з чим передбачив доповнити відповідною статтею Земельний кодекс України. Проте така норма (стаття 17−2) скоріше зафіксувала фактичне виведення земельних відносин зі сфери дії ЗАП. Зокрема відповідна норма:
- передбачає переважно судовий порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності органів влади.
- закріплює лише судовий порядок визнання рішення по земельним питанням нікчемним та недійсним. Йдеться про акти, які мають значні очевидні недоліки (нікчемні акти), приміром, у яких не зазначено орган, що цей акт прийняв, або не дотримана стандартизована форма акта.
- передбачає, що орган влади в разі отримання заяви, розглядати яку він не має компетенції, письмово відмовляє в розгляді такої заяви й повертає її особі, а не направляє заяву за належністю, як це встановлено в Законі України «Про адміністративну процедуру».
- нівелює можливість припинити дію рішення по земельному питанню, навіть якщо є високий публічний інтерес до цього або адресат не виконав умови, передбачені таким рішенням. Навряд чи це сприятиме ефективності діяльності публічної адміністрації.
- передбачає застосування заходів впливу, передбачених ЗАП, лише за рішенням суду (як пропонує законопроєкт № 11 150), взагалі створює ситуацію невизначеності. Адже ЗАП встановлює, що сам орган без звернення до суду може приймати рішення про застосування заходів впливу. Водночас закон не закріплює повноваження органів влади звернутися до суду щодо застосування заходів впливу.
- вимагає, щоб акти, які негативно впливають (або можуть вплинути) на права, свободи та законні інтереси особи, орган мотивував. Йдеться про відмови у виділенні земельної ділянки, в наданні дозволу на розроблення землевпорядної документації, про приписи про усунення порушень, виявлених у ході перевірки.
- закріплює положення про те, що речі, пояснення свідків, висновки або пояснення експертів, консультації або роз’яснення спеціалістів не можуть бути доказами в адміністративних провадженнях у земельних справах, взагалі створює проблеми для застосування спеціальних законів у сфері земельних відносин.
Таким чином, підходи, закладені в законопроєкті № 11 150 щодо особливостей адміністративного провадження в земельних відносинах, по суті, свідчать про нехтування європейськими стандартами належного адміністрування, які Україна активно впроваджує в усі сфери життєдіяльності.
Частину проблем у статті 17−2, врахувавши пропозиції президента, було знято, зокрема:
- можливість застосування адміністративного оскарження за ЗАП (хоча норма могла б бути викладена чіткіше);
- можливість відновлення законності через визнання недійсними протиправних адміністративних актів відповідно до ЗАП, а також — у виняткових випадках, визнання нікчемними адміністративних актів відповідно до ЗАП;
- можливість врегулювання спорів про компетенцію та застосування адміністративної взаємодопомоги відповідно до ЗАП;
- підстави залишення заяви без розгляду відповідно до ЗАП;
- можливість відкликання правомірного адміністративного акта відповідно до ЗАП;
- знято обмеження щодо залучення експертів, проведення слухань;
- повернено вимогу мотивування негативних адміністративних актів відповідно до ЗАП.
Нагадаємо: законопроєктом, зокрема, передбачалося:
- продовження (з 2025 року до 2028 року) строку оформлення незатребуваних земельних ділянок, здійснення розподілу земельних ділянок між власниками паїв та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок;
- відновлення обов’язковості підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників;
- продовження до 2026 року пілотного проєкту з внесення відомостей до Держземкадастру сертифікованими інженерами-землевпорядниками;
- встановлення правил, за яким, термін дії договорів оренди земельних ділянок, сформованих із невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, які перейшли до комунальної власності, припиняється через 2 роки з дня державної реєстрації права комунальної власності на них.
За матеріалами: Mind
Поділитися новиною
