Що очікує ринок кредитування у 2022 році на думку експерта небанківського фінансового сектору — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Що очікує ринок кредитування у 2022 році на думку експерта небанківського фінансового сектору

Кредит&Депозит
28
Що очікує ринок кредитування у 2022 році на думку експерта небанківського фінансового сектору
Приватні фінтех-компанії у першому півріччі 2021 року показали рекордне зростання. На європейському ринку з’явилося щонайменше дев’ять фінансових «єдинорогів», кожен долар із п’яти інвестують у фінтех-компанії. В Україні вони щільно зайняли цілу низку сегментів ринку фінансових послуг, зокрема небанківський фінансовий сектор.
Про те, що чекати далі від мікрокредитування та чим закінчився минулий рік для фінтехкомпаній в інтерв’ю LegalHub, розповів Євген Резуєв, директор ТОВ «УкрКредитФінанс» (бренд CreditKasa).
- Як ви оцінюєте минулий рік та його результати для вашої компанії та для ринку загалом?
- 2021 рік був роком приросту ринку. Насамперед приріст був можливий завдяки низькій базі порівняння: 2021 рік ми порівнюємо з попереднім 2020-м, коли у березні-квітні стався повний колапс на ринку кредитування. Навесні основні гравці або повністю зупинили, або скоротили до мінімуму свою операційну діяльність. Минулого року, попри всі ковідні обмеження, видача кредитування не зупинялася. Щоправда, ситуація, що склалася, вплинула на готовність і здатність клієнтів вчасно виплачувати борги. Утім, загалом рік був досить успішним: наша компанія виросла пропорційно до зростання індустрії.
- Які події 2021 року ви вважаєте знаковими?
- Минулий рік став роком акцентів на якості, а не кількості. Багато гравців стали більш виважено ставитись до питань кредитного ризику. Якщо говорити про нашу компанію, то політика визначалася не лише бажанням мінімізувати ризики – ми як кредитор стежили за тим, якими будуть юридичні та операційні можливості щодо повернення кредитів. Усі ці моменти знайшли своє відображення у нашій кредитній політиці. Але загалом невизначеності та різких ринкових стрибків у минулому році було менше, що дозволило компанії більш якісно та системно планувати подальші дії. У 2021 році ми імплементували усі законодавчі зміни, у тому числі реалізували можливість віддаленої ідентифікації та верифікації клієнтів за допомогою технологій Liveness Detection та BankID – для клієнтів CreditKasa відкрився комфортніший шлях до отримання кредитів.
- Вашими основними конкурентами в сегменті мікрокредитування є банки: минулого року їхня активність суттєво зросла. Які ви можете назвати плюси та мінуси банків та фінтехкомпаній?
- Різниця між банками та фінтехкомпаніями приблизно така сама, як між продуктовими магазинами біля дому та великими супермаркетами. Магазин біля дому – це максимально близький та зручний, але дорогий магазин. Супермаркет – менш дорогий, але туди треба доїхати, що не завжди зручно. А є гіпермаркети формату Cash&Carry, де ціни мінімальні, але логістика потребує певних затрат часу. На фінансовому ринку ситуація аналогічна. Є компанії, які працюють із максимальними ризиками: взяти кредит тут досить просто, але його вартість порівняно велика. Є менш дорогі банківські споживчі кредити, а є ще дешевше довгострокове кредитування, видача якого передбачає виконання клієнтом цілої низки вимог, включаючи надання застав, порук тощо.
- Як у вашому сегменті розвиватиметься конкуренція фінтехкомпаній та банків?
- Усе залежить від регулятора. Наприклад, зміна нормативної бази щодо підходів до резервування для банків може і збільшити наш ринок, і скоротити. Якщо норми резервування зростуть, то для розвитку споживчого кредитування банкам доведеться докапіталізуватися. Але з огляду на поточні ризики мало хто горить бажанням це робити.
- Яким, на вашу думку, має бути держрегулювання фінтехкомпаній? Чи потрібно посилювати вимоги?
- З моменту спліту НБУ системно посилює регулювання фінтехкомпаній: кількість точок регулювання постійно зростає. Щомісяця ми щось доробляємо у процесах, щоб до певного терміну, який встановив регулятор, відповідати його вимогам. Це перманентний процес. Водночас усі свої нововведення НБУ обговорює із ринком. Процес виглядає приблизно так: НБУ озвучує проєкт, дає один-два місяці для обговорення з ринком (зазвичай це відбувається через профільні асоціації, але іноді коментарі збирають і в рамках спільних зустрічей з учасниками ринку), після чого приймає нормативний акт уже з урахуванням зауважень та дає термін на його імплементацію. Наприклад, у лютому набудуть чинності нові вимоги до договорів кредитування, і в цьому питанні НБУ дуже конструктивно провів діалог з учасниками ринку, внаслідок чого модифікував початкові норми з урахуванням ринкової практики. Загалом можна сказати, що всі зміни спрямовані на більшу контрольованість ринку та посилення захисту прав позичальників. Змін, які стосувалися б захисту прав кредиторів, на жаль, поки що немає.
- По суті, відбувається уподібнення нормативної бази для банків та фінкомпаній?
- Так і є. У деяких аспектах це логічно та закономірно. Було б дивно, якби одним учасникам ринку були доступні певні опції, як-от віддалена ідентифікація, а іншим – ні. У цьому плані синхронізація є обґрунтованою. Але у деяких випадках ми опиняємось у ситуації, яка не відповідає специфіці нашого бізнесу. Найболючіша тема для всього ринку – це зазначення у договорі ефективної ставки у річному обрахунку. Основна проблема полягає у тому, що спочатку цю методику було прописано для банків, кредитування яких найчастіше обчислюється роками. Усе логічно та адекватно. Але коли цю методику накладають на кредити терміном 14 днів, виходять ставки розміром до сотень тисяч відсотків. Проблема у тому, що методологія передбачає капіталізацію відсотків, що не зовсім логічно для нашого бізнесу. У результаті, коли позичальники бачать різницю ставок від 4% річних до 250 000% річних, більшість з них у принципі перестають дивитися на цей показник – він, власне, перетворюється на недоцільну норму. А найбільш вразлива аудиторія – обурюється у соцмережах.
- Чого ви очікуєте від 2022 року?
- З одного боку, у січні ми не побачили великої активності банків, але з іншого боку, наприкінці 2021 року спостерігали активність великих фінансових та е-комерс гравців, які пов’язані з ринком небанківського кредитування. Наприклад, Rozetka запустила власну розстрочку, а казахський Kaspi заявив про вихід на український ринок. Тому у 2022-му нудно точно не буде. Також ми не чекаємо на послаблення регулювання та скорочення кількості українських системних гравців. Ймовірне скорочення присутності дрібних гравців. Але загалом конкуренція посилюватиметься. Ми також не бачимо можливості для здешевлення кредитів у середньому на ринку: на вартість кредитування впливає рівень повернення та доступний інструментарій для роботи з проблемною заборгованістю. Можна сміливо сказати, що цей фактор захищає український фінансовий ринок від появи великих іноземних гравців. У сегменті НФС можна видати недорогі кредити, але на цьому не побудуєш прибутковий бізнес – компенсувати неповернення низькими ставками не вдасться.
Якщо говорити про зростання ринку у 2022 році, то я очікую на зростання на рівні однієї-двох річних інфляцій. Повторення зростання ринку 2021 року порівняно з 2020-м не буде. У планах нашої компанії – запуск більш тривалих та менш дорогих продуктів. Наразі у нас уже є кредити терміном на 70 днів. Термін нових продуктів обчислюватиметься місяцями, але поки що це будуть кредити до одного року. По суті, ми наближаємося до банківського кредитування, але через більшу вартість ресурсу не зможемо конкурувати з банками виключно за рахунок ставок.
- У чому ви вбачаєте основні невирішені проблеми ринку фінтеху сьогодні? Як держава могла б вплинути на вирішення цих проблем?
Усі основні акценти регулятора спрямовані на те, аби регулювати кредиторів, а не позичальників. У результаті виходить замкнене коло: поки законодавець і регулятор не почнуть наводити лад серед позичальників, клієнти не зможуть отримувати дешевші та більш довготривалі кредити. Поки кредитор не захищений у своїй можливості повернути кредит, страждає сумлінний позичальник, який за інших умов міг би отримувати від банків та небанківських установ набагато дешевші кредити. Насправді, у НБУ не дуже багато інструментів впливу на позичальників, але навіть на їх імплементацію немає соціального і політичного запиту. У законодавців та деяких органів виконавчої влади інструментів більше, але все ще немає соціального та політичного запиту. Водночас законодавці вважають, що, закручуючи гайки для кредиторів, вони захищають споживачів. Але це ілюзія: фактично вони захищають лише тих споживачів, які не виконують своїх договірних зобов’язань.
- Якщо порівнювати українське фінансове середовище для розвитку фінтехкомпаній із сусідніми країнами, які переваги є у нас?
- Український банківський ринок недостатньо великий для міжнародних гравців, але водночас досить складний і зарегульований. Саме тому останніми роками іноземці демонстрували бажання вийти, а не зайти. Інтерес до українського ринку існує з боку компаній із країн СНД: вони розуміють, як працює наш ринок, і як вони зможуть тут заробити. Наприклад, для того ж таки Kaspi вихід на український ринок – це можливість масштабувати бізнес.
За матеріалами:
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас