1690
Артем Ковбель: як крадуть в компаніях. Приклади цього літа
— Фондовий ринок
Корпоративні шахраї завжди насторожі. Тому нам, форензістам, завжди є робота. У цій колонці хочу розповісти відразу про три шахрайські схеми, якими ми з командою займалися останні 2 місяці – в липні і серпні.
Кейс №1
Потерпіла сторона: дистриб’ютор напівфабрикатів.
Коротка фабула: бізнесом керують два партнери. Один з них – найманий менеджер, або так званий Smart money. Другий партнер «диванний акціонер». Так я називаю власників і інвесторів, які не беруть участі самі в управлінні бізнесом і покладаються в основному на найманих професіоналів.
Завдані компанії збитки: близько 90 млн грн.
Схема: відразу кілька. По-перше – банальна крадіжка грошей з каси. Ніхто не вів нормальний облік готівкових коштів, тож красти таким чином було нетяжко.
По-друге – «податкові ями». Така схема передбачає відправку корпоративних коштів на рахунки компанії-одноденки з подальшим їх переведенням у готівку.
По-третє – продаж реалізованої компанією продукції за кеш. У цьому випадку складно відстежит, скільки реально було отримано від кожного продажу. Шахрай може вільно маніпулювати цифрами у фінансовій звітності для своєї вигоди.
По-четверте – продаж документів і податкового кредиту як наслідок імпорту продукції.
Як виявили: акціонеру компанії кинувся в очі дисбаланс між офіційним рівнем доходу найманого менеджера і його фактичним рівнем життя. Останній, наприклад, зробив кілька дорогих покупок, зокрема придбав квартиру і нову машину.
При цьому компанію віднесли до категорії ризикових, а її податкові накладні заблокували – останній факт вже остаточно вивів з себе акціонера. Його підозри щодо ефективності управління в компанії зміцніли, і він ініціював розслідування і проведення процедури форензік.
Що можна зробити в таких випадках: в одну мить компенсувати завдану компанії шкоду, звісно, нереально. Але можна провести, скажімо так, реформи, які допоможуть бізнесу швидше встати на ноги.
Для компанії з цього кейсу ми з командою провели цілий ряд таких підходів:
1. Оптимізували систему управлінського обліку;
2. Налагодили контроль складських залишків, cash flow і залишків грошей на рахунках і в касі;
3. Оцінили ефективність системи бухгалтерського обліку і частково оптимізували;
4. Налагодили фінансовий контроль;
5. Впровадили процедуру KYC з відбору контрагентів.
Короткі висновки:
1. Недобросовісні дії призводять до виведення ліквідності з бізнесу. Створюючи внутрішні загрози, і як наслідок, зовнішні загрози. В даному випадку це блокування ПН, прихід податкових органів і призупинення госп. діяльності компанії.
2. Вихід з операційного контролю дорівнює втраті бізнесу. Це аксіома.
3. Якщо Ви власник бізнесу і вирішили порадувати свого менеджера часткою свого бізнесу – не забувайте про процедуру форензік хоча б раз на рік.
Кейс №2
Потерпіла сторона: компанія – трейдер електроенергії.
Коротка фабула: міноритарному акціонеру і одночасно директору фактично подарували частку в бізнесі. В обмін на це власник попросив розвивати компанію і не красти гроші.
Завдані збитки: ще визначається, але це десятки мільйонів гривень.
Схема: “пов’язані особи”. Вона передбачає створення підконтрольних компаній з таким же видом діяльності, як у компанії, в якій працює шахрай. Господарська діяльність згодом здійснюється через цю нову юридичну особу з присвоєнням прибутку та клієнтів.
Як виявили: перше, що порушило підозру власника – постійне падіння фінансових показників бізнесу. На питання «чому» директор компанії відповідав абстрактними аргументами в стилі “ринок складний”.
При цьому, цей директор, як і шахрай з першого кейсу, дозволяв собі досить розкішний спосіб життя.
Останньою краплею стала перереєстрація компанії в інший регіон для більш зручного управління. Після цього була перевірка з подальшим виявленням порушень.
Чому допустили: причини дві – надмірна довіра і вихід з операційного контролю. Це типова помилка більшості власників бізнесу.
Звідси – висновок: не довіряйте свій бізнес нікому просто так, перевіряйте все, що з ним відбувається.
Кейс №3
Потерпіла сторона: велика аграрна компанія.
Коротка фабула: СЕО компанії протягом 3-х років виводив гроші на створену на своє ім’я в іноземній юрисдикції компанію.
Завдані збитки: $28 млн – значна сума.
Схема: була не одна, а кілька. Так, СЕО використовував компанію, в якій працював, як «кредитне плече» для забезпечення ліквідності власної компанії зі співзвучною назвою, до речі.
Угоди wash-out за рахунок збиткових для компанії операцій були виведені через контрагентів, з якими укладалися контракти. Також практикувалося списання дебіторської заборгованості за домовленістю з компаніями-боржниками.
Як виявили: акціонер виявив брак ресурсу в той момент, коли вирішив направити частину грошового потоку на новий проект.
Діра в виручці компанії була довгий час непомітна через досить великі обороти в сотні мільйонів доларів.
Підсумок: триває слідство в рамках кримінальної справи за ст. 190 ч. 4, ст. 191.
***
Шахраї є і будуть завжди. Ваше завдання як власника бізнесу – бути насторожі.
Не довіряйте наосліп партнерам, перевіряйте все, що відбувається в компанії. І не лише самостійно, але і за допомогою спеціальних інструментів, включаючи аудит та інше.
Так ви швидше виявите проблеми і встигнете їх вирішити до того, як стане пізно.
Артем Ковбель, співзасновник, партнер Crowe, практика форензік
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
