Виселяють з квартири за борги: що робити

До кінця 2020 року борги українців за мікрокредитами склали 15 млрд гривень, а валютними іпотечними кредитами — 42 млрд. Багатьох боржників позбавляють житла — всупереч тому, що в Україні діє мораторій на виселення з квартир. Більш того, втратити нерухомість можуть навіть ті, хто ніколи в житті не брав кредитів!

Як це відбувається і що робити постраждалим, розбиралися журналісти.

Приклад. У мешканки Маріуполя Ольги Андрійчук забрали квартиру за борги за кредитом у 5 тис. гривень. Невідомі виламали двері, коли жінка була на роботі. Тепер вона стала фактично бездомною, тимчасово живе з дочками у знайомих.

Ольга взяла кредити в макрофінансовій організації – не вистачало на оплату навчання старшої дочки в університеті. Зайняла всього 5 тис. гривень, але під величезні відсотки — 40% на день. Спочатку платити виходило, але раптово у жінки помер чоловік. Після цього віддавати борг стало неможливо, відсотки і штрафи зростали з шаленою швидкістю.

Менше ніж за пів року 5 тис. перетворилися на 120 тис. гривень. А це саме така сума боргу, за яку можна забирати квартиру. Тому єдине житло Ольги виставили на торги і продали. Жінку і двох її дочок — студентку і неповнолітню школярку — зняли з реєстрації без їхнього відома. Як таке могло статися, Ольга не розуміє.

Думка експертів. У Міністерстві юстиції відповіли: у ситуації потрібно розбиратися, адже цілком можливо, що житло забрали законно.

«За певних обставин через кредит в 1000 або навіть в 100 можна втратити квартиру. Тому треба буде дуже обережним, підписуючи в ломбардах або фінансових установах кредитні договори», — попереджає директор Департаменту нотаріату та держреєстрації Дмитро Кирилюк.

Кредитори спеціально чекають, поки сума позики зросте в кілька разів, кажуть юристи. І часто кредити видаються саме для того, щоб відібрати житло, а не заради заробітку на відсотках.

Щоправда, квартиру можна втратити, навіть не оформляючи кредит. На прохідній Мін’юсту ми зустріли чоловіка, який прийшов писати скаргу. Його квартиру теж виставили на торги. Але всі документи і підписи в кредитному договорі – підроблені. У такому випадку юристи радять якнайшвидше звертатися до правоохоронних органів та суду.

І шанси повернути квартиру — досить високі. На відміну від ситуації, в який боржник дійсно брав кредит. У Мін’юсті уточнюють: у договорі з банком зазвичай чітко прописано, що якщо людина не повертає гроші, у неї можуть забрати житло.

«Тут не потрібне рішення суду. Це спеціальна процедура, на яку людина погоджується, підписуючи договір», — говорить Кирилюк.

Але юрист Ростислав Кравець заперечує, що в Україні діє заборона на виселення людей з квартир. Це закон, він має більшу юридичну силу, ніж договір з банком. Але стосується він боржників саме за валютними кредитами.

«Приватний виконавець не має права виставляти квартиру на торги. Є дуже велика практика судова з цього приводу — такі дії приватних виконавців визнаються незаконними. І ці торги теж визнаються незаконними», — говорить Кравець.

Дія мораторію закінчується в квітні 2021 року. Під ризиком виселення — десятки тисяч сімей. Якщо мораторій не продовжать, вони опиняться на вулиці. Не на камеру чиновники зізнаються, що нічим не можуть допомогти людям. Адже українці самі брали кредити в доларах через низькі відсотки, а про ризики і не думали. З іншого боку, якщо виселення стануть масовими, в країні можуть початися заворушення. Не виключено, що зі зброєю і стріляниною — деякі боржники вже почали об’єднуватися в групи, щоб відбивати атаки колекторів.

🏙️ Іпотека на житло в Україні. Безкоштовний каталог.