2423
Вкладників закликали на війну за виплати ФГВФО
— Кредит&Депозит
Верховний суд ухвалив сенсаційне рішення. Виявляється, Фонд гарантування вкладів фізосіб виплачував компенсації за неправильним курсом. Найбільш кричущий випадок стався під час банкрутства банку «Надра»: ФГВФО недоплатив постраждалим вкладникам понад 20% їхніх валютних вкладів. Один з клієнтів домігся для себе справедливості, але іншим вкладникам, щоб отримати втрачене, доведеться масово подавати до суду на ФГВФО.
Докопатися до курсу
Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) варто підготуватися до виплати додаткових компенсацій вкладникам банків-банкрутів. Судова палата у цивільних справах Верховного суду 11 жовтня ухвалила неприємне для Фонду рішення за позовом вкладника банку «Надра», який вимагав повернути йому валютний вклад у повному обсязі – за більш високим курсом.
Історія цього клієнта є типовою для ринку. 18 липня 2014 року він розмістив $2 тис. на депозит в банку «Надра». Термін тримісячного вкладу закінчився 20 жовтня, але банк повернув йому не весь вклад, посилаючись на «відсутність необхідної суми готівки». 5 лютого 2015 року ФГВФО вирішив запровадити у банк тимчасову адміністрацію, вона зайшла в нього вранці наступного дня.
Відповідно до закону про систему гарантування вкладів, ФГВФО виплачує компенсацію вкладів винятково в національній валюті та на суму не більше 200 тис. грн. Валютні депозити – долари і євро – перераховуються в гривню за курсом на день впровадження в банк тимчасової адміністрації. Зараз НБУ увечері встановлює курс на наступний день. Однак з 4 квітня 2014 року до 30 березня 2015-го Нацбанк розраховував курс в середині дня. Через це протягом дня діяли два різних курси: спочатку курс, встановлений напередодні, діяв до 14:00, тоді як курс, розрахований на підставі угод поточного дня, діяв після 14:00.
Для розрахунку гарантованих сум компенсації вкладникам банку «Надра» Фонд взяв курс, який діяв на 9 годину ранку 6 лютого, в той момент, коли фізично співробітники ФГВФО увійшли до центрального офісу банку «Надра». Тоді був курс 17,99 грн/$. «Курс 1799,9763 грн за 100 доларів встановлено Нацбанком напередодні, 5 лютого 2015 року. Такий курс діяв на початок 6 лютого 2015 року», – йдеться в рішенні ВСУ у справі № 6-1297цс17.
Проте 6 лютого з 14:00 курс гривні обвалився: він впав більш ніж на 5 грн – до 23,12/$. Курс злетів, оскільки саме в ці дні Нацбанк вирішив відпустити його. Вкладник стверджував, що для перерахунку валютних депозитів у гривню необхідно використовувати саме курс, який НБУ «затвердив» вдень 6 лютого і який діяв з 14:00. Суд першої інстанції – Новоград-Волинський міський райсуд Житомирської області – погодився з аргументами позивача, але суди і апеляційної, і касаційної інстанцій в 2016-2017 роках стали на бік ФГВФО.
Верховний суд визнав аргументи вкладника. «Норма закону про переведення вкладу в іноземній валюті в національну валюту пов’язана з курсом гривні, встановленим НБУ на конкретний день, в який починається процедура виведення ФГВФО банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації. Закон не містить обов’язку здійснити фактичний перерахунок вкладів саме цього дня і не пов’язує здійснення такого перерахунку з конкретним моментом у часі (години, хвилини) саме цього дня або з курсом, який діє в конкретний момент (година, хвилина) такого дня. Тому конвертація суми вкладу в іноземній валюті, зокрема в доларах, здійснюється за офіційним курсом гривні до цієї валюти, який встановлений НБУ в той робочий день, на який припав початок процедури виведення Фондом банку з ринку», – говориться в рішенні суду. ВСУ прямо назвав курс виплати Фонду – 23,12 грн/$.
Справа місцевого значення
У Фонді гарантування заявили, що виконають рішення Верховного суду. Але оскільки воно ухвалено на користь конкретного вкладника, то збільшену компенсацію отримає тільки він. «Аналогічні судові рішення щодо інших вкладників цього банку відсутні», – аргументували у Фонді.
Добровільно перераховувати виплати вкладникам в зв’язку з тим, що ВСУ виявив помилковість формули ФГВФО, у Фонді не хочуть. «Можна з упевненістю стверджувати, що ФГВФО за формальними підставами візьме цю постанову до уваги, проте перерахунку за всіма вкладниками банку «Надра» та інших банків не здійснюватиме. Такого висновку можна дійти, зважаючи на ту обставину, що раніше винесення Верховним судом постанов, згідно з якими дії посадових осіб ФГВФО визнавали протиправними, не приводило до перегляду Фондом існуючої практики в принципі, а тільки за конкретним заявником», – говорить партнер адвокатського об’єднання «СК Груп» Юлія Курило.
Близько 458 тис. вкладників повинні були отримати 3,83 млрд грн за валютними і гривневими вкладами. Тобто через неправильний курс постраждали десятки тисяч валютних вкладників. Юристи зазначають, що клієнти банку «Надра» можуть подавати аналогічні позови до Фонду. «Рішення Верховного суду є обов’язковим до застосування у всіх аналогічних спорах, тому інші вкладники банку можуть також звернутися до суду з вимогою перерахувати суми виплат з урахуванням курсової різниці», – зазначає керуючий партнер АО Suprema Lex Віктор Мороз.
У ФГВФО не змогли повідомити, скільки саме вкладників банку «Надра» мали валютні вклади менше гарантованої суми і який може бути за ними перерахунок. За даними НБУ, на 1 січня 2015 року в банку «Надра» було $245,7 млн валютних депозитів фізосіб, але частина з них належала заможним клієнтам і в принципі не підлягає компенсації. Під гарантії Фонду підпадало менше половини портфеля. Якщо припустити, що за гарантіями виплачено близько $100 млн за курсом 18 грн/$, то додаткове навантаження на Фонд зараз склало б 500 млн грн, або 0,6% від виплаченого вкладникам за період кризи.
А якщо врахувати, що під час перерахунку сплачуватиметься тільки частина «до 200 тис. грн», фактичні витрати Фонду будуть ще менше. Припустимо, депозит становив $10 тис., отже вкладник отримав 179,9 тис. грн. Перерахована сума дорівнює 231,2 тис. грн (+ 51,3 тис. грн), але вкладник отримає лише 20,1 тис. грн – в межах 200 тис. грн. Тому юристи радять під час подачі позову думати також про витрати на ведення справи. «Подаючи аналогічний позов, вкладнику необхідно буде оплатити судовий збір в розмірі 1% від суми позову – заявленої вкладником суми до стягнення. Крім того, якщо вкладник захоче заручитися підтримкою юриста, то необхідно буде оплатити його послуги, вартість яких може варіюватися від декількох тисяч до декількох десятків тисяч гривень – в залежності від складності та тривалості ведення справи, а також кваліфікації юриста. Щоправда, як судовий збір, так і витрати на правову допомогу можуть бути стягнуті через суд з Фонду», – каже Віктор Мороз.
Юрист юридичної компанії «Волхв» Віктор Дубовик каже, що при зверненні до суду можна послатися на застосування до таких правовідносин закону «Про захист прав споживачів» і не платити судовий збір. «Водночас нова редакція закону «Про захист прав споживачів» не містить норми про звільнення від сплати судового збору позовів, пов’язаних із захистом прав споживачів. У зв’язку з цим для прискорення розгляду справи по суті рекомендуємо здійснювати оплату необхідного збору, – зазначає юрист. – Вартість послуг юристів при стягненні грошових коштів залежатиме від суми вкладу, але навряд чи вона складе менше 3-5 тис. грн за якісну підготовку і подання позову».
Зворотний бік рішення
Майже рік в Україні валютний курс встановлювався в середині робочого дня. За цей період з ринку пішов 41 банк – майже половина усіх випадків банкопаду. Вкладникам усіх цих установ поверталися заощадження виходячи з неправильного курсу, але постраждали вкладники лише 24 банків. Водночас вкладники 17 банків, як виявилося, отримали більше, ніж треба: в їхньому випадку курс після 14:00 був гіршим, ніж курс на момент входження тимчасової адміністрації в банк.
«Перерахунок курсової різниці для всіх вкладників банку «Надра» та інших банків, в день виведення яких з ринку ранковий курс валют відрізнявся від денного, без звернення до суду може бути лише за згодою керівництва Фонду», – каже Віктор Мороз.
Вкладники інших банків можуть подавати позови, озброївшись правовою позицією ВСУ. «Найвірогідніше, справи з аналогічними вимогами будуть розглянуті на користь заявників», – вважає Юлія Курило. Але не для всіх гра варта свічок. У більшості випадків курси відрізнялися на 1-2 копійки. Лише у восьми історіях різниця була більше 10 коп./$. Випадок з вкладниками банку «Надра» був найбільш кричущим. Меншу курсову різницю втратили клієнти Енергобанку (долар подорожчав на 81,9 коп.), Банку «Стандарт» (50,1 коп.), Терра Банку (25,3 коп.), «Золоті ворота» (22 коп.), Златобанку (13,1 коп.), «Камбіо» (11,9 коп.) і Автокразбанку (10,3 коп.).
У питанні позовної давності у юристів немає одностайності. «Позовна давність, протягом якої вкладник може звернутися з таким позовом, становить три роки. Тобто можна говорити про те, що дане рішення Верховного суду допоможе і тим вкладникам, які знаходяться в судових процесах в аналогічних справах, і новим особам, які звернулися до суду», – вважає Віктор Дубовик. Але Фонд може вирішити, що термін позовної давності становив півроку з моменту запровадження тимчасової адміністрації, сказав один з юристів. На думку Юлії Курило, вкладник зараз може звернутися до ФГВФО з вимогою перерахувати виплати, а якщо Фонд відповість відмовою, то почати відраховувати термін на подачу позову від моменту відмови. «Можливо, вкладникам вдасться переконати суд погодитися з таким підходом до відновлення термінів», – говорить юрист.
Партнер юрфірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець уточнює, що позов треба подавати не до самого ФГВФО, а до його уповноваженої особи – ліквідатора банку. А з питання позовної давності суд зробив послаблення. «У рішенні Верховного суду йдеться про те, що не має значення час, коли вкладник звернеться до ліквідатора для виплати, якщо ця виплата буде проводитися в межах гарантованої суми 200 тис. грн», – зазначає він. Законодавство дозволяє вкладнику звернутися за виплатою в період ліквідації банку, яка може тривати п’ять років. Ростислав Кравець радить вкладникам банку «Надра» об’єднуватися і подавати групові позови, а також «писати заяви до правоохоронних органів про шахрайські дії у Фонді».
У ФГВФО натякають, що логіка рішення ВСУ означає, що Фонд переплатив вкладникам низки банків-банкрутів. «У Дельта Банку виникла протилежна ситуація, коли до кінця дня запровадження тимчасової адміністрації – 3 березня 2015 року – курс гривні зміцнився з 26,858 грн до 24,820 грн за долар. Однак сума валютних вкладів перераховувалася відповідно до курсу, який діяв на початку дня запровадження тимчасової адміністрації, тобто 26,858 грн за долар», – нагадали у Фонді. Вкладникам «Дельти» обіцяли виплатити 16,73 млрд грн, тому за правильного курсу Фонд заощадив би більше, ніж він недоплатив у «Надрах».
«Теоретично, виходячи з правової позиції Верховного суду, Фонд може звернутися до суду до вкладників, вклади яких не перевищували 200 тис. грн і під час виплати були розраховані виходячи з більш високого курсу, з вимогою повернути курсову різницю. Але на мій погляд, таких позовів не буде», – зазначає Віктор Мороз. Одна з причин – витрати на юридичний супровід справ можуть «з’їсти» виплату. «Сума, витрачена на процес повернення умовно переплачених коштів, може перевищувати очікувану суму стягнення», – пояснює Юлія Курило.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
