Електрику вдалося отримати зі сліз

Одним з найважливіших компонентів багатьох рідин нашого організму є фермент лізоцим. Він є в сльозах, грудному молоці, слині і слизу носа. Цей білок-гідролаза може руйнувати клітинні стінки бактерій, тому застосовується і в харчовій промисловості, і в медицині. Лізоцим беруть з білків курячих яєць і використовують як антисептичний засіб і консервант.
 
Фізики з Лімерикського університету досліджували чисті кристали лізоциму, виявивши їхні п’єзоелектричні властивості, тобто здатність накопичувати електричну напругу при деформації. Про це Саїд Тофейль і його колеги пишуть у статті, опублікованій журналом Applied Physics Letters.
 
Тонку плівку з кристалів лізоциму автори поміщали між парою стекол і прикладали тиск, заміряючи накопичуються при цьому заряди. Величина прямого п’єзоелектричного ефекту білка виявилася порівнянна з кристалами кварцу (6,5 пкКл/Н). І якщо кварцові п’єзоелементи вже знайшли найширше застосування в техніці, лізоцимові можуть стати в нагоді для медицини, оскільки звичайний фермент нашого організму повністю біосумісний.
 
“Це абсолютно новий підхід, – каже Саїд Тофейль, – оскільки досі вчені намагалися дослідити п’єзоефект в біології, використовуючи складні, ієрархічно організовані системи – такі як тканини, клітини або великі поліпептиди, – замість того, щоб звернутися до фундаментальних будівельних блоків”.

В майбутньому, впевнені вчені, лізоцим напевно буде використовуватися для живлення медичних імплантів, датчиків, аналізаторів і “розумних” таблеток, заодно забезпечуючи їм і протимікробні властивості.