Позичальників заведуть у кредитний реєстр


Позичальників заведуть у кредитний реєстр

Нацбанк оголосив про старт створення єдиного кредитного реєстру про борги юридичних і фізичних осіб. Але щоб накопиченою в надрах НБУ інформацією в майбутньому змогли скористатися банки при видачі нових кредитів, парламент має прийняти закон. Банкіри пропонують поширити реєстр не тільки на інформацію про обслуговування кредитів, а й на історію використання клієнтами документарного фінансування.

Боржників перерахують

Нацбанк приступив до створення єдиного кредитного реєстру (КР): 14 июня він представив цю ініціативу учасникам фінансового ринку. У КР збиратиметься інформація про всіх позичальників-юросіб і про фізосіб з кредитами понад 50 тис. грн. Інформація про фізичних осіб буде включати 26 параметрів, юридичних – 60. Як уточнили FinClub в НБУ, мова йде про інформацію про позичальника, його фінпоказники, поручителів, застави, параметри кредиту.

У Нацбанку наполягають на обов’язковості створення такого реєстру. По-перше, це прописано в меморандумі з МВФ, підписаному 2 березня. По-друге, це одна з вимог меморандуму між Україною та ЄС в рамках отримання Києвом макрофінансової допомоги. Цей реєстр, на думку НБУ, повинен посилити банківський нагляд за рахунок «здійснення моніторингу концентрації кредитного ризику, в тому числі посилення моніторингу великих бізнес-груп (зокрема пов’язаних з власниками банків), а також зменшення частки проблемних кредитів».

У Нацбанку зазначають, що кредитний реєстр – не українське ноу-хау, і в 16 країнах ЄС (наприклад, Австрії, Болгарії, Чехії, Румунії, Португалії) є державні кредитні реєстри, а ще в шести незабаром будуть створені. Законопроект, що регламентує діяльність КР, в українському парламенті опинився у вересні 2015 року, але вже в листопаді того ж року його автори, члени парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності відкликали документ.

У НБУ стверджують, що для створення КР їм достатньо чинного законодавства, тому банки і Фонд гарантування вкладів почнуть подавати інформацію про своїх позичальників до кінця поточного року. І тільки в кінці 2018 року банки зможуть отримувати інформацію з реєстру про потенційних клієнтів. Цей запас часу потрібний для прийняття парламентом спеціального закону про реєстр, але проект документа ще навіть не поданий до парламенту. Україна обіцяла прийняти цей закон до кінця березня 2017 року, а значить, дедлайн вже зірвано.

«Планується, що вже в цьому році НБУ почне запитувати і приймати інформацію від банків для наповнення кредитного реєстру незалежно від статусу законопроекту, позаяк центральний банк законодавчо наділений таким правом. Але повертати інформацію банкам НБУ зможе вже після прийняття закону», – говорили FinClub в Нацбанку.

НБУ планував до червня розробити ПЗ, до вересня провести тестування ПЗ, схвалити положення про кредитному реєстрі, почати збирати інформацію з банків у формі статзвітності, а до грудня зобов’язати банки і ФГВФО подавати інформацію. Вчора ж заступник голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що Нацбанк уже готовий запускати реєстр в тестовому режимі. «Подача даних в кредитний реєстр замінить кілька форм фінансової звітності», – сказала вона.

Добра справа

Банкіри підтримують створення кредитного реєстру. «Створення централізованого реєстру з обов’язковим охопленням всіх кредитних операцій банківської системи – це, безумовно, позитивний крок в напрямку підвищення загальної прозорості та прогнозованості в сфері кредитування. Такий підхід успішно застосовується в багатьох країнах, і загалом сприятливо позначається на рівні ризиків в банківській діяльності. Важливий контроль за якістю наповнення, а також доступність для всіх учасників ринку», – говорить начальник управління контролю за кредитними ризиками роздрібного бізнесу ОТП Банку Сергій Ілюченко.

Є пропозиції і щодо вдосконалення реєстру. «Цікаво було б пов’язати цей реєстр з даними реєстрів банкрутів, реєстрами судових рішень, щоб знову-таки забезпечити доступ до повної інформації про позичальників», – пропонує начальник управління звітності процесів і підтримки повернення проблемної заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу Укрсоцбанку Олена Супрун. «Головне треба вирішити, як мотивувати учасників ринку передавати дані до реєстру. При цьому треба враховувати і досвід бюро кредитних історій. Вони добре працюють, але, на жаль, варто зазначити неповноту баз даних окремих організацій», – попереджає Олена Супрун. Наприклад, в приватних БКІ немає інформації про обслуговування кредитів у ліквідованих банках.

Більше того, банкіри наполягають на розширенні інформації, яка буде подаватися в кредитний реєстр. «Ми просимо, щоб реєстр використовувався не тільки для класичних кредитів. Якщо клієнт не заплатив за векселем, у нього були проблеми з виконанням умов акредитиву або факторингу, то вся ця інформація повинна потрапляти в кредитний реєстр», – вважає начальник управління факторингу і векселів Укрсоцбанку Наталія Тиховська. «Загальний реєстр для документарних операцій та кредитів буде підмогою для просування торгового фінансування. Дефолти по гарантіях та акредитивах зараз не перевищують 1%. Водночас частка прострочених кредитів – понад 50%», – пояснює директор департаменту кореспондентських відносин і структурного фінансування Креді Агріколь Банку Владислав Бережний.

Пані Рожкова не відкидає можливості включення інформації про документарних операціях в КР. «Ми готові це розглядати, але поки нехай реєстр працює в поточному форматі, потім можна буде вносити зміни в нього з метою подачі додаткових даних», – повідомила вона FinClub.

БКІ проти

Одними з противників створення реєстру виступають діючі приватні бюро кредитних історій. «Кредитний реєстр, в який банки зобов’язані будуть подавати інформацію, фактично стане нашим прямим конкурентом. Ми втратимо частину бізнесу», – вважає голова правління Першого всеукраїнського бюро кредитних історій Антоніна Паламарчук. БКІ, зокрема, виступають проти передачі банками в КР інформації про клієнтів-фізосіб. Адже найчастіше банки використовують бази БКІ при видачі роздрібних кредитів, а кредити понад 50 тис. грн – це не тільки іпотека або автокредитування, але навіть беззаставне кредитування готівкою.

У Нацбанку не бачать проблем для бізнесу БКІ від того, що вони створять свій реєстр. «Приватні БКІ, на відміну від кредитного реєстру центрального банку, можуть надавати банкам низку додаткових продуктів по позичальниках: кредитні скоринги, оцінку позичальників, кредитні звіти, аналітику та інші спеціалізовані продукти, в тому числі ґрунтуючись на інформації від компаній нефінансового сектора», – заявили FinClub в НБУ. До того ж даних про 10% приватних позичальників немає в жодному діючому БКІ. А 83% банків, коли шукають інформацію про потенційних позичальників, запитують анкети мінімум в двох бюро.

А що стосується інформації про фізосіб, то в НБУ заспокоюють бюро кредитних історій тим, що при встановленні граничної суми кредиту на рівні 50 тис. грн в кредитний реєстр НБУ потрапить інформація лише про 5% приватних позичальників. У пошуках даних про платоспроможність решти 95% клієнтів-фізосіб кредитні установи, як і раніше, будуть звертатися в БКІ.

Вікторія Руденко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua
Опитування