0 800 307 555
0 800 307 555

Верховна Рада знову береться за кредити


Верховна Рада знову береться за кредити

Верховна Рада вирішила втретє запустити спробу відновити кредитування в країні й довіру між банками і позичальниками. Законопроект №6027 вже подано на розгляд, а в рамках “Фінансового дня”, який відбудеться на поточному тижні в Парламенті, буде відомо про перше рішення Ради щодо чергового законопроекту.

Бог любить трійцю

Рада в черговий раз має намір закрити кілька прогалин, які знижують ефективність діяльності банківського сектора. До цього законопроекту в Парламенті були дві спроби відновити кредитування.

Раніше існуючі проекти закону – 2286а і 4529 канули в Лету через недостатню кількість необхідних голосів. Проекту закону 2286а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення довіри між позичальниками і кредиторами» не вистачило всього лише 24 голоси до винесення його на друге читання.

Даний документ передбачав посилення захисту прав кредиторів у період банкопаду, мінімізацію ризиків застосування схем керованих банкрутств, мінімізацію випадків адресного продажу майна банкрута; створення належних умов для забезпечення відкритості та конкурентоспроможності механізмів продажу майна за завищеною ціною, зокрема, запобігання продажу цілісних майнових комплексів за 1 гривню; захист прав кредиторів у сферах поруки і спадкування; викорінення механізмів використання самовільного будівництва для запобігання задоволення вимог кредиторів на предмет іпотеки.

Після 2286а йшов законопроект під номером 4529. Він був розроблений народними депутатами, які (більшою мірою) були членами Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності.

У пояснювальній записці до цього документа зазначалося, що закон зможе згладити відносини між позичальниками і банками, усунути незаконне виведення майна, зменшить витрати боржників і кредиторів при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів і так далі.

Однак, і друга спроба не увінчалася успіхом, депутати навіть не стали відправляти документ на доопрацювання, закон був скасований, для прийняття його в першому читанні не вистачило трохи більше 30 голосів.

“Дві попередні спроби мали жалюгідний результат, оскільки законопроекти технічно “ховали” під куполом. Формально, ніхто не голосував за них проти, просто не вистачало голосів. Тому ми вирішили піти дещо іншим шляхом і розмежувати закладені в законопроекті норми. Деякі з них ляжуть в основу інших законопроектів”, – обіцяє виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

В третій раз народні депутати впевнені, що з новим законопроектом вдасться забезпечити вирішення проблемних питань, які створюють системні перешкоди для відновлення кредитування національної економіки, які виробляють додаткові ризики діяльності національних і іноземних інвесторів.

В нових умовах захищеності прав кредиторів банки зможуть висувати більш лояльні вимоги до потенційних позичальників.

«Це, безумовно, сприятиме активному застосуванню кредитування як фінансового інструменту, зниженню вартості кредитних ресурсів і, відповідно, полегшення доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до користування банківськими продуктами», – уточнюється в документі.

«В новому проекті закону немає положень, які стосуються самовільного будівництва та спадщини. Також актуалізовані норми щодо державної реєстрації, з урахуванням останніх законодавчих змін. Додані деякі положення щодо укладення договорів, а також є застереження про можливість укладення договорів у вигляді електронних документів. Також з’явилася норма щодо вдосконалення механізму застосування плаваючої процентної ставки. Такий же принцип діє зараз щодо кредитування фізичних осіб. Тобто, документ змінився, але принципові норми все ж збережені», – повідомила Finance.UA виконавчий диектор НАБУ.

***
Починаючи з 2014 року частка простроченої заборгованості за кредитами в загальній сумі кредитів по банківській системі постійно збільшувалася. У 2014 році частка становила 7,7%, на початок 2015 року зросла до рівня 13,5%, до початку 2016 року показник досяг позначки в 22,1%. У 2017 році рівень досяг межі у 24,2%.

Донині банківська система має достатню ліквідність, але кошти банків спрямовуються переважно на видачу короткострокових споживчих позик населенню. У 2016 році показник гривневої ліквідності банківської системи склав близько 97,6 млрд грн, обсяг гривневих коштів на кореспондентських рахунках склав 37,5 млрд гривень, а на депозитних сертифікатах НБУ – 60,1 млрд грн.

Станом на сьогоднішній день ситуація виглядає так: залишки на кореспондентських рахунках – 49,7 млрд грн, депозитні сертифікати – 58,7 млрд грн, всього – 108,4 млрд грн.

Однак, ринок все також озвучує фактори, які продовжують стримувати кредитування, зокрема: низький рівень інвестиційної привабливості країни; значні ризики неплатоспроможності потенційних позичальників; наявність значного обсягу проблемних кредитів у портфелях банків; судові ризики і проблеми з реалізацією застави, використання схем для ухилення від повернення кредитів через ліквідацію, нівелювання поруки як виду забезпечення зобов’язань і так далі.

Лід трохи скрес

Незважаючи на причини відсутності кредитування, не можна не відзначити, що за заявою НБУ в другій половині 2016 року кредитування дещо пожвавилося.

Раніше, директор департаменту фінансової стабільності Нацбанку Віталій Ваврищук повідомив, що для зростанням кредитування послужило те, що банки в основному конвертували валютні кредити бізнесу в гривневі. Кредитний портфель державних і іноземних банків у гривні за попередній рік збільшився на 15.1% і 9.1% відповідно.

Найчастіше іноземні та приватні банки відновлюють кредитування фізичних осіб. До того ж, найбільше зросли кредити аграріям – на 25%. Торік частка споживчих та автокредитів населенню зросла +1.4 +0.7 п.п. відповідно, але частка іпотечних – скорочувалася.

Рішення

Доля законопроекту №6027 поки ще не відома. Безумовно, ринок має намір міркувати оптимістично. “Ми сподіваємося, що цього разу у парламентаріїв вистачить свідомості і бажання нарешті покінчити з кредитним шахрайством. В іншому випадку про повноцінне відновлення кредитування бізнесу можна забути”, – зазначає Олена Коробкова.

У пояснювальній записці до документа йдеться, що зменшення ризиків банківських установ на перспективу сприятиме здешевленню кредитних ресурсів, що робить банківський кредит більш доступним для суб’єктів господарювання та громадян. Зростання обсягів фінансування банками і забезпечить збільшення обсягів виробництва, наявність ресурсу для модернізації національних підприємств з метою посилення їх конкурентоспроможності, в тому числі і на зовнішніх ринках.

Юлія Кузнєцова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:Верховна Рада
Опитування
В Контексті Finance.ua