«Ніч простояти»: яким банкам ще довіряють українці


«Ніч простояти»: яким банкам ще довіряють українці

Вчора Forbes опублікував традиційний рейтинг українських банків. Ми оцінюємо життєздатність вітчизняних фінустанов і клієнтські ризики при роботі з тим чи іншим банком. На підставі рейтингу ми вирішили проаналізувати надійність банків для вкладників.

Зазначимо, що прогнози, висловлені авторами рейтингів за минулі три роки, не раз себе виправдали. Наприклад, у рейтингу першого півріччя 2014-го, опублікованому в серпні того ж року, на останніх позиціях були банки VAB Bank, «Фінансова ініціатива», «Хрещатик» і Златобанк. У рейтингу за перше півріччя 2015 року на останніх позиціях опинилися такі банки, як «Фінанси та кредит», Укрінбанк та Фідобанк. У всі згадані установи станом на сьогодні введено тимчасову адміністрацію, або ж вони знаходяться в стані ліквідації.

При цьому жоден із банків, які очолювали рейтинги Forbes, з 2014 року не залишив ринок. У всіх чотирьох рейтингах на перших позиціях був Креді Агріколь Банк. Три рази в рейтинг входив Кредо Банк, материнською структурою якого є польський PKO BP. Також верхні рядки рейтингів Forbes займали Райффайзен Банк Аваль і УкрСиббанк.

Forbes продовжує спостерігати і оцінювати поточний стан банків, що працюють в Україні. Так, у 2014-2016 роках фінансова система країни переживала один із найскладніших періодів у своїй історії. Чи можна було за цей час зробити висновки про те, який банк витримує навантаження зовнішніх обставин і економічну нестабільність? Чи система знаходиться в такій же нестабільності, як і раніше ─ всупереч характеристиці МВФ про те, що економіка поступово відновлюється?

«У системі ще є банки, які знаходяться в зоні ризику, і процес очищення системи ще не завершено. Це видно в тому числі за банківськими ставками і за рекламою, не кажучи вже про більш детальний аналіз балансу. Логіка поведінки банку така, що якщо клієнт у банк зайшов, то він залишається в ньому якщо не назавжди, то надовго», ─ розповідає екс-член Ради НБУ Василь Горбаль.

Депозити, довірені банкам на більш-менш тривалий термін, автоматично пролонгують, і в цьому процесі можуть виникати непорозуміння з клієнтами. «Необхідно дуже уважно читати договори, тому що на якомусь етапі клієнт може потрапити в односторонні зміни ставок, термінів, умов депозитів… Чим вища ставка, тим більше у договорі речей, які ускладнюють достроковий розрив договору або взагалі закінчення співпраці з банком. Це може статися в будь-якому банку, якщо клієнт не прочитав договір», ─ вважає Василь Горбаль. Він рекомендує вибирати продукт менш прибутковий, але який дає клієнтові більшу свободу в дії.

Фінансовий аналітик Василь Невмержицький зазначає, то важливою тенденцією на ринку депозитів є зниження облікової ставки НБУ, що стало сигналом про необхідність знижувати відсоткові ставки. «Це індикатор, і ставки у валюті та гривні знижуються. Багато банків-нерезидентів взагалі приймають депозити у валюті під 0,5% річних, тому що їм валюта не потрібна», ─ каже Василь Невмержицький.

«Зрозуміло, що довіра є до таких банків, як УкрСиббанк, «Райффайзен» і «Креді Агріколь». Хоча і до них є питання», ─ каже керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман. У тому числі, можна згадати, що материнська структура банку «Райффайзен» всього чотири роки тому заявляла про готовність виходу з регіону Східної Європи. З іншого боку, присутність ЄБРР серед акціонерів Райффайзен Банку Аваль підсилює довіру до цієї установи.

«Особливо вдало свою нішу знайшли французи ─ «Креді Агріколь» і УкрСиббанк. Вони навчилися тут працювати», ─ розповідає Ерік Найман.

Голова Ради банківської асоціації НАБУ Роман Шпек вважає, що вкладникам в нинішніх умовах потрібно перш за все звертати увагу не на вивіски і не на ставки, а на акціонерів. «Ми бачимо, що є акціонери, які готові розвивати бізнес в Україні, а є ті, хто ставить на уповільнення економіки – вони не йдуть з ринку, але і банки свої не розвивають. Важливо дивитися, хто з акціонерів готовий докапіталізувати свої установи і скорочувати кредити, видані пов’язаним особам. На сьогодні це один з небагатьох критеріїв, які можна сприймати [всерйоз] при оцінці банку», – говорить Роман Шпек.

Відзначимо, громадяни і бізнес довірили банківській системі більш ніж 779 млрд гривень. У серпні 2016 року обсяг коштів на рахунках фізосіб перевищував 400 млрд гривень, на рахунках підприємств – 379 млрд гривень.

Маргарита Ормоцадзе

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua