Українська рулетка: громадяни і бізнес втратили в банках-банкрутах понад 300 млрд гривень


Українська рулетка: громадяни і бізнес втратили в банках-банкрутах понад 300 млрд гривень

Слабка судова система, необхідність захисту прав кредиторів та інші питання щодо зміцнення прав банкірів – незмінні теми для обговорення в ділових колах. Банкіри говорять про те, скільки мільярдів пропало через нечесних клієнтів, і як страждає фінансова система, яку порівнюють з «кровоносною системою країни». Однак основний донор цієї кровоносної системи – український клієнт – свого голосу не має.

Слабка судова система, необхідність захисту прав кредиторів та інші питання щодо зміцнення прав банкірів – незмінні теми для обговорення в ділових колах. Банкіри говорять про те, скільки мільярдів пропало через нечесних клієнтів, і як страждає фінансова система, яку порівнюють з «кровоносною системою країни». Однак основний донор цієї кровоносної системи – український клієнт – свого голосу не має.

Про справжній стан справ на ринку говорить той факт, що з моменту підписання асоціації з ЄС ніхто – ні колишній глава Ради НБУ Петро Порошенко, ні перший банкір країни Валерія Гонтарєва – не заїкнувся про те, щоб наблизити українську систему гарантування до європейської. У тому числі не згадується і формування гідних гарантій для вкладників, що було б логічно, враховуючи зобов’язання України синхронізувати фінансове законодавство з європейським. Поки що ніхто з банкірів не став активним глашатаєм формування в Україні європейської системи гарантування вкладів. Чому?

Європейські правила визначають мінімальну суму гарантування вкладів юридичних і фізичних осіб в розмірі 100 000 євро. Про такому розмірі гарантій по депозитах говорить директива ЄС 2014/19 / ЄС. Так як асоціація України з ЄС – а саме 127-я стаття – наполягає на синхронізації законодавства, європейські та міжнародні донори в кулуарах піднімають питання про причини, за якими українська влада не діють щодо зміни системи гарантування. І така бездіяльність може багато чого коштувати.

За даними ФГВ, на сьогодні 32,4 млрд гривень вкладів фізосіб залишилися в неплатоспроможних банках як засобу, які не підпадають під компенсації. Ще близько 270 млрд гривень – це кошти юридичних осіб, які перебувають в «сьомої черги».

Заступник глави Фонду гарантування вкладів Андрій Кияк розповідає, що згідно з правилами роботи ФГВ і відповідним законом, при ліквідації банку чиновники продають майно банку, розпродають всі існуючі активи, і перераховують виручені кошти на погашення зобов’язань неплатоспроможного банку. «Якщо виручених від продажу майна грошей досить, ми відшкодовуємо кошти всім вкладникам. Якщо немає – ми доходимо до продажу останньої тумбочки, далі закриваємо зобов’язання банку перед податковою та Пенсійним фондом, і банк ліквідується », – пояснює Кияк.

Сама сума гарантій, як раніше озвучувалася, поки що становить від 10 гривень 200 000 гривень. Це менше 10 000 євро, і більш ніж в 10 разів нижче гарантій, доступних європейцям. Також зовсім не підпадають під гарантії кошти юридичних осіб. «На момент прийняття чинної суми гарантування це були майже $ 25 000. У середньому це було дуже добре для вкладників. Але коли почалася стрімка девальвація, цю тему – суми гарантування – в парламенті ніхто не піднімав, жодна політична сила про це не говорила », – нагадує екс-член Ради НБУ Василь Горбаль.

Згідно з інформацією Forbes, законодавці готують зміни в систему гарантування вкладів: відповідна аналітична робота як раз зараз проходить в Національному банку України та профільних асоціаціях. Нагадаємо, на 1 березня 2016 року захищеними були вклади 22,5 млн людей на суму 139,3 млрд гривень. Однак немає абсолютно ніяких механізмів захисту для середнього класу – найактивнішою, і, без зайвої скромності, найбільш «європейської» частини населення. Вони виходять основними потерпілими з усіх негативних ситуацій, пов’язаних з українськими банками.

Що можна змінити в системі гарантування? Опитані Forbes банки, перш за все, обурюються тим фактом, що найбільший державний Ощадбанк не рахується частиною ФГВ, і не перераховує гроші в ФГВ. Відзначимо, що, згідно з даними ФГВ, обов’язкова сума відрахувань для банків становить близько 0,5% щорічно від всіх депозитів фізосіб.

Це правило не поширюється тільки на Ощадбанк, для якого в законі «Про банки і банківську діяльність» зафіксовані окремі гарантії. Згідно з 57-ю статтею, «вклади фізосіб Державного ощадного банку України гарантуються державою». Як раніше писав Forbes, ніяких підзаконних актів, які говорять про те, куди звертатися в разі банкрутства держбанку, як буде реалізований цей механізм і так далі – немає.

Комерційні банки будуть всіма силами чинити опір змінам в системі гарантування, поки Ощадбанк залишається в привілейованому становищі. Тобто Ощадбанк повинен стати учасником системи гарантування вкладів.

«Для створення в Україні європейської системи гарантування вкладів все банки без винятку повинні стати учасниками системи гарантування вкладів. Але про підвищення суми гарантування поки що говорити рано, тому що 200 000 гривень покривають 96% всіх вкладів громадян », – зазначає прес-секретар ПриватБанку Олег Серга. Його банк є одним з основних установ, відраховують кошти в ФГВ. Щорічно відрахування «Привату» на систему гарантування – близько 1 млрд гривень.

Інші найбільші учасники цієї системи: Укрексімбанк, Альфа Банк, ПУМБ, Укрсоцбанк. Масштаби бізнесу поки що різняться в рази: обсяг вкладів фізосіб ПриватБанку майже в три рази перевищує суму грошей, довірених Ощадбанку, і майже в 10 разів перевищує обсяг депозитів громадян в Альфа-Банку.

Крім банків, джерелом фінансування ФГВ в умовах кризи є бюджет, а також міжнародні донори, такі як Світовий банк. За підрахунками Андрія Кияка, щоб збільшити суму гарантування хоча б до 300 000 гривень, потрібно додатково 45 млрд гривень.

Що виправити в системі гарантування

Чому не підпадають під банківські гарантії юрособи? Forbes опитав банкірів, дізнавшись, за яких умов їх ринок буде готовий будувати систему гарантій за вкладами для підприємців. Згідно з поясненням банкірів, у них на сьогодні вкрай мало довгострокових вкладів юросіб. «Як правило, це вклади на термін в тиждень або місяць, оскільки підприємцям постійно потрібні ресурси для розвитку. Але це не той формат, який дозволяє формувати систему гарантування юросіб », – констатує один з банкірів, співрозмовник Forbes.

У числі фундаментальних завдань для формування надійної банківської системи – зміцнення прав кредиторів. «Люди, які обікрали ринок – взяли кредит, і не повернули, не повинні більше повертатися на цей ринок. Для цього потрібен єдиний реєстр кредитів і чорний список. Проти цього чинять опір все, так як в кожному парламенті сидять кілька сотень людей, які обікрали банківську систему, і вони, і їхні приймачі роблять з обкрадання банків дуже вигідний бізнес », – підкреслює анонімно експерт Forbes.

Найпростіша схема полягає в отриманні ліцензії на банківську діяльність в НБУ, і висновок вкладених у створення банку коштів через кредити. Ніяка реформа, проведена в НБУ, не вирішує проблеми такого «бізнесу» на банках – фінансових пірамідах. Україні необхідний відкритий реєстр позичальників.

«Національний банк змусив знайти всіх бенефіціарів банків. Але чому ж банки не роблять те ж саме зі своїми клієнтами, якщо у вимогах всіх міжнародних і українських регуляторів закладено правило «знай свого клієнта?» – Запитує фінансовий аналітик Forbes Анатолій Дробязко. За його рекомендацією, в формах звітів банків повинні враховуватися в обов’язковому порядку кінцеві бенефіціари кредитів. А без цієї графи банк повинен буде відразу формувати максимальні резерви під такі «непізнані кредити». Таким чином, необхідна повна ідентифікація позичальників.

Далі, потрібно посилення відповідальності чиновників з регулятора, з одночасним зміцненням співпраці між ними та силовими структурами, так як вони бачать, що відбувається в банках в режимі 24/7. Forbes неодноразово писав про те, через які схеми з українських банків йшли гроші вкладників. «У НБУ були всі важелі для того, щоб запобігти можливості власників банків виводити гроші за кордон, тому що сам виведення коштів відбувався виключно за згодою НБУ», – говорить глава адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

Згідно з інформацією Forbes, якраз зараз готуються рішення щодо зміцнення системи гарантування, пов’язані з відсутністю достатніх гарантій для найбільш активної частини населення. У тому числі гарантії можуть нарешті поширитися на страхові компанії, недержавні пенсійні фонди та інші фінансові компанії, які акумулюють довгий ресурс. Ще один сегмент, який може підпасти під гарантування – кошти користувачів систем електронних грошей, які НБУ зобов’яже зберігати кошти в українських комерційних банках.

«Потрібно мінімізувати можливість власників і топ-менеджерів фінансових посередників, в тому числі банків, виводити кошти за межі України. Адже саме НБУ узгоджує валютні контракти, покупку валюти і так далі. Саме НБУ може і повинен контролювати безпеку вкладів населення і бізнесу », – резюмує Ростислав Кравець.

Матеріал підготований у співпраці з Центром інформації про права людини

Маргарита Ормоцадзе

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:НБУ ФГВФО
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua