Андрій Попов: Нові банки-банкрути. Хто наступний?


Андрій Попов: Нові банки-банкрути. Хто наступний?

Восени 2015 року низка провідних посадових осіб заявляли, що економіка України досягла дна, істотних потрясінь більше не передбачається, і можна переходити до прогнозування зростання. Керівництво НБУ також неодноразово заявляло, що «чистка» банківської системи в основному завершилася, і зараз ми перейшли до етапу її «перезавантаження». Можливість подальшого виведення банків з ринку більшою мірою передбачалася для дрібних установ, які не грали істотної ролі на ринку.

Недавнє банкрутство відразу декількох досить великих і помітних банків – «Хрещатик», «Юнісон», «Фідобанк», «Михайлівський» – поставило під сумнів досягнуту стабільність.

У гідрографії існує таке поняття, як «хибне дно», коли межа між шарами води з різним складом і температурою на ехолоті відображається, як справжнє дно. Зрозуміло, таке «хибне дно» є досить слабкою перешкодою для подальшого занурення.

Ті процеси, які зараз відбуваються на банківському ринку України, підтвердили, що дно в 2015 році було «хибним». Або, цитуючи відомий фільм «72 метри», підводний човен банківської системи тоді нещільно сів на грунт, а тепер – щільно.

Причому тимчасові адміністрації зразка 2016 року суттєво відрізняються від 2014-2015:

1. Тимчасові адміністрації в 2014-2015 рр. в основному вводилися в банки, які до цього місяцями не виконували зобов’язань перед клієнтами: не проводили платежі, не видавали кошти з рахунків в іноземній валюті та навіть гривні, або видавали їх з принизливими лімітами аж до 200 грн. в день.

Тимчасові адміністрації в 2016 році прийшли в банки, які в повному обсязі виконували зобов’язання перед клієнтами практично до останнього дня, в тому числі у валюті. А один з банків-банкрутів – «Юнисон» – продовжує виконувати їх і після введення ТА, самостійно повертаючи вкладникам їхні кошти у валюті вкладу з урахуванням відсотків.

2. У 2014-2015 рр. банки «падали» довго – з почуттям, толком і розстановкою. Від перших явних проблем з ліквідністю (як правило, спочатку обмеження вводились по валюті) до банкрутства проходило від 3-4 місяців до року. Останньою з «затрималися» ВА можна було вважати Банк «Фінанси та Кредит».

Тимчасові адміністрації в 2016 році запроваджуються в лічені тижні і навіть дні. Наприклад, банк «Михайлівський» був знищений буквально за чотири дні, два з яких припали на вихідні.

3. На жаль, у тимчасових адміністраціях 2014-2015 і 2016 рр. залишилася одна така характеристика – певна вибірковість у питаннях виведення банків з ринку. У той час, коли одні банки йдуть «під ніж» протягом тижня, інші продовжують роботу, незважаючи на системні порушення нормативів і прав вкладників.

Наприклад, один з великих банків з російським капіталом з лютого 2016 року блокує або затримує платежі юр. осіб і обмежує зняття коштів фізособами в розмірі 100-200 дол. в день. Інший банк – на цей раз середній з українським капіталом – рік тому взагалі на деякий час припинив повертати валютні вклади, а зараз є відповідачем за кількома позовами за неповернення великих депозитів юридичним особам.

Зрозуміло, вищевказане не означає, що дані банки не мають шансів на усунення проблем і відновлення нормальної діяльності. Проблема в тому, що новим банкам-банкрутам такі шанси в повній мірі подані не були.

Таким чином, НБУ продовжує реалізовувати свою стратегію щодо зменшення кількості банків в Україні, при цьому зачіпаючи не тільки банки з «другої сотні», а й досить великі установи.

Зважаючи на специфіку макроекономічної і політичної ситуації, в зону ризику в Україні потрапляє практично будь-який банк. Але можна позначити тих, хто знаходиться в менш ризиковій, а хто – в більш ризиковій зоні.

1. Жоден з діючих держбанків і банків з іноземним капіталом з початку кризи не впав. Що стосується держбанків (Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк), то вони впадуть тільки разом з державою. Українським «дочкам» іноземних банків підтримку забезпечать акціонери, щоб уникнути репутаційних ризиків у разі, якщо український банк збанкрутує. Проблема полягає в тому, що будь-який з іноземних банків може бути проданий – хоча закриття банківських операцій процес довгий, мінімум півроку.

2. Високі ризики у банків з російським державним капіталом. Так, в 2014-2015 рр. «дочки» російських банків в Україні залишалися «острівцем» стабільності, незважаючи на конфлікт між країнами. Але, як уже було сказано вище, з лютого 2016-го великий український банк з російським державним капіталом зіткнувся з проблемою ліквідності, і на даний момент його подальша доля є тестом надійності банків з російським державним капіталом в Україні (всього таких банків три). Якщо даний банк не вистоїть, то «хвиля» напевно накриє ті два, що залишилися.

3. У підвищеній зоні ризику зараз всі без винятку банки з українським капіталом (в яких немає участі відомих міжнародних фінансових структур), причому незалежно від їх розміру. Мабуть, єдиний виняток можна зробити тільки для найбільшого банку країни – незважаючи на політичні ризики акціонера, допущення банкрутства даного банку стане самогубством для будь-якої влади.

Що в цій ситуації можна запропонувати своїм клієнтам?

1. Слід зазначити, що, незважаючи на недоліки, система гарантування вкладів в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) в Україні існує і працює досить ефективно. Вкладники можуть розраховувати на компенсацію вкладів і коштів на рахунках на загальну суму не вище 200 000 грн. на одну фізособу. Валютні вклади відшкодовуються в гривні за курсом НБУ на момент введення ТА.

2. Отже, вклади в банках, особливо в ризиковій групі, не повинні перевищувати зазначений ліміт на одну фізособу (законом не заборонено «розбиття» вкладів на родичів або довірених осіб, в тому числі з подальшим доступом до грошей за дорученням). З депозитами у валюті слід бути уважними подвійно – 200 000 грн. це зараз менше 8 000 долл., але якщо курс виросте (на момент введення ТА або після нього), то за вкладом неминучі втрати в валютному еквіваленті.

3. На жаль, гарантії вкладів та грошей на рахунках не поширюються на юридичні особи. Саме цей фактор є одним з найбільш негативних для економіки у разі банкрутства банку, особливо великого. Малому та середньому бізнесу, в тому числі ФОП, також слід бути уважними – ФГВФО не гарантовано і грошові кошти з рахунків ФОП (№2600, 2605 і т.д.). Тому юридичним особам в даний момент доцільно користуватися тільки послугами держбанків або банків з європейським капіталом.

Андрій Попов, партнер Kreston GCG

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:НБУ
Архiви:2017 2016 2015
В Контексті Finance.ua