Перший банківський самовиліт


Перший банківський самовиліт

Інвестиційно-трастовий банк став першим, хто став на шлях самоліквідації. Експерти вважають, що цей варіант можуть обрати ще кілька банків, в першу чергу з числа неактивних, які не зможуть докапіталізуватися. Вони мають встигнути «закритися» до того моменту, коли НБУ визнає їх неплатоспроможними. Інакше ліквідацією займеться ФГВФО.

На вихід

Власник Інвестиційно-трастового банку (ІТБ) 17 травня ухвалив рішення про ліквідацію банку «в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, з урахуванням особливостей, визначених законодавством про банки та банківську діяльність». Ліквідація почнеться після отримання дозволу НБУ. З таким проханням до регулятора звернеться голова банку Арсен Аванесян.

У банку запевняють, що активів вистачить для розрахунку за зобов’язаннями. Станом на 17 травня 2016 року обсяг активів ІТБ становить 133,23 млн грн, а зобов’язань – 392 тис. грн. «Таким чином, сума, яка може залишитися після задоволення вимог кредиторів і поділятиметься між акціонерами, прогнозовано дорівнює 132,838 млн грн», – йдеться у повідомленні.

Власником 100% акцій Інвестиційно-трастового банку є ТОВ «ТІС Капітал». При цьому кінцевими бенефіціарами, за даними Нацбанку, були 11 фізосіб з частками менше 10%.

За даними на 1 квітня, кредитний портфель банку становив 128,07 млн грн – усі кредити були видані юрособам, а цінних паперів до погашення було на 2 млн грн, ще 1,35 млн грн – грошові кошти. Клієнтських коштів було всього 2 тис. грн (кошти юросіб до запитання), а ще 349 тис. грн – інші зобов’язання. Прибуток банку в першому кварталі склав 1,9 млн грн.

Експертів такий розвиток подій не здивував. «Це був «сплячий» банк – ліцензія і мінімально необхідні речі для цілей нагляду. Донедавна вони інвестували частину капіталу в цінні папери (швидше за все, в депозитні сертифікати). Але в I кварталі припинили таку практику, ймовірно, готуючись до виходу», – вважає аналітик банківського ринку групи ICU Михайло Демків.

Прихована мотивація

Низька ділова активність не є причиною виходу з ринку, вона просто полегшить процес ліквідації. Мотивація власників банку зрозуміла: НБУ публічно обіцяв визнавати проблемними і неплатоспроможними банки, які, по-перше, не розкрили свою структуру власності, а, по-друге, не виконають вимоги з капіталізації. У таких випадках банк переходить під управління ФГВФО, і саме представник Фонду займається його ліквідацією. Щоб не втратити оперативний контроль над ліквідацією, власник має проявити ініціативу.

Усі банки мали до 1 квітня привести свою структуру власності у відповідність до вимог НБУ. Ірина Дегтяр, якій станом на 1 січня 2016 року належало 9,875% акцій Інвестиційно-трастового банку, хотіла купити 50,63% банку, але НБУ 23 березня заборонив їй купівлю істотної участі. Станом на середину травня Інвестиційно-трастовий банк залишався в числі установ з непрозорою структурою власності – за ним проходила додаткова перевірка. «За поданим пакетом прийнято рішення про заборону придбання істотної участі. Банк подав листа про заходи щодо питання структури власності», – повідомляється на сайті НБУ.

Виникають питання і до капіталізації банку. Станом на 1 квітня його статутний капітал становив 129 млн грн. Тоді як НБУ вимагає, щоб мінімальний статутний капітал банків до 11 липня 2017 року був щонайменше 200 млн грн. Для виконання вимоги необхідно інвестувати в ІТБ 71 млн грн.

Заступник голови НБУ Владислав Рашкован назвав рішення акціонера ІТБ «позитивним». «У тебе збільшуються вимоги до капіталу, тобі треба його влити, і є три варіанти: власні гроші, знайти інвестора або об’єднатися з іншим банком. І все це при тому, що в тебе «відкритий» власник, якого ти погодив. Якщо ти не маєш жодної такої можливості, що тобі потрібно робити? А вимоги існують, і в якийсь момент ти їх не будеш виконувати, – каже FinClub пан Рашкован. – До того ж у ФГВФО не варто потрапляти, оскільки власник і менеджмент втратять репутацію мінімум на три роки». В таких обставинах самоліквідація є ідеальним виходом: акціонери повернуть свої інвестиції та зможуть увійти в інші банки.

Банк випередив події

Інвестиційно-трастовий банк – перша кредитна установа, акціонери якої прийняли рішення про самоліквідацію. Але, можливо, воно не буде останнім. «Самоліквідація – це нова сторінка в очищенні банківської системи. На ринку дуже важко заробляти, тому малі банки без чіткої ніші, які не бажають займатися криміналом, роблять ось такі заяви. З одного боку, це ніби самоочищення ринку, але з іншого – в такій ситуації потрібно замислитися над інвестиційною привабливістю банківського сектора як галузі», – вважає голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

Наприкінці минулого року нинішня в. о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова заявляла, що перспективою самоліквідації цікавилися власники кількох банків. Нацбанк навіть пообіцяв запровадити механізм спрощеної ліквідації для тих кредитних установ, які хочуть зберегти бізнес, відмовившись від банківської ліцензії та перетворившись, наприклад, на фінансову компанію. Ті ж банки, які захочуть повністю піти з ринку, повинні будуть іти за традиційною процедурою ліквідації юридичної особи. «Є процедура звичайної ліквідації банку – відкликання банківської ліцензії та ліквідація юрособи. Це дуже довго – два-три роки», – говорив у березні заступник директора департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Бевз.

У зоні ризику перебувають банки з непрозорою структурою власності. Крім Інвестиційно-трастового банку додаткову перевірку проходили банк «Земельний Капітал», КласикБанк, «Народний капітал», Смартбанк і Фінанс Банк. Питання у регулятора залишилися до власників банку «Гефест», Комерційного індустріального банку, банку «Новий» і Платинум Банку.

Власники Фінанс Банку вже включили питання про ліквідацію до порядку денного зборів акціонерів, запланованого на 30 травня. Ще один кандидат на виліт – банк «Гефест». «Це «сплячий» банк. Декларування реальних власників є малоймовірним, тому що, судячи з усього, у власників немає можливості легалізуватися», – сказав FinClub один зі співрозмовників на банківському ринку.

Не всі установи можуть встигнути прийняти самостійне рішення. У групі непрозорих був банк «Юнісон», який НБУ 28 квітня визнав неплатоспроможним у зв’язку з непрозорістю. «Серед банків з непрозорою структурою власності ми можемо побачити усі три варіанти: тимчасова адміністрація, самоліквідація і розкриття структури власності», – очікує Михайло Демків. Самоліквідація може також стати виходом для тих банків, які не зможуть не лише збільшити капітал до 200 млн грн до 11 липня наступного року, а й до 120 млн грн – до 17 червня поточного року.

Вікторія Руденко, В’ячеслав Садовничий

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua