5 найнещасливіших країн


5 найнещасливіших країн

У четвертому щорічному звіті «Міжнародний рейтинг щастя» (World Happiness Report) економісти знову показали в деталях і цифрах, наскільки щасливо живеться людям у 157 країнах світу. Forbes пропонує розглянути п’ять держав із найгіршими умовами для того, щоб радіти життю.

Про країни, в яких люди дістають найбільше задоволення від життя, Forbes писав рік тому у статті «5 найщасливіших країн». Відтоді вершина рейтингу не сильно змінилася. Як і торік, найбільшу радість від життя люди отримують у Швейцарії та скандинавських країнах.

Цього року звання найщасливішої країни світу дісталося Данії. Швейцарія перемістилася з першого на друге місце. Ісландія опинилася на третьому. У топ-десятку найщасливіших країн також потрапили Норвегія, Фінляндія, Канада, Нідерланди, Нова Зеландія, Австралія і Швеція.

Ці країни отримали оцінки від 7,291 до 7,526 бала. Середній загальносвітовий показник щастя дорівнює 5,353, а найнижчий – 2,905 бала. Цю найгіршу оцінку поставили Бурунді.

Як виміряли рівень щастя? Оцінку кожній країні дослідники вирахували за математичною формулою, підставляючи в неї шість головних показників, кожен із яких впливає на різні аспекти людського життя. Ось шість чинників щастя: ВВП на одиницю населення, очікувана тривалість здорового життя, соціальна підтримка, сприйняття корупції в уряді та бізнесі, сприйняття свободи в прийнятті життєвих рішень, а також щедрість громадян.

У кожній із країн було опитано приблизно по 1000 людей, які оцінили за шкалою від 0 до 10, наскільки вони задоволені своїм нинішнім життям. На думку авторів доповіді World Happiness Report, проводити такі опитування і піклуватися про поліпшення показників щастя мають уряди.

«Вимірювання щастя за самозвітом населення і підвищення добробуту громадян – ці завдання мають бути на порядку денному кожної нації, яка прагне до сталого розвитку. Замість того щоб фокусуватися тільки на економічному зростанні, ми маємо стимулювати розвиток суспільства: забезпеченого, справедливого й екологічно стійкого», – вважає директор «Інституту Землі» при Колумбійському університеті Джеффрі Сакс.

Українське суспільство, на думку авторів World Happiness Report, за останні вісім років пережило низку економічних, політичних і соціальних потрясінь. Через це оцінка щастя в нашій країні зменшилася на 0,7 бала – з 5,025 до 4,324, і Україна опинилася в десятці країн із найстрімкішим зниженням задоволеності життям.

Суттєве зменшення задоволеності життям також зафіксовано в Іспанії (-0,711 бала), Італії (-0,735), Індії (-0,75), Ємені (-0,754), Венесуелі (-0,762), Ботсвані (-0,765), Саудівській Аравії (-0,794), Єгипті (-0,996) і Греції (-1,294).

У новому рейтингу щастя Україна опинилася на 123-му місці між Кенією і Ганою. Торік наша країна перебувала на 111-й сходинці, між Іраном та Іраком, а три роки тому Україна була 87-ю.

Та, незважаючи на зниження в рейтингу, жителям України пощастило з країною, якщо порівнювати їхнє становище з п’ятьма державами, яким автори World Happiness Report поставили найгірші оцінки (від 2,9 до 3,5). Forbes пропонує розглянути кожну з найнещасніших країн докладніше.

Бурунді

157-ме місце
Населення: 11 млн
ВВП на одиницю населення за паритетом купівельної спроможності: $869

Країна з найменш щасливим населенням лежить у східній частині африканського континенту. Маленька республіка Бурунді, яка не має виходу до моря, до 1962 року була колонією Бельгії. З моменту здобуття незалежності цю країну роздирають постійні конфлікти між етно-соціальними групами хуту (85% населення) і тутсі (14% населення).

Головну проблему Бурунді часто описують шістьма словами: «Хути численніші, але тутсі вищі зростом». Країна пережила два геноциди – 1972 року урядова армія, в якій домінували тутсі, влаштувала широкомасштабну різанину хуті, а 1993 року представники хуті прийшли до влади, і по всій країні почалися масові вбивства тутсі. У 1962–1993 роках від етнічних конфліктів у Бурунді загинуло близько 250 000 людей. Потім ситуація погіршилася – ворожнеча хуті і тутсі переросла в громадянську війну, яка тривала 13 років, до 2006-го, і забрала життя ще щонайменше 200 000 бурундійців.

Після завершення війни економіка Бурунді зростає на 4% на рік, але перебуває у вкрай поганому стані. Номінальний ВВП країни в перерахунку на одиницю населення становить $336 на рік, а головною галуззю виробництва залишається вирощування кави, на частку якого припадає понад 90% експорту. Хоча 90% працюючих бурундійців задіяні в сільському господарстві, вони не можуть повністю забезпечити продовольством свою країну, яка страждає від ерозії ґрунтів і перенаселення. 2013 року у звіті Global Hunger Index Бурунді посіла останнє місце з 120 країн за рівнем голоду і недоїдання.

На тлі екстремальної бідності в Бурунді відбувається демографічний бум – населення зростає зі швидкістю 2,5% на рік. Бурундійські жінки в середньому народжують по 6,3 дитини, що приблизно втричі вище за середньосвітовий показник.

Сирія

156-те місце
Населення: 17 млн
ВВП на одиницю населення за паритетом купівельної спроможності: $5040

Про Сирію багато говорять, і її проблема добре відома – країна перетворилася в близькосхідний Сталінград. Громадянська війна в Сирії триває шостий рік. За цей час близько 60% населення залишили свої будинки – 4,7 млн сирійців втекли за кордон, ще 8 млн стали внутрішніми переселенцями.

За даними ООН, понад 480 000 сирійців доводиться виживати в містах, обложених урядовими військами, повстанцями або джихадистами. У таких містах, як 40-тисячна Мадая, люди, щоб не померти, змушені харчуватися розпареним в окропі листям дерев і травою.

Приблизно половину територій Сирії контролює халіфат ІДІЛ, який нав’язує населенню закони шаріату і карає людей штрафами та публічним биттям за куріння, вживання алкоголю, порушення дрес-коду або флірт із незаміжніми жінками. На територіях, окупованих іншими угрупуваннями, права і свободи людей теж порушують. Курдських сепаратистів правозахисники звинувачують в етнічних чистках, а Башара Асада – у політичних убивствах і репресіях.

Того

155-те місце
Населення: 7,5 млн
ВВП на одиницю населення за паритетом купівельної спроможності: $1570

Тоголезька Республіка, невелика держава в Західній Африці, може похвалитися мальовничими пляжами, родючими землями, значними покладами корисних копалин, економічним зростанням, що перевищує 5% на рік, і відносно мирним населенням. Що ж заважає її мешканцям радіти життю?

Люди в Того нещасливі через відчуття безвиході – вони скаржаться на високе безробіття, нерівність, соціальну незахищеність і брак можливостей для гідного заробітку. За останні десять років економіка Того збільшилася удвічі, але робочі місця з’являються не з такою стрімкою швидкістю, з якою приростає населення. Кожні 25 років населення Того подвоюється. Нині 75% громадян країни молодші за 35 років, і конкуренція на ринку праці величезна. Молоді важко знайти роботу, і багатьом доводиться жити в екстремальній бідності.

Відчуття безвиході у громадян Того, ймовірно, пов’язане з тим, що півстоліття країною керує одна політична династія – з 1967 року владу у країні утримував президент Гнассінгбе Еядема, а з 2005 року – його син Ессозімну Гнассінгбе. Спроба влаштувати народні заворушення і перешкодити спадковому переданню президентського крісла закінчилася для тоголезців невдало – 2005 року в результаті придушення демонстрацій загинуло понад 500 осіб.

Афганістан

154-те місце
Населення: 33 млн
ВВП на одиницю населення за паритетом купівельної спроможності: $2000.

Економіка Афганістану занепала внаслідок військових дій, які тривають у цій країні понад 20 років. Ця центрально-азіатська країна витрачає величезні кошти на війну з «Аль-Каїдою», «Талібаном» та ІДІЛ, але з гарантуванням порядку і безпеки справи дедалі гірші. 2015 року, за даними ООН, від атак озброєних угрупувань в Афганістані постраждала рекордна кількість мирних жителів – 3545 людей загинуло і 7457 отримали поранення.

В Афганістані неймовірна безграмотність. За даними UNESCO, лише 31% населення старше 15 років вміє читати і писати. Серед жінок грамотних лише 17%.

На папері ВВП Афганістану зростає за рахунок вливань десятків мільярдів доларів міжнародної допомоги. Проте близько 35% населення і далі живе за межею бідності, не отримуючи необхідного мінімуму продуктів харчування і життєво важливих потреб. Згідно з опитуванням Transparency International, 90% населення Афганістану вважає, що корупція заважає їхньому повсякденному життю. Без хабара у країні найчастіше неможливо полікуватися у лікарні, влаштувати дитину в школу чи отримати допомогу поліції. Афганістан, на думку Transparency International, у трійці найкорумпованіших країн світу. Гірша ситуація лише в Північній Кореї та Сомалі.

«Через кумівство і корупцію на важливих посадах в Афганістані опиняються некомпетентні люди. Ви пішли в поліцію – і не отримали допомоги. Ви пішли в суд, але там вам теж не допомогли. Ви почуваєтеся безпорадним і вразливим у своїй країні. Така анархічна ситуація створює родючий ґрунт для повернення повстанців», – описує стан афганців експерт Transparency International Рукшана Нанаяккара.

Бенін

153-є місце
Населення: 11 млн
ВВП на одиницю населення за паритетом купівельної спроможності: $2020

Батьківщина чаклунського культу вуду Бенін межує з Того і має схожі проблеми – гостро бракує робочих місць, а більш як третина населення живе за межею бідності.

У Беніні, на відміну від Того, президент не тримається за владу, і прямо зараз громадяни мають свободу вибору нового глави держави з 33 кандидатів. Проте демократія в умовах убогості не робить громадян щасливими.

Економіка Беніну ґрунтується на вирощуванні бавовни і сильно залежить від торгівлі з сусідньою нафтовидобувною країною Нігерією. Робочі держсектору в Беніні, як правило, живуть на мінімальну зарплату – $65 на місяць. Прагнучи заробити більше, молодь займається контрабандою палива з Нігерії й охоче вербуються в ісламістську організацію Боко Хаарам – «африканський ІДІЛ», який тероризує Нігерію.

«Безробіття серед молоді – бомба уповільненої дії для Беніну і сусідніх країн. Бойовики вербують юнаків, давши їм трохи грошей, доручають їм носити бомби та зброю і кажуть їм, що в разі смерті вони потраплять у рай. І наша молодь вірить у це», – описує проблему президент Беніну Тома Яї Боні, який іде у відставку.

Денис Закіянов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua