Комітет кредитної безвідповідальності


Комітет кредитної безвідповідальності

Депутати не змогли вибрати з двох законопроектів про конвертацію валютних кредитів. До сесійної зали потраплять обидва – і консервативний, і популістський. Мітингувальники, які підтримують лояльний для них проект, вже показали готовність силою змусити депутатів «списати» їм валютні кредити. Вчора вони навчилися громити парламентське майно і блокувати депутатів.

Підготовка до штурму

Кожне засідання парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, на якому піднімається проблема валютних кредитів, супроводжується мітингами під стінами комітету. Менш агресивних протестувальників навіть запрошували на засідання комітету. Вчора їх пустили, ймовірно, в останній раз.

Ультиматуми мітингувальників ніколи не змінювалися. Під плакатами «Кредитного майдану» і «Фінансового майдану» вже два роки звучать ідентичні вимоги конвертувати всі валютні кредити в гривневі за умовним курсом 5,05 грн/$ зі збереженням низької ставки.
Вимоги не змінювалися, оновлювалися тільки номери законопроектів.

Спочатку навесні 2014 року з’явився законопроект № 4895 Миколи Рудьковського, але його зарубали вже через місяць. Потім в грудні 2014-го з’явився законопроект № 1558-1, який тримали в підвішеному стані більше року, зокрема, прийнятий закон п’ять місяців без підпису лежав у спікера. Але вето президента парламент не подолав.

Зараз же на плакатах нова мета – законопроект № 4004-1.
Вчорашнє засідання не було винятком. Близько сотні людей чекали депутатів перед початком засідання біля входу в будівлю комітету на вул. Липській, 3. Депутати пробиралися через влаштований для них коридор. «Ви ж пам’ятаєте про нас? Підтримайте альтернативний 4004-1», – вмовляла активістка Юлія Сало депутата Максима Полякова.

В очікуванні цікавого

Почалося засідання досить спокійно. Запрошені представники мітингувальників зайняли свої місця, депутати затримувалися.
Законопроекти про конвертацію валютних кредитів в гривневі позики стояли другим питанням на порядку денному. Першим депутати розглядали законопроект № 2784 про забезпечені окремими активами облігації. «Документ був зареєстрований майже рік тому, в травні 2015-го. Думаю, всі встигли з ним ознайомитися», – почав доповідати його автор Михайло Довбенко.

У США такі облігації посідають друге місце за обсягом угод, а в Європі їх частка в угодах з цінними паперами – третина. «Цей інструмент потрібен для розвитку фондового ринку і відновлення економіки. Він дозволить фінансувати інфраструктурні проекти, будівництво, ОСББ», – перераховував депутат. Розкритикував документ член НКЦБФР Юрій Буца: «Комісія завжди підтримує нові інструменти. Але в запропонованому проекті документа є багато ризиків. Інструмент може повторити долю іпотечних сертифікатів. Необхідно доопрацювати законопроект з урахуванням наших пропозицій, в тому числі до законопроекту про деривативи та регульовані ринки».

Після недовгої дискусії документ відправили на перше читання. Таке рішення підтримали шість депутатів з дев’яти.

Гаряче питання

Більшість присутніх чекали другого питання порядку денного – розгляд двох законопроектів про реструктуризацію валютних кредитів: урядового № 4004 і альтернативного, авторства Олександра Вілкула та Дениса Дзензерського. Пан Дзензерський був співавтором і законопроекту № 1558-1.

«Вже не перший рік валютні позичальники залишаються без підтримки держави, нарешті потрібно прийняти компромісний закон, який не тільки був би підписаний президентом, але і виконаний на практиці. Моя особиста позиція – треба припиняти це ходіння по колу. Один законопроект не влаштовує позичальників, інший – Кабмін, НБУ і банки. Зрозуміло, що нам треба знайти компромісне рішення, точки дотику. На базі одного із законопроектів до другого читання ми повинні напрацювати такий закон, який буде виконаний, і буде саме тим компромісом, який чекають усі сторони не перший рік», – заявив глава комітету Сергій Рибалка.

Першим слово взяв заступник міністра фінансів Артем Шевальов. Він попередив про те, що документ погоджений з МВФ, НБУ, банківськими асоціаціями та учасниками ринку. Особливу увагу він приділив вирішенню соціального питання – списання частини або навіть всієї заборгованості для інвалідів, учасників АТО, сімей загиблих військових.

Урядовий законопроект підтримав Руслан Демчак. Він не із ЗМІ знає про те, що відбувається на ринку. «Ми більше року працюємо над цією проблемою. Мені імпонує, що спільно з учасниками ринку нам вдалося розробити законопроект, альтернативний ветованому № 1558-1. Наша мета – запустити банківську систему і відновити кредитування», – заявив депутат.

Суперечка вокруг да около

Після цього Олександр Вілкул представив свій законопроект – банкіри вже назвали його «популістським». Його партнер по законотворчості – Денис Дзензерський – підтримати не прийшов. Цей документ передбачає переведення в гривню майже всіх споживчих валютних позик, списання боргу окремих категорій позичальників, деяким – двох третин боргу. Решту суми і зовсім запропоновано зробити безвідсотковим кредитом. Представникам мітингувальників дали слово. «Прошу активістів визначити двох ваших представників, які будуть виступати. Регламент – 2 хвилини», – запропонував Сергій Рибалка.

Активісти апелювали до соціальної відповідальності банків, говорили про сотні позичальників, яких виселяють з житла, хоча на прохання протестувальників ще півтора роки тому був встановлений мораторій на виселення неплатників. «З огляду на ваш законопроект, зарплата позичальника повинна бути 30 тис. грн. Де ви бачили такі зарплати? Нас виселять з квартир!», – обурювалися вони. «Для кого закон про реструктуризацію: для системи або позичальника?», – кричали в залі. Ці репліки Сергій Рибалка осікає досить жорстко, хоча раніше публічно підтримував позичальників.

«Альтернативний законопроект ще гірше ветованого. Якщо від того законопроекту збитки банківської системи становили б 100 млрд грн, то від цього – вже 120 млрд грн», – вразила присутніх цифрою керуючий директор НАБУ Олена Коробкова. Її перебили. «Знову ви свою пісню співаєте! Коли буде реєстр позичальників? До сих пір ніхто не знає, скільки їх всього!»- Не заспокоїлися учасники засідання.

Депутати намагалися грати на протиріччях. «Давайте перестанемо грати в популізм і подумаємо про людей. Відкличте альтернативний документ, підтримаємо урядовий і закриємо це питання», – заявив Руслан Демчак. Активісти освистали його, а після зауваження Сергія Рибалки кілька людей покинули засідання.

Представник президента в парламенті, депутат Степан Кубів несподівано почав захищати законопроект, брата-близнюка якого Петро Порошенко раніше ветував. «Проблемі валютних кредитів вже не один і не два роки, а вже років вісім-дев’ять. У кожного із запропонованих законопроектів є свої плюси і мінуси. Правильніше було б зібрати пропозиції та доопрацювати обидва документи, об’єднавши їх в один», – почав він. А оскільки для цього немає часу, він запропонував винести в сесійний зал обидва документи. «А вже на місці подивимося, який з них набере більше голосів, його і приймемо за основу», – запропонував він.

«У комітеті були проведені два засідання робочої групи, під час яких обговорювалися законопроекти, а потім був акумульований масив зауважень і пропозицій позичальників, їх об’єднань, експертних та громадських інститутів. Ряд пропозицій обгрунтовані, і їх можна врахувати при доопрацюванні одного із законопроектів до другого читання. Їх цілком реально узгодити з НБУ, Мінфіном і банківським сектором при доопрацюванні одного з документів», – відреагував глава комітету.

Після недовгих консультацій Сергій Рибалка запропонував депутатам прийняти за основу урядовий проект: його підтримали четверо народних обранців, п’ять – утрималися. У альтернативного документа рівень підтримки виявився ще нижче: два голоси за, один – проти, шість – утрималися. Найбільшу підтримку отримала ініціатива Степана Кубіва внести в Раду обидва документи – шість голосів, три – утрималися.

«Всі сторони повинні дійти згоди, щоб поліпшити умови для людей і щоб вони не призвели до жорсткого і безрезультативного конфлікту з МВФ, НБУ і банками. Адже все це закінчиться в кращому випадку вето президента і втратою чергового року. А з кожним місяцем ситуація позичальників погіршується. Зростають збитки банків. Парламент, уряд і НБУ повинні дійти згоди і допомогти людям», – додав Сергій Рибалка.

Робота на результат

Компроміс не влаштував мітингувальників, вони почали залишати зал. Поки Сергій Рибалка продовжував вести засідання і розповідати про законопроект щодо підтримки дрібних і середніх банків, обстановка за дверима загострювалася: чулися свист, звук «дуділок», крики «Пере-голо-сувати!», «Голову Демчака!», «Перевішати всіх банкірів!» і стукіт, схожий на металеві удари.

Як виявилося, мітингувальники розбили вхідні двері, знесли металевий металошукач на вході в комітет і прорвалися до залу засідань. Для досягнення своєї мети – підтримка депутатами їх законопроекту № 4004-1 – вони взяли депутатів в «заручники», заблокували їх у приміщенні комітету.

Руденко Вікторія

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:Верховна Рада
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua