837
Держбанки підготувалися до стресу
— Кредит&Депозит
Ощадбанк і Укрексімбанк отримають чергове фінансове вливання від уряду: цьогоріч бюджет витратить на їхню підтримку 15 млрд грн. Експерти вважають, що це не остання докапіталізація держбанків, перш ніж вони перестануть генерувати збитки.
Уряд вирішив докапіталізувати два державні банки. Капітал Ощадбанку буде збільшено на 4,96 млрд грн (до 34,8 млрд грн), а Укрексімбанку – на 9,32 млрд грн (до 31 млрд грн). Таке рішення Кабмін ухвалив 27 січня. «Розміри капіталізації були визначені за результатами діагностичного обстеження (перегляд якості активів і стрес-тестування), проведеного в 2015 році Національним банком на основі технічного завдання, узгодженого з фахівцями МВФ і Світового банку», – пояснили вчора в прес-службі Мінфіну.
Голова НБУ Валерія Гонтарева підкреслила, що ця сума – потреба докапіталізації державних банків в поточному році. «Збільшення капіталу буде здійснено довгостроковими державними цінними паперами (як і раніше. – ред.)», – зазначила вона.
Влада має приховану думку
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що новий капітал дозволить держбанкам «забезпечити обсяги кредитування і дасть можливість розвиватися українській економіці», але в Мінфіні про це не повідомили жодного слова. «З цим зміцненням капітальної бази і наступним впровадженням високих міжнародних стандартів незалежного корпоративного управління в держбанках ми очікуємо на істотне поліпшення фінансових результатів діяльності цих банків вже в середньостроковій перспективі», – зауважив заступник міністра фінансів Артем Шевальов. Оскільки «середньострокова перспектива» передбачає термін не раніше 2017 року, це означає, що банки очікують збитки не тільки за підсумками 2015 року, але і в 2016-му. Обидва державні банки несуть втрати вже не перший рік. За підсумками січня–вересня 2015 року збиток Ощадбанку становив 5,4 млрд грн, а Укрексімбанку – 8,3 млрд грн.
Експерти не очікують прибутку в поточному році ані від Ощадбанку, ані від Укрексімбанку, адже обидві установи можуть отримати збитки, «майже такі або ж навіть більші за обсяг вливання капіталу». «Очевидно, банкам знадобиться додаткове, менше за розміром, збільшення капіталу в 2017 році», – прогнозує аналітик банківського ринку групи ICU Михайло Демків. В Ощадбанку та Укрексімбанку залишили запити FinClub без відповіді: тому досі невідомо, чи будуть 15 млрд грн витрачені на формування резервів під проблемні кредити.
Готуючи стратегію розвитку держбанків, Мінфін розраховував, що обидві установи вийдуть на беззбиткову діяльність в середньостроковій перспективі – в 2017-2019 році. Щоправда, однією з умов є призначення в банки незалежних директорів, які контролюватимуть, аби держбанки не видавали безповоротних кредитів близьким до влади компаніям. Проте одна з обговорюваних версій реформи передбачає збереження в наглядових радах держбанків «людей» від влади: зараз по п’ять осіб на п’ять років делегують уряд, парламент і президент.
Бездонна бочка
Михайло Демків підкреслює, що за фактом бюджетні витрати на докапіталізацію вищі, ніж заявлені суми. «Оскільки докапіталізація відбувається шляхом обміну акцій банку нової емісії на ОВДП, фактична кінцева сума трансферу більше. Наприклад, якщо говорити про 17 млрд грн, отримані у 2014 році, то до них варто додати ще понад 1 млрд грн процентного доходу, який утримувачі ОВДП отримали протягом року, а також збільшення державного боргу приблизно на 6 млрд грн в результаті переоцінки індексованих ОВДП», – говорить він.
Відновлення кредитування, про яке заявив Арсеній Яценюк, також може і не відбутися – принаймні, за рахунок платників податків. Ця докапіталізація не перша. Наприкінці 2014 року уряд вклав у Ощадбанк 11,5 млрд грн, в Укрексімбанк – 5 млрд грн. «Ці гроші мають піти на кредитування української економіки», – підкреслював прем’єр Арсеній Яценюк.
Але портфелі кредитів Ощадбанку та Укрексімбанку на цю ж суму не виросли. За дев’ять місяців 2015 року кредитний портфель Ощадбанку знизився на 0,5 млрд грн – до 66,4 млрд грн. Причому частка валютних кредитів юросіб зросла з 24,6 млрд грн до 29,97 млрд грн, а це означає, що гривнева частина кредитного портфеля (а капітал збільшено саме національною валютою) падала. Висока частка валютних позик дозволила Укрексімбанку за підсумками дев’яти місяців показати зростання кредитного портфеля на 5,5 млрд грн – до 57,6 млрд грн. Але оскільки його валютний портфель кредитів юросіб виріс на 18,5 млрд грн (42,99 млрд грн), гривневий також падав.
Токсичні активи
Докапіталізація кінця 2014 року була витрачена на формування резервів під неякісні кредити. Обсяг резервів у Ощадбанку зріс з 25,8 млрд грн (37,2% кредитного портфеля) до 36,68 млрд грн (53%), а в Укрексімбанку – з 24,5 млрд грн (47%) до 38,3 млрд грн (66,5%). «Якщо докапіталізація в 2014-му була обумовлена збитками через зовнішню агресію (збитки в Криму, зокрема через кредитування сонячних електростанцій Андрія Клюєва, і на Донбасі. – ред.), то зараз гірше стали обслуговувати кредити позичальники з неокупованої території. Яскравим прикладом є невиконання кредитних зобов’язань групою «Креатив», в якій на держбанки припадає левова частка заборгованості», – говорить Михайло Демків.
Співрозмовник FinClub в Мінфіні підтверджував плачевний стан кредитів, виданих держбанками «Креативу». За його словами, сумарна заборгованість «Креативу» перед усіма держбанками досягає 11 млрд грн, з них 7 млрд грн – Ощадбанку, 2 млрд грн – Укрексімбанку. «Крім того, у держбанків є проблемні кредити, видані державним корпораціям, які зараз почуваються не дуже комфортно. Але не варто забувати, що якщо ці кредити все ж таки обслуговуватимуться, банки зможуть розформувати резерви», – висловлює оптимізм керівник Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей, який раніше очолював Ощадбанк. На його думку, 15 млрд грн поліпшать показники банків, що зробить їх «більш привабливими для вкладників». «Якщо банки зуміють залучити додаткове фінансування (вклади. – ред.), вони зможуть спрямувати кошти на видачу кредитів МСБ», – зазначає Анатолій Гулей.
Проблеми виникнуть і з конвертацією ОВДП в кеш. Нацбанк, який раніше викуповував ОВДП, що випускаються для докапіталізації банків, з цього року відмовляється від монетизації цінних паперів. «Національний банк не планує їх монетизувати», – заявила Валерія Гонтарева. Керівник аналітичного департаменту компанії ІК Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що відновити кредитування банки зможуть лише в тому випадку, якщо їм вдасться отримати «живі» гроші за ці ОВДП. «А для цього потрібно буде продати держоблігації на ринку», – говорить Олександр Паращій. А покупці на вторинному ринку вимагають дисконтів.
Руденко Викторія
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
