Cargill пішов на друге коло — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Cargill пішов на друге коло

Кредит&Депозит
1099
Вищий господарський суд попросив суд першої інстанції з’ясувати законність акредитивів, завдяки яким компанія Cargill нібито вивела з Дельта Банку активи. Це необхідно для того, щоб зрозуміти, хто – Cargill або Дельта – має право вимагати погашення кредиту від компанії «Яблуневий дар».
А чи були акредитиви
Шанси Cargill довести легітимність виведення з Дельта Банку активів на 2,5 млрд грн знижуються. Вчора Вищий господарський суд частково задовольнив касацію ліквідатора Дельта Банку, скасував попередні рішення судів щодо кредиту компанії «Яблуневий дар» і повернув розгляд цієї справи в першу інстанцію, повідомив FinClub глава правління «Спілки вкладників Дельта Банку» Роман Бадаліс.
Суд має з’ясувати, на якій підставі американська компанія Cargill отримала права вимоги за кредитом компанії «Яблуневий дар». «Тепер розбиратимуться, чи були взагалі акредитиви, на підставі яких кредити були передані з Дельта Банку компанії Cargill, який термін їх погашення та інші умови. Дотепер суди не бачили підстав, щоб дізнатися про це», – розповів Роман Бадаліс.
Йдеться про 17 акредитивів, на підставі яких Дельта Банк передав своєму акціонеру – компанії Сargill Financial Services International Inc. – права вимоги за кредитами перед компаніями «Яблуневий дар», «Іллічівський зерновий порт», «Стройбуд Іллічівськ» і «Танк Транс». Загальна сума цього кредитного портфеля – 2,5 млрд грн. На ці кредити крім Cargill претендує Державна іпотечна установа (ДІУ).
Дельта Банк 4 вересня 2014 року підписав з ДІУ договір про переуступку позики «Яблуневого дару» на $43,4 млн. І згідно з договором, кредит перейшов до ДІУ в день введення в Дельта Банк тимчасової адміністрації – 2 березня 2015 року. Однак поки ДІУ не вдається відстояти свої права кредитора – 10 січня Госпсуд Києва відмовив йому в цьому.
Судові труднощі
Для Фонду гарантування вкладів фізосіб питання розгляду справи щодо Сargill є одним з ключових в процесі повернення виведених з Дельта Банку коштів. «Ми подаємо позови до судів, але вони нас не розуміють. Щодо Сargill ми вже програли дві перші інстанції, а зараз справа перебуває в третій. А це питання повернення $100 млн», – сказав напередодні засідання ВГСУ ліквідатор Дельти Владислав Кадиров.
Якщо ліквідатору Дельта Банку вдасться домогтися скасування угод з передачі кредитів Сargill, то повернення цих коштів є частиною загального плану повернення в банк «спірних» кредитів на 20 млрд грн. «Ми збираємо докази щодо кредитів у ситуації з Сargill. Але проблема полягає в позиції судів. Вони беруть тільки одну якусь норму закону і чіпляються до неї, не беручи до уваги інші», – скаржиться директор юридичного департаменту ФГВФО Віктор Новіков.
Паперові проблеми
Тепер судам доведеться визначати законність документів, за якими відбулася переуступка боргів. «З відкритих джерел відомо, що вимоги за акредитивом беніфіціар висунув раніше встановленого терміну. Отже, під час розгляду спору суд буде встановлювати, чи було дійсним право вимоги бенефіціара акредитива про його розкриття і оплату, тобто чи була дійсною вимога Сargill, проти якої відбувся залік зустрічної взаємної вимоги з оплати кредитів. Також буде оцінюватися питання щодо законності дострокового погашення кредитів у інтересах боржників Дельта Банку і однорідність вимог, – говорить партнер адвокатського об’єднання «СК ГРУП» Юлія Курило. – Крім того, буде даватися оцінка акредитиву. Це сервіс банку, який надається клієнтам на підставі договору. Оцінюватися може договір про акредитивні розрахунки».
Учасниками акредитивної форми розрахунків зокрема виступають принципал (платник), бенефіціар (одержувач коштів), банк-емітент (банк, що випускає фінансове зобов’язання – акредитив), виконуючий банк (банк, який здійснює виконання акредитива). І у кожної з цих сторін має бути екземпляр акредитива.
І суд зможе їх вимагати. «Акредитиви є банківською таємницею і конфіденційною інформацією. Інформація, що містить банківську таємницю про особу, розкривається на письмовий запит або з письмового дозволу цієї особи; за рішенням суду; за письмовим запитом органів прокуратури, СБУ, Національної поліції, НАБУ. Таким чином, не бачу можливості ініціатору заперечування (ФГВФО. – FinClub) законності акредитивів безпосередньо самому отримати ці документи, – пояснює юрист адвокатського об’єднання «Вдовичен та Партнери» Юлія Дашевська. – Але акредитиви може вимагати суд у процесі розгляду справи, а також органи прокуратури та Нацполіції в рамках кримінального провадження».
Губар Олена
За матеріалами:
Фінансовий клуб
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас