0 800 307 555
0 800 307 555

"Пірати" втрачають здобич: рекламодавців переконують не працювати з нелегальними відеосервісами


"Пірати" втрачають здобич: рекламодавців переконують не працювати з нелегальними відеосервісами

Українські правовласники винесли нелегальним відеосервісам “останнє попередження”. Вони склали список найбільш злісних порушників і тепер вмовляють рекламодавців їм не платити. На рекламодавців такі угоди діють слабо. Не всі компанії можуть відстежити розміщення своєї реклами. Крім того, легальні відео-сервіси поки не до кінця покривають потреби ринку в рекламі.

Чорний список

Ініціатива “Чисте небо”, куди входять найбільші українські медіа-групи і ще ряд правовласників, оголосила список інтернет-ресурсів, які найчастіше порушують права інтелектуальної власності в Україні. Це rutracker.org, kinogo.co, serializm.com, ex.ua, 0day.kiev.ua, fs.to, filmix.net, seedoff.net, kinofilms.tv, kinobanda.net.

Як пояснив заступник голови Української антипіратської асоціації (УАПА) Ігор Михайлов, в список потрапили найбільші , згідно рейтингу Alexa, сайти з відео, які розраховані на російськомовну аудиторію і не мають договорів з правовласниками. Крім того, це сайти, які ніяк не реагують на звернення правовласників.

У цілому, УАПА виявила близько 600 сайтів з нелегальним контентом, які адмініструються, хостятся або ж мають доменне ім’я, зареєстроване в Україні. В цілому права українських виробників контенту порушило кілька тисяч сайтів, яким УАПА направляла скарги.

Поки що список найбільш злісних порушників представили журналістам, запрошеним агентствам і експертам, які 1 грудня відвідали конференцію “Чисте небо: легалізація реклами в інтернеті”. Зрадити його широкому розголосу планують з нового року.

Поділити “піратські” гроші

Всеукраїнська рекламна коаліція оцінює обсяг відео-реклами на українських сайтах в 2014 році в 215 млн гривень, а за підсумками цього року він має зрости до 300 млн гривень. За даними Starlightmedia, 159 млн гривень (або 53% доходів) ринок в цьому році віддав видеопиратам. На них припадає 33% переглядів відео.

“Ми розуміємо, що повністю від “піратства” не позбудемося. Але наша місія – звести його рівень до мінімуму”, – пояснила PR-директор медіагрупи Ольга Ваганова.

Правовласники і легальні відеосервіси несуть великі витрати тільки на те, щоб відстежувати в інтернеті порушення своїх прав. Керівник управління з продажу інтернет-реклами сейл-хаус “Плюси” Марина Колесникова заявила, що доводиться наймати співробітників, які займаються суто відстеженням “піратського” контенту.

Маркетинг-директор відеосервісу Megogo.net Іван Шестаков додав, що відстежити в інтернеті і припинити поширення одного фільму коштує близько 15-35 тис. доларів на місяць.

Правовласники розраховують через сейлз-хаузи і рекламні агентства вплинути на бізнес, який досі дає рекламу на піратських ресурсах, і таким чином не залишити їм вибору, крім як легалізувати розміщений у себе контент.

Схему легалізації теж придумали, причому ще в 2014 році. Тоді учасники “Чистого неба” заявили, що розробили для свого контенту власний медіаплеєр (кадр). Розмістити такий плеєр можна на будь-якому сайті і весь контент, який показується з його допомогою, буде легальним.

“Таким чином рекламодавцю досить заявити своєму агентству, що він хоче розміщувати відеорекламу тільки в легальних плеєрах, і проблема буде вирішена, але істотно зменшена”, – вважає креативний директор Starlight Digital Віталій Чирков.

За його словами, правовласники не збираються повністю позбавляти вчорашніх “піратів” заробітку. Тому дохід від відеореклами в плеєрі розподіляється між правовласником і майданчиком, найчастіше в пропорції 40% на 60%.

А що рекламодавці?

Заклик не розміщувати рекламу у “піратів” теж звучить не вперше. Але поки цю ініціативу підтримало менше десятка компаній. Щоправда, як стверджує Віталій Чирков, всі ці компанії – великі рекламодавці. У їх числі Mondelez International (екс-Kraft Foods) , Samsung, а також Group M, яка управляє медиаинвестициями 30 з 100 найбільших рекламодавців в Україні. Серед них – P&G, Bayer, Danone, UniCredit, МТС, Efes Ukraine.

При цьому безліч інших великих компаній, як і раніше рекламують свої продукти і послуги у “піратів”. Наприклад, на fs.ua йдуть ролики мережі гіпермаркетів “Епіцентр” та найбільшого в СНД розробника комп’ютерних ігор free-to-play ігри з платним контентом, – ред.) Wargaming.

Сергій Сальников з “Інституту медіа аудиту” пояснив, що рекламодавцям поки непросто повністю відмовитися від реклами на піратських ресурсах. У першу чергу тому, що оскільки розміщенням зазвичай займається агентство, не завжди є можливість проконтролювати, де вийшла реклама і є цей ресурс “піратським”.

І якщо рекламодавець все ж дізнається про такі факти, то часто відмовляється від розміщення надалі. Наприклад, на запит РБК-Україна, в українському представництві Wargaming відповіли, що збираються переглянути свою рекламну кампанію.

“Склалася непроста ситуація. Ми плануємо завершити кампанію на ресурсах, так як вона є частиною великої маркетингової активності”, – сказано в листі Wargaming.

Сальников звернув увагу на ще одну проблему – брак інвентарю (місця для розміщення відеореклами) на легальних майданчиках.

“Сайтів з нелегальним контентом зручні тим, що там величезна кількість переглядів відео. Відповідно, можна відразу показати багато реклами”, – пояснив він.

Разом з тим він привів у приклад українське представництво компанії Mondelez International, яка в 2014 році поставило завдання піти з піратських ресурсів і все-таки знайшло необхідний інвентар. У даному випадку рекламодавець за допомогою спеціального програмного забезпечення (системи трекінгу) відстежує свої покази.

Прелюдія до закону

Правовласники атакують піратів по всіх фронтах. Крім спроб залучити рекламодавців та й самих “піратів” на “світлу сторону”, медійники лобіюють законопроекти про боротьбу з піратством.

зокрема, медіагрупи брали участь у розробці законопроекту №3081-1 про підтримку кіноіндустрії, який з’явився у парламенті в кінці вересня і вже встиг наробити багато шуму. Нагадаємо, він передбачають блокування сайтів за скаргою користувача протягом 24 годин без суду (процедура notice-and-takedown).

В кінці жовтня ще один схожий за змістом законопроект був внесений до парламенту Кабміном, його розробило Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

Коли Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС, вона також підписала угоду про вільну торгівлю (DCFTA) і взяла на себе зобов’язання щодо впровадження процедури notice-and-takedown. Воно вступає в силу з 1 січня 2016 року. Тому в ідеалі, парламент повинен до кінця року прийняти один із законопроектів.

Віталій Чирков розповів, що коли готувався перший із законопроектів, він жартома запропонував прописати там відповідальність рекламодавців за фінансування піратства. Але цього не зробили, так як, за його словами, це все-таки нереально, і був би скандал. Довелося б вигадувати купу нових правил і визначень, які дуже сильно обмежили б і без того невеликий рекламний ринок.

Вікторія Власенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua