939
МВФ дає добро – $17,5 млрд
— Кредит&Депозит
Вчора в Києві закінчила роботу чергова місія Міжнародного валютного фонду. За результатами роботи експертів досягнуто попередніх домовленостей про введення в Україні «механізму розширеного фінансування» – на заміну програмі stand-by, яка діяла досі. Сума нового проекту МВФ-Україна – близько $17,5 млрд
Сама по собі нова програма МВФ має бути готова й опублікована протягом місяця. «Очікується, що рішення виконавчої ради МВФ буде прийнято протягом чотирьох наступних тижнів, а після цього уряд України розпочне реалізацію попередніх заходів», – сказав глава місії МВФ в Україні Микола Георгієв.
Згідно з традиційними заявами МВФ, основні кошти мають бути витрачені на реформи. Зокрема йдеться про покращення бізнес-клімату, дерегуляцію та судову реформу, а також реформу енергетики, на якій давно наполягають міжнародні донори. Найскладнішим для влади і населення може стати пошук компромісу щодо старої вимоги МВФ про підвищення вартості енергоносіїв для домогосподарств.
У відношенні «Нафтогазу України» Фонд і українське керівництво, схоже, вже досягли якогось компромісу. Зазначимо, раніше експерти МВФ заявляли про необхідність поділу НАК. Тепер же в офіційних заявах Фонду мова йде про «покращення корпоративного управління «Нафтогазу». З чого випливає, що в короткостроковій перспективі 3-4 років від поділу монополіста міжнародні інвестори України взагалі відмовилися.
Ігор Мазепа з Concorde Capital вважає, що принципово позитивною є сама заява про співпрацю з Україною – з деякими застереженнями. «Мало хто з організацій-донорів України, включаючи Європейський банк реконструкції та розвитку і Світовий банк, може сказати про свої плани через 2-3 роки. Більшість можуть говорити про бюджети тільки на поточний рік. Тому як програма МВФ, так і загальна програма в $40 млрд від різних кредиторів будуть для України доступними. При правильному адмініструванні це може підштовхнути країну до позитиву і довгострокового розвитку», – прогнозує Мазепа.
Директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ ICF Legal Service Наталія Ульянова зазначає, що головним позитивним моментом цих новин є сам факт, що країну підтримали в період війни. «Хочеться вірити, що раз нам надають кошти, то в країні пройдуть якісь реформи, зокрема – судової влади, поліції, законодавства і так далі. Чи допоможуть гроші, які зайдуть у 2015 році? Швидше за все, ці транші просто «закриють дірки» в боргах України», – вважає Ульянова.
Програма може припускати, в тому числі, розширення обсягів фінансування, виділеного на купівлю проблемних банків державним бюджетом. Зокрема, на гроші МВФ може бути націоналізовано банк «Дельта». У нього минулого четверга мали ввести тимчасову адміністрацію. Однак питання банку виявилося стратегічним для держави, тому про долю «Дельти» йшлося навіть на переговорах між Україною та МВФ. «Є мова [про відносини] між «Дельтою» та державними банками, які кредитували Дельта Банк», – каже партнер юридичної фірми «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. Не просто так напередодні завершення роботи Місії в Києві керівництво іншого фонду – Фонду гарантування вкладів – виступило із заявою про можливу націоналізацію банку Миколи Лагуна.
Головним приводом для сумнівів у ефективної кооперації між МВФ і Україною з боку опитаних Forbes експертів є реноме державного апарату і топ-менеджерів країни. «Найімовірніше, збільшиться кількість замовлень на фабриках «Рошен» та на заводі «Богдан», – іронізує Ростислав Кравець. За його словами, так як топ-менеджери наближених до влади підприємств призначаються на ключові пости, в тому числі у ВПК, це говорить про неготовність влади делегувати повноваження незалежним управлінцям. З іншого боку, президент є і головнокомандувачем, тому логічно призначати на місця в ВПК особливо довірених осіб.
Дещо іншу думку висловлює глава групи компаній ТЕКТ Вадим Гриб. «В уряді зараз багато нових людей, які «заряджені» на позитив, реформи і результат. [Вони] повинні прийняти рішення про антикорупційне бюро. Прийняли ж закон про фінмоніторинг, який набув чинності 7 лютого і дав інструментарій для контролю за «обнальщиками» і очищення ринку від конвертаторів, – зазначає Гриб. В цілому, реформи − це питання зміни еліт. Старі еліти самі себе не замінять. Але не можна відмовлятися від досвіду людей, які десятиліттями працювали на держслужбі або в реальному секторі».
Примітно, що міжбанківський валютний ринок не зреагував позитивно на новини від МВФ. Курс долара на міжбанку 12 лютого виріс на 50 копійок – до 26,70 грн/$, а євро виріс на 80 копійок – до 30,39 грн/євро. Хоча банкіри, у тому числі керівництво Промінвестбанку (дочірній банк Внєшекономбанку РФ) пообіцяли, що курс гривні тепер зміцниться. Зазначимо, що за прогнозами Forbes гривню повинні ревальвувати – в тому числі, внутрішніми адміністративними заходами і через балансування платіжного балансу, зокрема, зменшення високої частки імпорту.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
