857
Експорт-імпорт змінює вектор руху
— Казна та Політика
Як повідомляє Держстат, за січень-березень експорт перевищив імпорт на $1,3 мільярда проти дефіциту майже в $1,2 мільярда за відповідний період 2013 року. При цьому з країнами СНД дефіцит торгівлі товарами і послугами становив $357 мільйонів, тоді як у торгівлі з іншими країнами світу профіцит перевищив $1,6 мільярда, зокрема з країнами ЄС — $136 мільйонів. Але водночас, як зазначають у Держстаті, експорт товарів і послуг за перший квартал цього року скоротився на 7,4% — до менш ніж $16,9 мільярда. Імпорт у першому кварталі (у річному обчисленні) знизився на 19,8% — до $15,5 мільярда.
Про що свідчать ці тривожні дані? Не треба бути економістом, щоб зрозуміти: деградація зовнішньої торгівлі і, зокрема, скорочення експорту ведуть до падіння імпорту і, головним чином — технологічного. Це, у свою чергу, консервує відсталість нашої промисловості й аграрного комплексу, відставання країни в цілому як за рівнем продуктивності праці, так і за конкурентоспроможністю продукції вітчизняних підприємств на світовому ринку.
Чи є зв’язок між наведеними вище негативними показниками і тим, що в українському МЗС більше не існує підрозділів, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, допомагають бізнесу, особливо середньому і малому, виходити на зовнішні ринки. Виходить, одна з найважливіших сфер діяльності держави залишилась мало не повною сиротою. Вивченням цієї проблеми зайнялась громадська організація під назвою Фонд «Майдан закордонних справ», зібравши за свій «круглий стіл» як дипломатів, так і представників громадських організацій бізнесу.
Аналізуючи витоки проблеми, голова правління Фонду Богдан Яременко зазначив, що сьогодні в Україні зовнішня політика в чистому вигляді і політика взагалі мають набагато більше значення, ніж бізнес і економіка. На думку колишнього дипломата, такий підхід продиктований воєнним станом, в умовах якого фактично живе сьогодні Україна. Проте, як вважає Яременко, виникає логічне запитання: як за таких умов повинен працювати уряд, які у нього мають бути можливості, зокрема й структурні, щоб відповідати тому моменту, коли бізнес через політичні ризики втрачає ринки, зокрема, на сході? І коли нібито відкриваються ринки на Заході, але не зрозуміло, чи існують механізми, щоб допомогти бізнесу скористатися новими можливостями, чи поінформований про них бізнес.
Щоправда, віце-президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Віктор Гресь вважає, що керівництво зовнішньоекономічною діяльністю можна зосередити в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Але ліквідація торговельно-економічних місій при посольствах і створення при них економічних секцій під керівництвом радників, на його думку, не вирішило проблеми. Без інструментів впливу на економічну діяльність наповнювати бюджет, на думку фахівця, буде доволі складно. Він закликає дуже обережно підходити до торговельно-економічних відносин між Україною і Росією, оскільки наш експорт характеризується більшою часткою товарів з високою доданою вартістю, ніж експорт до нас РФ. На його думку, незважаючи на воєнний конфлікт, економічні відносини можуть існувати, але, звісно, повинні якось регулюватися.
Ця пропозиція буквально обурила надзвичайного і повноважного посла України, екс-уповноваженого президента з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдана Соколовського: «Коли це було, щоб жертва співпрацювала з агресором?! Без жертв, у тому числі й економічних, війни не буває». Повертаючись до теми обговорення, експерт нагадав, що в Польщі, Угорщині, Словаччині, Литві, Румунії і Болгарії немає менше чотирьох економічних департаментів у структурі міністерств закордонних справ. «Ми єдина така країна, — сказав Соколовський і переказав слова колеги-дипломата: — Якщо ви не матимете економічного департаменту в МЗС, то ви тепер — як колонія, і не більше». «Чим повинен займатись МЗС? — запитує український дипломат і відповідає: — Інформація, економічна співпраця, просування вітчизняної продукції, консульські справи». На думку Соколовського, валити економічний департамент, економічний підрозділ МЗС почали ще 1998 року, тоді як за покійного Удовенка (глава МЗС України Геннадій Удовенко) значущість і потрібність цієї служби ніхто не посмів би поставити під питання.
Він не звинувачує у ліквідації економічних підрозділів МЗС його нинішнього керівника. Але зазначає, що алгоритм реформи всієї державної служби сьогодні надзвичайно простий: 10%. «Це такий комсомольсько-комуністичний підхід — 10%, — гірко іронізує Соколовський. — Зрозуміти цього я не можу». «На цьому ми виручаємо мільярд гривень, тоді як нам не вистачає, якщо я не помиляюся, 296 мільярдів, — зазначає він і констатує: — Економічного обґрунтування для такого скорочення немає, а може, краще було б десь і збільшити кількість чиновників». Водночас дипломат підкреслює, що скорочення в МЗС слід розглядати ще й під кутом президентських виборів. Чи не є ліквідація економічного департаменту цього міністерства спробою ще більше обмежити владу глави держави, якого буде обрано? Йому, мабуть, хочуть сказати, припускає Соколовський: «Президенте, не лізь в економіку».
«На наших очах відбувається зміна зовнішньоекономічного вектора України, — говорить перший віце-президент Торгово-промислової палати України Віктор Яновський. — Ми повинні поступово переорієнтовуватися на інші ринки, ринки Євросоюзу, Азії й Африки. Їх треба шукати». Він наводить приклади, коли представники ТПП України успішно справлялися з таким завданням в Анголі та в Іраку. За його словами, є й хороші приклади нашої співпраці на ринках Європейського Союзу. Так, Україна постачає туди шість мільйонів пар взуття, що відповідає європейським стандартам. Яновський також зазначає, що в Україні виготовляється високоякісне скло, що застосовується в будівництві, і на одному з київських підприємств освоїли навіть бронескло, що знайшло застосовування під час облаштування будівлі Кабміну України.
Топ-менеджер української ТПП пропонує, щоб за кордоном Україну представляли повноцінні торговельні представництва, у фінансуванні яких разом із державою може брати участь і бізнес. Наприклад, ТПП, за його словами, «наразі створює торговий дім в одній цікавій країні — в Туркменістані». Він працюватиме на комерційних засадах і займатиметься просуванням та реалізацією й наших і туркменських продуктів і проектів, говорить Яновський. Він розповідає про намір ТПП створити спеціальну базу даних пропозицій малого і середнього бізнесу про його експортні можливості і потреби в імпорті. Вона може використовуватись у контакті з торгпредствами або економічними відділами посольств України. Говорив і про проект допомоги малому та середньому бізнесу, що реалізовується спільно з європейською асоціацією ТПП — Європалатою і спрямований на його інтернаціоналізацію. За словами Яновського, малий і середній бізнес можуть зробити зовнішню торгівлю України більш гнучкою, сприяти кластеризації економіки нашої країни.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
