1310
Росіяни тонуть у боргах
— Кредит&Депозит
Росіяни нарощують борги по кредитах. До кінця року обсяг прострочених кредитів може зрости більш ніж на 20%, при цьому обсяг виданих кредитів населенню продовжує знижуватися. Банки побоюються погіршення економічної обстановки в країні, а також ескалації конфлікту в Україні.
Платоспроможність росіян по кредитах досягла трирічного мінімуму, йдеться в аналітичному огляді, підготовленому колекторським агентством «Секвойя кредит консолідейшн». Згідно з даними агентства, станом на травень 2014 року загальне прострочення населення за кредитами сягнуло 514,8 млрд руб., збільшившись з початку року на рекордні 17%.
За підсумками першого півріччя 2014 року обсяг боргу населення перед банками зросте ще на 30 млрд руб. і перевищить показник 540 млрд руб.
Сьогодні на виплату кредитів багато росіян витрачають майже половину зарплати. «Середній банківський позичальник в Росії нерідко витрачає до 35-40% свого щомісячного доходу на оплату внеску за споживчим кредитом», – говорить президент «Секвойя кредит консолідейшн» Олена Докучаєва.
Однак з таким навантаженням справляються не всі. Прострочення по виплаті кредитів боржники починають допускати в середньому вже через 4,5 місяці після їх отримання проти 8,5 місяців у 2012 році.
Найбільш проблемними регіонами є Москва, Московська і Воронезька області, Санкт-Петербург, Ленінградська і Калінінградська області, Краснодарський край, Ростовська та Волгоградська області, Ставропольський край, Кабардино-Балкарська Республіка, Республіка Північна Осетія, Самарська область, Республіки Татарстан і Башкортостан, Свердловська, Челябінська, Тюменська області, Красноярський край, Іркутська і Кемеровська області, а також Приморський і Хабаровський краї і Амурська область.
На відміну від зростання обсягу прострочених кредитів загальний обсяг кредитування населення продовжує знижуватися.
В результаті на початок травня обсяг видачі кредитів населенню опустився до чотирирічного мінімуму. Сповільнення почалося ще минулого року: якщо за аналогічний період у 2012 році – 10%, в 2013 році даний показник був на рівні 8,4%, зараз – 3,5%, що нижче навіть показника 2011 року (5,5%). Як прогнозує «Секвойя», за підсумками першого півріччя поточного року банки видадуть населенню не більше 10,7 трлн руб., а загальне зростання ринку за підсумками року не перевищить 20%.
Найактивнішими місяцями кредитування в останні чотири роки, за оцінками аналітиків «Секвойя кредит консолідейшн», є травень, серпень, вересень, жовтень і грудень. Саме на ці місяці припадає пік видачі споживчих кредитів, а також продаж інших кредитних продуктів фізичним особам. Основну причину такого зростання аналітики бачать в необхідності населенню брати кредити для оплати путівок і на витрати під час відпустки, крім того, молоді люди активно беруть кредити на організацію весільних церемоній, пік на які припадає саме на ці місяці.
«За підсумками 2014 року ситуація з кредитним портфелем фізосіб буде погіршуватися: темпи зростання сповільняться, а частка прострочення буде зростати», – говорить професор кафедри фондового ринку та ринку інвестицій Вищої школи економіки Олександр Абрамов.
У цей час ставки за споживчими кредитами вже йдуть вгору. За останні два місяці найбільші банки оголосили про підвищення ставок по багатьох кредитних продуктах. Позначається і негативний вплив зовнішньополітичних факторів: російським банкам стає складніше отримати дешеві кошти, а ризик підпадання під європейські та американські санкції змушує кредитні інститути шукати інші способи отримання необхідної ліквідності. «Будемо сподіватися, що в найближчі кілька місяців ситуація в Україні стабілізується і після скасування санкцій стосовно Росії вартість позик для російських банків знизиться», – говорить старший віце-президент Національної служби стягнення Сергій Шпетер.
На думку Шпетера, платоспроможність росіян по кредитах буде знижена рівно стільки, скільки буде стагнувати російська економіка.
«Змінити ситуацію здатні два фактори – пожвавлення світової економіки і попиту на ресурсно-сировинні товари, які займають в російському експорті левову частку; в довгостроковій же перспективі це структурні зміни в економіці, формування виробничих і сервісних підприємств середнього та малого бізнесу, стимулювання нових робочих місць», – зазначає Шпетер.
Семен Михайлов, Адам Чук
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
