902
Чому зерно - більш перспективний товар для України, ніж метал
— Фондовий ринок
Топ-менеджер найбільшого у Східній Європі аграрного холдингу – про перспективи українського сільського господарства в умовах необмеженого світового споживання сільгосппродукції.
Зовнішній ринок споживає все більше і більше сільгосппродукції. Це зростання не дуже масштабне, не більше 2-3% на рік, проте стабільне і довгострокове.
Виходячи з того, що лише декілька гравців у світі мають можливість збільшити виробництво сільгоспкультур, і Україна – один з них, у нашої країни є величезний потенціал розвитку експорту.
Виробництво зернових може бути обмежене тільки внутрішніми можливостями фінансування АПК та земельними ресурсами.
Виробництво зернових може бути обмежене тільки внутрішніми можливостями фінансування АПК та земельними ресурсами.
Агросектор в Україні – це галузь, яка має природні конкурентні переваги. І це сектор, продукція якого найближчі 50-100 років буде затребувана в світі. Ми бачимо, що Україна вже значно перевершила виробництво Радянського Союзу – у минулому країна виробила 63 млн тонн, це рекорд. Зростання триватиме, і ми побачимо врожаї і в 5 млн тонн, і в 100 млн тонн. І все це – додатковий експорт, оскільки внутрішнє споживання в Україні не буде значно збільшуватися.
АПК вже зараз сягнув рівня металургії в структурі зовнішньої торгівлі. І якщо ми бачимо, що на світовому ринку металу нам все складніше конкурувати, в першу чергу, з Китаєм, то у виробництві аграрної продукції Китай нам не конкурент. Та й взагалі у нас мало тут конкурентів. Ніщо не заважає нам зосередитися на розвитку перспективного сектора. І для зовнішніх інвесторів, і місцевих виробників вже очевидна перспективність нарощування виробництва зерна в Україні, тому врожаї зростають.
У нас практично необмежений зовнішній ринок. У 1950 році населення планети становило 3 млрд, у 2000 році – 6 млрд, зараз – 7 млрд. Прогноз до 2020 року – 9 млрд людей.
При цьому кількість землі в обробці практично не змінюється. У 1950 році оброблялося 1 млрд 400 млн га, зараз показник стабілізувався на 1 млрд 600 млн га. Подальше зростання малоймовірне – навпаки, землі виводяться з експлуатації, частина деградує, а частина віддана під виробництво культур не для харчових цілей, а на біопаливо і біоетанол.
При цьому кількість землі в обробці практично не змінюється. У 1950 році оброблялося 1 млрд 400 млн га, зараз показник стабілізувався на 1 млрд 600 млн га. Подальше зростання малоймовірне – навпаки, землі виводяться з експлуатації, частина деградує, а частина віддана під виробництво культур не для харчових цілей, а на біопаливо і біоетанол.
Зараз на душу населення припадає 0,3 га землі, до 2050 року буде 0,18 га. Врожайність не збільшується – і в США, і в Європі фактично досягнутий пік, домогтися збільшення показника можна лише за рахунок застосування ГМ-технологій.
З аграрного потенціалу Україна стабільно входить до топ-10 за безліччю параметрів. І за кількістю сільгоспземлі (41 млн га), і за кількістю землі, придатної для обробки (32 млн га), з виробництва кукурудзи (ми в топ-6) і з вирощування пшениці (топ-10).
Україна – один з найбільших світових постачальників сільгоспкультур. На першому місці – США, але у нас є шанс посісти стабільне друге місце, і в перспективі – зрівнятися з Америкою.
Ми бачимо потенціал зростання світових цін на зернові – це позитивний для нас фактор, оскільки є чітка кореляція внутрішніх цін в Україні із зовнішніми.
Зростання світових цін, в тому числі, обумовлене і прогнозованим в перспективі дефіцитом кукурудзи і пшениці. Це незначні – іноді частки відсотка – цифри нестачі, але тут важливий сам принцип. Дефіцит має на увазі небезпеку в першу чергу для тих країн, які повністю залежать від поставок зерна ззовні. Надалі, враховуючи техногенні фактори, неврожаї траплятимуться частіше, а роль країн зі стабільно високим виробництвом – зростати.
Ігор Петрашко, заступник гендиректора Ukrlandfarming
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
