2940
Якщо так зробити, квартири отримають всі бажаючі?
— Нерухомість
За офіційними даними на 1січня 2014 року, в Україні на квартирному обліку перебуває 807 тис. осіб. З них осіб, яким квартири передбачені в першу чергу 28% від загальної кількості. Пільговиків другого рівня близько 10%. А інші просто перебувають у черзі. З них молодих сімей 10,5%.
За минулий рік держава безкоштовно надала 6 тис. квартир. Як наслідок, черга бажаючих отримати безкоштовно квартири зменшилася на 214 тис. осіб. Причина не в кількості квартир, просто була проведена інвентаризація черговиків, і виявилося, що частина черговиків вже мають своє житло і перебувають у черзі в надії, що їм вдасться ще роздобути безкоштовне житло. Така у нас натура, завжди хочеться більше. Але й держава сильно не балує бажаючих отримати безкоштовне житло. Кількість наданих безкоштовних квартир мізерна і не може істотно вплинути на поліпшення житлових умов українців. За тією ж статистикою, близько 63% всіх черговиків стоять у черзі на житло більше десяти років, і незрозуміло, коли ця черга підійде.
Як кажуть, проблема очевидна, і причин цієї проблеми декілька. По-перше, держава не виділяє багато грошей на будівництво житла. А по-друге, і це проблема не менш важлива, ніж перша, система безкоштовної роздачі житла ніколи не вирішить проблему черг. Якщо дійсно уряд хоче, щоб черги на житло зменшилися або взагалі зникли, як це прийнято в західноєвропейських країнах, то потрібно і застосувати метод ЄС.
Чому в Західній Європі немає таких черг на безкоштовне житло? А тому, що там немає роздачі безкоштовного житла. Там є муніципальне житло, яке здається в оренду нужденним особам за низькою орендною вартістю. Головна відмінність між «роздати» і «орендувати» полягає в тому, що особа, яка отримала від держави квартиру, не може її на другий день продати, як це роблять у нас, і знову стати в чергу на житло. Вважається, і це цілком логічно, що якщо людина не може собі дозволити знімати житло в оренду через її дорожнечу, то держава повинна забезпечити цю людину житлом, де орендна плата або взагалі відсутня, або на дуже низькому рівні. Ось це і називається «надати житло нужденним», а не роздавати квартири за хабарі потрібним людям, які потім ці квартири перепродують і отримують вигоду.
Потрібно негайно прийняти закон, який би скасував безкоштовну роздачу житла черговикам, але при цьому надав би їм право орендувати житло, побудоване за рахунок державних грошей за символічну ціну. При цьому черговик зможе там жити необмежений час. Але, якщо він накопичить гроші і вважатиме, що він вже може собі дозволити власне житло, то він може віддати його назад державі і жити у власній квартирі.
У цій ідеї потрібно також врахувати досвід ЄС, що такого роду муніципальне житло не може бути житлом класу люкс або суперлюкс, це саме житло для життя, для тих, хто не може дозволити собі розкішне житло. І найголовніше, щоб це житло не було приманкою для наших великих держчиновників, які завжди можуть собі організувати безкоштовний розподіл житла. Як правило, муніципальне житло, це житло економ класу-мінус. У нашому варіанті, це будинок з бетонних блоків, як правило, п’ять поверхів, щоб не потрібно було ставити ліфти, із зменшеною площею квартир до 20-30% від діючих розмірів, і найголовніше, в районі міста, який не вважається елітним, і де немає бажаючих будувати будинки на продаж квартир. У багатьох країнах ЄС є квартали муніципального житла, де дійсно планування квартир явно поступається іншим районам. Але при цьому вирішується головна проблема: у всіх бажаючих є житло.
Щодо державного фінансування. Будь-який економіст, який вміє рахувати, а не тільки викрикувати гасла на мітингах, знає, що інвестування державних грошей у будівництво житла, це і є справжня економічна реформа. Одна гривня державних грошей, інвестованих у будівництво житла, забезпечує зростання ВВП на 4 гривні. Оскільки будівництво, це, перш за все, зростання попиту на метал, що дуже важливо для наших металургійних компаній в умовах світового спаду, і стимул для виробників будівельних матеріалів, це автоматично залучить й інші галузі економіки. І це заробітна плата будівельників, а значить і зростання ринку споживання в Україні. Потрібно не урізати витрати держбюджету, а навпаки виділити з держбюджету як мінімум 5-8 млрд. грн на фінансування будівництва житла на первинному етапі, а потім збільшити цей показник до 15-20 млрд. грн на рік. При цьому фінансування можна спокійно зробити за рахунок емісії гривні. Ця гривня не піде на валютні спекуляції, як це відбувається зараз, а буде реально інвестувати нашу промисловість і забезпечувати роботою, а потім і житлом українців.
Ось так робляться економічні реформи. Цікаво, хто-небудь з наших політиків додумається це включити в свою економічну програму , а потім реалізувати на практиці?
Олександр Охріменко, к.е. наук
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
