2842
Бери портвейн, йди додому
— Аграрний ринок
У відносинах з Молдовою, що відмовилася від вступу до Митного союзу і обрала курс на Європу, Росія, схоже, вирішила перейти від погроз до дій. У вівторок, 10 вересня, стало відомо, що Росспоживнагляд повністю заборонив постачання молдавського вина. Офіційна причина – претензії до якості. У Кишиневі, у свою чергу, відразу ж заговорили про політичне підгрунтя. За винним ембарго між тим можуть піти й інші заходи. У Молдови достатньо больових точок, на які може надавити Москва (можна згадати хоча б постачання російського газу і молдаван, які перебувають на заробітках у Росії). Питання тепер в тому, чи довго зможе витримувати цей тиск молдовська влада.
У ситуації з Молдовою, по суті, повторюється український сценарій. Спочатку російська сторона, апелюючи до потенційних членів МС, намагалася діяти вмовляннями. Потім пішли погрози, а за ними – санкції. «Торгова війна», що розгорнулася (у випадку з Україною – «цукеркова»), триває й досі. На зовнішньополітичний вибір Києва вона, втім, поки істотно не вплинула (хоча українська влада вже допустила, що питання про зовнішньополітичні вподобання країни може бути винесене на референдум).
Нинішнє керівництво Молдови, яке змінило комуністів кілька років тому, спочатку підкреслювало свій проєвропейський курс. Це було зафіксовано навіть у назві правлячої коаліції – «Альянс за європейську інтеграцію». Представники коаліції – партії ліберально-демократичного спрямування – послідовно виконували рекомендації Європи, в тому числі і не дуже популярні серед населення самої Молдови. Вони, наприклад, погодилися ввести заборону на дискримінацію геїв, викликавши хвилю протесту з боку православних віруючих.
Росія, зі свого боку, на залученні Молдови в МС особливо не наполягала. Можливо, в Москві сподівалися, що правляча в республіці коаліція, яку впродовж кількох років трясли скандали і суперечки, втратить владу і звільнить місце для опозиції – партій лівого спрямування, які якраз виступають за зближення з Росією та Митним союзом. Або ж не вважали, що за її вступ до МС взагалі варто активно боротися.
Ситуація почала змінюватися влітку 2013 року, з наближенням саміту «Східного партнерства» – інтеграційної програми ЄС для країн колишнього СРСР. На саміті, який повинен пройти в листопаді у Вільнюсі, одразу кілька колишніх радянських республік планували затвердити угоди про асоціацію з Євросоюзом, а також про вільну торгівлю. Хоча такі угоди, зрозуміло, не виключають співпраці з Росією, на перспективі – нехай і примарній – повноцінного вступу в МС вони поставили б хрест.
Москва з цим миритися відмовилася. Спочатку засоби «переконання» (пропагандистська кампанія, економічні санкції) випробувала на собі Україна. Пізніше про готовність вступити в МС несподівано оголосила Вірменія, якій з боку РФ були обіцяні всілякі економічні блага (представники ЄС вже заявили, що з угодою про вільну торгівлю Вірменія тепер може розпрощатися). Тепер на черзі виявилася Молдова.
Починалося все, до речі, досить мирно. Наприкінці червня в Кишиневі пройшов круглий стіл, на якому представники країн МС описували його переваги. «Росія поважала і завжди поважає вибір держав, а тому круглий стіл жодним чином не суперечить європейським прагненням Молдови, – запевняв посол Росії Фарит Мухаметшин. – Тиснути ми не будемо, ми готові допомагати!»
У Кишиневі від пропозиції відмовилися. При цьому глава МЗС Молдови Наталія Герман, яка відвідала в липні Москву і зустрілася з російським колегою Сергієм Лавровим, стверджувала, що з російського боку зустріла розуміння. «Пан Лавров сказав, що Росія поважає наш європейський вибір», – заявляла вона.
Незабаром, однак, переконавшись, що вмовляння не діють, Москва змінила тон. На початку вересня Молдову відвідав віце-прем’єр Дмитро Рогозін і прямо пояснив, чим загрожує республіці її зближення з Європою. Залякав втратою російського ринку і складнощами з невизнаним Придністров’ям: «Якщо Молдова і Україна підпишуть цю угоду, це не позначиться на Придністров’ї, яке обрало євразійський вектор розвитку; Росія як країна-гарант забезпечить виконання раніше підписаних угод по Придністров’ю». Прозоро натякнув на постачання російського газу: «Енергетика важлива, особливо напередодні настання холодів, зими, холодної осені. Сподіваємося, що ви не замерзнете», – і нагадав про працюючих у Росії молдавських мігрантів: «700 тисяч трудових мігрантів Республіки Молдова знаходяться в Російській Федерації, а рішення про інтеграцію приймається у зворотному напрямку».
«Асоціація з ЄС – це далеко не вступ. Різниця між ними – як різниця між “каналом” і “каналізацією”, – ораторствував представник російського уряду. – Треба розуміти, що ніхто Молдову в [повноцінні члени] ЄС приймати не збирається. Максимум її пустять у європейський передбанник, в черзі постояти і тапочки підносити тим, хто має право увійти в лазню».
У Кишиневі намагалися зробити вигляд, що погроз не помічають. Віце-прем’єр Молдови Валерій Лазер заявив, що сказане Рогозіним слід сприймати як «жарт». Президент республіки Ніколае Тімофті допустив, що слова російського гостя «можна розцінювати як шантаж», проте відразу додав: можливо, погрози і не будуть реалізовані.
Пізніше, правда, в уряді все ж визнали, що справа приймає серйозний оборот. «Справжня боротьба за незалежність Республіки Молдова починається тільки зараз, – попередив співгромадян Лазер. – Нам належить впоратися з усіма випробуваннями, з якими Республіка Молдова зіткнеться в найближчі кілька років».
Чергове «випробування» між тим вже манячіло на горизонті. Ще до візиту Рогозіна з претензіями на адресу Молдови став виступати Геннадій Онищенко. Примітно, що ще навесні, як зазначає Kommersant.md, ставлення до молдавського провину у нього було цілком доброзичливим. «Дані, які ми отримали за 2012 рік, дають нам підстави абсолютно об’єктивно розширювати або лібералізувати ринок молдавської виноробної продукції в наших торгових мережах», – заявив він тоді.
Тепер же Онищенко якістю молдавського вина був незадоволений і погрожував обмеженнями поставок. На початку вересня він прямо згадав «драконівські заходи 2005-2006 року». Тоді справа не обмежилася забороною на експорт, вино було також вилучено з російських магазинів. Для Молдови це обернулося істотними втратами доходів від виноробства. За інформацією економіста Віорела Ківріга, 40 відсотків виноробних компаній тоді збанкрутували або зазнали серйозних збитків. На відновлення експорту до Росії було потрібно близько півтора років.
У Кишиневі сподівалися, що цього разу до «торговельної війни» справа не дійде. Глава Мінсільгоспу Молдови Василь Бумаков, який відвідав днями Москву і обговорив претензії по вину, після повернення заявив, що ембарго не буде. «Ми говорили про тих кілька партій, які пройдуть повторну перевірку і, ймовірно, будуть пропущені російською стороною», – заспокоював він.
Заборона у результаті була введена на невизначений термін. Вона торкнулася всієї виноробної продукції Молдови. Чи буде вже ввезене вино вилучатися з магазинів – поки невідомо. Як заявив Онищенко, заборона буде діяти до тих пір, поки з боку Молдови не будуть зроблені «конкретні кроки, спрямовані на системне вирішення проблеми».
Протистояти тиску Росії, як вважає Pan.md, Молдова поодинці не зможе. Якщо підуть і інші санкції (жорсткість правил прийому трудових мігрантів або, наприклад, актуалізація питання про гігантський борг невизнаного Придністров’я за російський газ, який де-юре «висить» на Молдові), то поступки Москві стануть лише питанням часу. Певну допомогу, як вважає видання, республіці може надати Захід, виступивши в якості посередника в російсько-молдавських відносинах. Неясно, правда, наскільки ця допомога виявиться ефективною.
З іншого боку, як зазначає політолог Микола Кіртоаке, Молдові в принципі слід визначитися із зовнішньополітичними пріоритетами. «У Молдови немає багатовекторної політики і бути не може, – вважає експерт. – Зараз проєвропейський курс дискредитується тими, хто прийшов до влади на хвилі європейської інтеграції. Політики обіцяли, що все впаде на наші голови, як манна небесна. Але цього не сталося, і євроскептиків стало більше. А вони схиляються до євразійської моделі».
Михайло Тищенко
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
