3662
Що спричинять інвестиції Китаю в Україну
— Аграрний ринок
Днями під шумок скандалів навколо мовного законопроекту Верховна Рада України дозволила уряду залучити 3 млрд. дол китайських інвестицій для розвитку сільського господарства. Зараз мова йде про будівництво заводів з виробництва техніки і засобів захисту рослин, а також про проекти купівлі насіння та продажу продовольства. Проте експерти переконані, що Китай реалізує тактику дрібних кроків, готуючись до масштабного виходу на український аграрний ринок. Адже вже наступного року планується дозволити купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні.
Закон про залучення китайських інвестицій був ухвалений парламентом, коли опозиція вже покинула зал Ради на знак протесту проти голосування щодо закону про регіональні мови. Представники пропрезидентських сил продовжували працювати. У них дійшли руки і до підписаної в кінці червня україно-китайської рамкової угоди щодо співпраці в сфері сільського господарства.
Місяць тому, коли угода була готова на рівні міжурядового документа, міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк повідомив, що Китай дуже активно просуває проекти співробітництва. "Ми і китайська сторона розробляємо плани спільного будівництва заводу з виробництва пестицидів та гербіцидів, оскільки Україна зараз на 100% імпортує хімікати на суму 1 мільярд доларів. Україна також зацікавлена в тих сільгоспмашинах, які виробляє Китай. На першому етапі ми будемо розвивати імпорт, але вже проводиться робота зі створення СП для виробництва тракторів на території нашої країни", - сказав міністр.
Він також повідомив, що розглядається низка інших проектів, які зачіпають різні сільськогосподарські сфери - від тваринництва та рослинництва до модернізації українських зерноперевалочних елеваторів в портах. Міністр зазначив, що масштабні програми співробітництва в перспективі дозволять Україні і Китаю вийти на експорт сільськогосподарської продукції на ринки третіх країн.
Депутати, затвердивши перший великий план залучення інвестицій, дали старт реалізації названих проектів. Представник партії влади неофіційно сказав, що за складнощів у відносинах з Євросоюзом і Росією саме Китай в майбутньому може стати головним стратегічним партнером України: "У них є кошти, технології, можливості і зацікавленість. І вони не висувають нам нездійсненних вимог, не пов'язують економіку з політикою". Він зазначив, що в минулому році товарообіг між Україною і Китаєм склав близько 10 млрд. дол, але вже до 2015 року уряд планує збільшити обсяг як мінімум в два рази: "Національний банк України працює над тим, щоб спростити розрахунки. Китайський юань нарівні з іншими світовими валютами буде введений до складу золотовалютних резервів України в обсязі, що покриває як мінімум третину товарообігу на даний момент".
Член парламентського комітету з питань оборони і національної безпеки Володимир Макієнко наголосив, що китайський уряд вже кілька років проявляє інтерес до роботи в Україні в різних сферах. "Співпраця - це добре. Важливо тільки враховувати всі нюанси. Наприклад, наскільки мені відомо, раніше йшлося про проекти так званого інтенсивного виробництва в сільському господарстві. Воно дає швидку окупність, але виснажує ресурси, землі. В інших проектах китайці готові інвестувати тільки з умовою, що будівництвом підприємств в Україні будуть займатися китайські ж компанії, що працюють за їхніми технологіями. Тут важливо зважити всі "за" і "проти": зрозуміло, що робота з європейцями складніша і дорожча, але, можливо, перспективніша? Потрібно ретельно вивчати кожен окремий проект", - сказав він.
Джерела, близькі до уряду, стверджують, що зараз на етапі розгляду перебуває шість україно-китайських проектів, що мають загальнонаціональне значення. Вони публічно не названі, але пов'язані з розвитком енергетики - традиційної та альтернативної, транспорту та будівництва доріг, зі створенням індустріальних парків, модернізацією систем теплозабезпечення житлових будинків, комп'ютеризацією шкіл. Джерела відзначають сільськогосподарський напрям, який перетинається з оприлюдненими минулого року планами розвитку степових районів Криму: Китай проявив активну зацікавленість в освоєнні земель півострова. "Але вони пригальмували ці плани. Адже тільки в 2013 році в Україні планується дозволити купівлю земель сільгосппризначення", - сказав один зі співрозмовників.
Керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко вважає, що в цьому немає поки нічого, що могло б викликати занепокоєння української сторони: "Нерезиденти в будь-якому випадку не отримають право купувати українську землю. А інвестиції не мають національності. В інтересах нашої країни, щоб китайці, європейці, росіяни вкладали кошти, що дозволяють розвивати стратегічну галузь української економіки - сільське господарство".
Проте керівник галузевого аналітичного агентства "ААА" Сергій Наливка зазначив: "Ми всі впевнені, що іноземці не зможуть купувати українські чорноземи. Але в законодавстві є посилання на право кабінету міністрів давати дозволи окремим юридичним особам. Втім, можна ж і не купувати землю, а взяти її в довгострокову оренду. Або, наприклад, купити українське підприємство, що вже має землі у власності або в оренді". Експерт вважає, що китайці з такою легкістю дають інвестиції під програми, пов'язані з сільським господарством, тому що по всьому світу шукають можливості доступу до родючих земель. "А наші з легкістю беруть гроші, адже це годівниця. Реалізовувати програми буде зараз Державна продовольчо-зернова корпорація України. Навіщо будувати два заводи, про які вони говорять? Навіщо купувати китайське насіння? Це тільки ширма, я вважаю, зручний спосіб розділити чималі кошти серед своїх", - припустив експерт.
Ще один співрозмовник "НГ" нагадав, що за таким же сценарієм Китай діяв в Казахстані: "Спочатку - легкі інвестиції під сільськогосподарські проекти. Але, коли сума інвестицій перевищила 20 мільярдів доларів, з'ясувалося, що Китай контролює в Казахстані до 70% запасів надр - нафти і газу, а також розпоряджається значними земельними ресурсами: землі сільськогосподарського призначення передані інвестору у тривалу оренду. Сто років - це сто років. Аляска теж колись була російською територією..."
Деякі фахівці, коментуючи ситуацію, відзначають ще один нюанс: китайці, приходячи на ринок, швидко вкорінюються, робітники, які приїжджають для реалізації проекту, перевозять в країну перебування свої сім'ї. "В Угорщині почали реалізовувати інвестиційні програми співробітництва з Китаєм - через пару років отримали двохсоттисячну китайську діаспору. В Україні і зараз ніхто не знає, скільки сотень тисяч китайців проживає. Але держава зобов'язана враховувати і демографічний фактор в нинішніх інвестиційних програмах. Інакше через кілька років отримаємо великий головний біль: наші селяни навряд чи з легкістю сприймуть той факт, що на їхній землі господарюють китайці. Різниця в релігії, культурі, традиціях настільки велика, що конфлікти неминучі. Тому нинішні плани можуть стати міною сповільненої дії", - сказав один зі співрозмовників.
Політолог Бондаренко, коментуючи це питання, зазначив, що між сільськогосподарськими інвесторами і корінним населенням завжди виникають конфлікти: "Запитайте у поляків, як вони ставляться до голландців. Претензії є. І у нас будуть, хто б не прийшов працювати на землі, не має значення національність. Питання в тому, наскільки цивілізовано вирішується ця проблема. Ось що потрібно передбачити".
За матеріалами: Независимая газета
Поділитися новиною
Також за темою
Чому держреєстратори відмовляють фермерам у реєстрації прав на землю попри рішення Верховного суду
Україна вже відправила на експорт понад 21 млн т зерна
Уряд хоче повернути безпечні гектари в обіг: коли скасують пільги
Чи зростуть ціни на продукти борщового набору через морози — відповідь Мінекономіки
Дешевих овочів та фруктів у сезоні-2026 не очікується: брак робочої сили
ТОП-3 змін у бронюванні аграріїв
