3172
Чому в Україні не зносять хрущовки
— Нерухомість
Видання розбиралося, чому за 5 років боротьби української влади з радянськими багатоповерхівками, в країні не перебудований жоден будинок.
Влада знову заговорила про знесення хрущовок. Відкриваючи засідання уряду в середу прем'єр-міністр Микола Азаров заявив про термінову необхідність та надзвичайну важливість запуску процесу реконструкції застарілого і знесення старого житла. Попутно й окреслив масштаби завдання: "Такого житлового фонду у нас 60%".
Треба сказати, що про знесення хрущовок голова уряду говорив в комплексі назрілих на ринку житла проблем. Починаючи від вказівки штучно здешевити вартість квадратного метра до 5,5 тис. грн. і закінчуючи вимогою будувати на своїх матеріалах і устаткуванні. Питання вартості житла, яка напряму залежить від портфеля корупційних витрат на численні "подяки" (на ринку говорять, що банальні хабарі в собівартості "квадрата" складають до 30-40%) і питання якості, а то й просто наявності на внутрішньому ринку необхідних матеріалів в принципі відпадають самі по собі. Проте стара-нова ідея знесення хрущовок змушує згадати недавнє минуле.
Ще в грудні 2006 року міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Володимир Рибак заявив, що 2007 рік стане "роком початку знесення хрущовок". Правда, не вказав, коли ж почнеться "рік заселення в нові будинки". Вже тоді були очевидні проблеми з цією ініціативою. Держава просто не могла надати такого обсягу бюджетних коштів, якого б вистачило на всі старі будинки в країні. Запрошували інвесторів, однак і вони не хотіли встрявати в такого роду загравання з виборцем. Адже за законодавством відселення будинку повинно проводитися винятково за згодою всіх до єдиного власників квартир. І якщо молоді сім'ї відразу погоджуються на зміну даху над головою, то люди похилого віку, як правило, і чути нічого не хочуть про виселення з квартири, в якій були прожиті багато років.
Уже в 2008 році естафетну паличку взяв у свої руки міністр регіонального розвитку і будівництва Василь Куйбіда, який заявив, що уряд відновлює програму зі знесення і капітальної реконструкції застарілого житла. Тоді ж були вибрані і пілотні міста, в яких повинні були бути запущені проекти з комплексної реконструкції застарілих кварталів: Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, Миколаїв, Полтава, Хмельницький та ін. Проблема застопорилася все на тому ж головному питанні - як виселяти людей, якщо хоч хтось з них не згоден.
У 2010 році міністр регіонального розвитку та будівництва Володимир Яцуба пообіцяв, що знесення хрущовок обов'язково почнеться в 2011 році. А також заявив про плани обміну досвідом з Москвою щодо реалізації проектів реконструкції кварталів застарілої забудови. Московський досвід полягає в тому, що в стартовому багатоповерховому будинку заздалегідь передбачаються квартири для виселенців з найближчої хрущовки. А на місці хрущовки згодом будується другий багатоповерховий будинок. Однак в Україні він поки не запрацював все з тієї ж причини - на законодавчому рівні не визначено механізм виселення мешканців.
До слова, вже згадуваний Рибак за місяць до своєї знаменитої обіцянки про "рік знесення хрущовок" заявив абсолютно протилежні речі, але вже зі знайомою аргументацією. На думку міністра, якщо всі хрущовки утеплити, замінити вікна на пластикові склопакети, зміцнити конструкції, то можна продовжити термін їх експлуатації на 10, а то й на всі 15 років.
Втім, додав він, до цього питання можна буде повернутися тільки після того, як схвалять механізм виселення мешканців. А прописаний він повинен бути в новому Житловому кодексі, який знаходиться на розгляді в Раді ще з 2009 року. До другого читання проект кодексу був готовий ще восени 2010-го, проте до цих пір не проголосований. З різних причин. У минулому році сам Рибак (уже не міністр, а голова профільного парламентського комітету) на одній з нарад говорив про те, що спеціально відкликає документ через страх, що його дітище повторить долю Податкового кодексу. Але навіть після того, як в країні забули про Податковий майдан, депутати вперто не помічають готовий до другого читання документ. Адже з такою кількістю спірних позицій, як в ньому, схвалювати кодекс перед виборами - смерті подібно.
Що ж стосується ремонту будівель, то його традиційно оплачують самі мешканці. "Хрущовки в Києві утеплюються постійно. Як правило, роботи з утеплення замовляють мешканці окремих квартир. Але буває, що господарі квартир в будинку скидаються і замовляють весь будинок. На сьогодні ринкова ціна утеплення пінопластом 5 см і з усім комплексом робіт коштує 200-250 грн. за 1 кв. м. Можу сказати тільки одне - це точно не державні гроші", - розповів "Комментариям" Олексій Янчик, інженер з охорони праці компанії "Альппром", що займається промисловим альпінізмом. Роботи "по всьому фасаду", звичайно, замовляють і Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. Але й тут важко говорити про переважну частку державної допомоги в загальному кошторисі робіт. Тому, в кращому разі, слова про знесення хрущовок, як і раніше, плавно набудуть значення "ремонт", а, швидше за все, і "ремонт за власні кошти".
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
