Банкіри відмовилися платити — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Банкіри відмовилися платити

2254
Днями банківське співтовариство вибухнуло критикою на адресу зареєстрованого 14 грудня в парламенті законопроекту Юрія Полунєєва "Про споживче кредитування" (№ 9593), який істотно посилює умови споживчого кредитування.
На думку банкірів, які входять до асоціації "Український кредитно-банківський союз" (УКБС), документ не тільки не закріплює належний рівень захисту прав споживачів, а й необґрунтовано обмежує права кредиторів. В УКБС зазначають, що декілька новел законопроекту збільшують кредитні ризики і погіршують правове становище кредиторів.
Зокрема, економічно необґрунтованою називається норма, згідно з якою банк позбавляється права стягувати недоотриману суму коштів з іншого майна позичальника, якщо суми, отриманої банком в результаті реалізації предмета застави, недостатньо для погашення боргу. Дратує банкірів і норма, згідно з якою позичальник звільняється від сплати відсотків по кредиту, якщо в договорі споживчого кредитування вказана неправильна сукупна вартість кредиту або договір не містить хоча б однієї з обов'язкових умов.
"Теоретично споживач фінансових послуг після набрання чинності даного законопроекту отримує багато переваг. Однак це лише теоретично, оскільки в довшій перспективі закон сильно звузить доступ до кредитного продукту", - вважає начальник управління розвитку кредитних продуктів "VAB Банку" Світлана Фрідріхсон.
На її думку, якщо документ буде прийнятий у нинішній редакції, то багато банків переглянуть своє бажання і можливості брати на себе величезні додаткові ризики, які ляжуть на споживче кредитування в цілому. Адже законопроект несе великі ризики визнання кредиту безвідсотковим, а значить, збитковим для банку, залишаючи безліч лазівок для недобросовісних позичальників. Зокрема, якщо клієнт, який купив товар в кредит, раптом вирішить здати його назад продавцю, він автоматично вибуває з кредитних відносин з банком, нібито їх не було зовсім, і банк втрачає прибуток, не маючи можливості пред'явити ніяких претензій позичальнику. Крім того, закон зобов'язує банки повідомляти детально всю інформацію про кредитний продукт, аж до вартості послуг, на які самі банки вплинути не можуть (наприклад, послуги нотаріуса або страхової компанії). "Але ж банк не може давати гарантії про незмінність цінової політики третьої сторони. У підсумку позичальник може зажадати визнати кредит безвідсотковим на тій підставі, наприклад, що отримав недостатньо інформації", - нарікає банкір.
Хоча, додає начальник управління розвитку продуктів Банку Кіпру Анна Макаренко, в законопроекті відчувається "гарний початок", але занадто багато радикальних заходів, а багато статей породжують більше питань, ніж відповідей. "Текст необхідно допрацьовувати спільно з фінустановами, виробляючи якусь "золоту середину" для захисту і позичальників, і кредиторів, сприяючи тим самим подальшому споживчому розвитку", - рекомендує банкір.
За словами адвоката юрфірми "Ілляшев та Партнери" Миколи Буртового, в разі ухвалення документа в нинішній редакції споживачі дійсно зможуть убезпечити себе від дій недобросовісних фінансових установ. Але банки отримають величезний вантаж додаткової відповідальності за "правильність" поведінки зі споживачами. "Законодавець спробував перекласти тягар відповідальності і всі можливі ризики, пов'язані з кредитом, зі споживача на банк. Якщо проект буде прийнятий у чинній редакції, на нашу думку, буде порушено один з основних принципів громадянського права - рівність сторін", - запевняє юрист. На його думку, прийняття закону може спричинити глибоку кризу неплатежів як за чинними, так і за новими кредитами, оскільки, взявши на озброєння вимоги, які пред'являються до банків для видачі позик, боржники дружно підуть до судів визнавати чинні кредити недійсними.
Ініціатори законопроекту, резюмує аналітик ІГ "Арт Капітал" Олег Іванець, справедливо помітили низку проблем у сфері споживчих кредитів, але, на жаль, переклали їх рішення лише на плечі банків. А оскільки більшість подібних проблем пов'язані з поодинокими випадками шахрайства, то вирішувати їх за рахунок всієї банківської системи, ймовірно, неправильно. Розумніше було б просто посилити контроль за фінансовим шахрайством у сфері кредитування.
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас