Депозитна спокуса


Депозитна спокуса

Третій квартал став по-справжньому провальним для вітчизняного депозитного ринку. Вперше цього року банки зіткнулися з відтоком грошей вкладників, і їм довелося в пожежному порядку повертати їхні симпатії. Якщо простого обивателя заманювали в банки по-старому - підвищеними ставками, то уламати досвідчених товстосумів було значно складніше. Фінустановам доводилося навіть гарантувати багатіям оперативне зняття коштів без штрафних санкцій та комісій. Банкіри впевнені, що до кінця 2011 р. вони повністю повернуть прихильність клієнтів і суттєво наростять свої депозитні портфелі.

Вкладники зневірилися в гривні

Чорними для банківської системи виявилися відразу два місяці третього кварталу: в серпні населення зняло зі своїх депозитів 810 млн грн., а у вересні - відразу 2,8 млрд грн. Лідерами з відтоку коштів в 3 кварталі стали банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк Аваль (депозитний портфель фізосіб скоротився на 1,1 млрд грн.), Промінвестбанк (806,8 млн грн.) і УкрСиббанк (666 млн грн.). Істотно наростити депозитну базу змогли лише три вітчизняні фінансові установи: ПУМБ (на 2,7 млрд грн.), Приватбанк (1,6 млрд грн.) і Ощадбанк (0,8 млн грн.). Правда, патріотизм населення був однобоким. Хоч громадяни та несли свої заощадження в банки з українським капіталом, проте все рідше робили це у гривні. Всі зняті за серпень-вересень 3,61 млрд грн. "Витекли" саме з депозитів у нацвалюті: портфель вкладів у нацвалюті скоротився відразу на 2,7%, до 153,6 млрд грн. Обсяги ж вкладень громадян на валютних рахунках за підсумками третього кварталу не лише не скоротилися, але навіть трохи приросли: з еквівалента 143,5 млрд грн. до 147,1 млрд грн.

Тож тотальне зниження ставок, влаштоване банками в першій половині літа (ставки за гривневими депозитами скотилися з 15-17 до 12-14% річних), було лише другою причиною відтоку вкладів населення. Перша ж - нова хвиля недовіри громадян до гривні. Вона провокувалася чутками про девальвацію нацвалюти в разі відмови МВФ виділити Україні черговий транш кредиту за програмою stand by. А також складнощами, які почали виникати у фізосіб після впровадження НБУ у вересні нової системи продажу інвалюти (виключно при пред'явленні паспорта). Коли від банків зажадали копіювати паспорти покупців ВКВ, вони стали масово закривати пункти обміну валют, не обладнані копіювальною технікою. І громадянам серйозно доводилося побігати, щоб знайти обмінник, який працює.

Ставки подвоюють

Паніку вкладників гасили з двох сторін. Влада запевняла населення, що не опустить курс гривні, і утримувала його валютними інтервенціями на міжбанку (забезпечуючи фінустанови ВКВ), а банкіри піднімали ставки за депозитами. Правда, робили це нерівномірно. Середня прибутковість вкладів терміном розміщення до 12 місяців зросла лише на 1-1,5% річних (до 16,5-17%), у той час як відсотки за вкладами до трьох місяців підскочили відразу на 3-4% річних (до 16 - 20%). У деяких же банків вони зросли більш ніж в два рази. Наприклад, у Райффайзен Банку Аваль - з 5,75 до 12,75% річних, в ОТП Банку - з 6 до 12% річних, у Промінвестбанку - з 6,5 до 14,5% річних, а в банку "Хрещатик" - з 8 до 18,25% річних. "Гривня потрібна банкам на нетривалий час: ми розраховуємо, що через кілька місяців ситуація на ресурсному ринку покращиться, і фінустанови зможуть опустити прибутковість за депозитами. Тож сьогодні просто немає сенсу переплачувати, залучаючи кошти під високий відсоток на тривалий термін", - пояснив "ДС" логіку фінансистів керівник проектів відділу депозитних продуктів ОТП Банку В'ячеслав Фоменко.

Підвищуючи ставки, фінустанови розгорнули і немислиму кількість бонусних програм. Надбавку у 0,5-1% річних до базової ставки можна було отримати за переоформлення депозиту на новий термін, та й просто завдяки своєму статусу - пред'явивши в банку пенсійне або студентське посвідчення, або підтвердивши, що є власником зарплатної картки банку, в якому відкриваєш депозит. "Спеціальні пропозиції залежали від політики банку. Ми, наприклад, заохочували клієнтів, які користуються віддаленими сервісами. І додаткові 2% річних пропонували тим, хто оформляв депозити за допомогою сервісу інтернет-банкінг", - сказала "ДС" директор департаменту продуктів фізичних осіб Альфа-Банку Катерина Вінницька. У деяких випадках справа доходила навіть до свого роду лотерей. Наприклад, лідер приросту депозитного портфеля Приватбанк пропонував під час оформлення рахунку тягнути купон, в якому вказувався розмір надбавки до базової ставки. Якщо вірити дніпропетровській фінустанові, то серед вкладників розігрувалися накидки від 0,5 до 5% річних.

Але, як правило, акції з високими відсотками і бонуси стосувалися лише гривневих вкладень. На перегляд умов за валютними вкладами банки йшли дуже рідко: середня прибутковість доларових вкладень як і раніше перебуває на рівні 6-6,5% річних, а за накопиченнями у євро досі платять 5-5,5% річних. "Любителям валютних вкладень пропонували спецпродукти, які дозволяють їм оперативно конвертувати свої заощадження без додаткових комісій. Наприклад, ми впровадили депозит, в рамках якого кошти можна розміщувати в гривні, американських доларах, євро, англійських фунтах стерлінгів, швейцарських франках, російських рублях, а також у банківських металах - золоті та платині. І дозволили клієнтам необмежену кількість разів безкоштовно переказувати кошти з однієї валюти в іншу", - розповіла член правління банку "Кредит-Дніпро" Олена Безугла.

Опитані "ДС" фінансисти запевняють, що зі зростанням ставок змогли повернути прихильність обивателів. "У міру популяризації акцій і просування продуктів за новими ставками населення понесло кошти на рахунки", - запевнив "ДС" заступник голови правління Райффайзен Банку Аваль Віктор Горбачов. Кого було складніше уламати, так це VIP-клієнтів, якими сьогодні вважаються вкладники, які вклали 100 тис. грн. і вище (до 2008 р. важливими клієнтами називали всіх, хто відкривав рахунок більш ніж на $100 тис.). Їх, безсумнівно, цікавить відсоткова ставка за вкладами, проте значно важливіша для "грошових мішків" можливість у будь-який момент з мінімальними витратами отримати свої кошти назад готівкою або перевести їх за кордон. До речі, подейкують, що нинішній відтік вкладів населення почався саме з активізації вітчизняних товстосумів: остаточно розчарувавшись в українській владі і відчувши реальну загрозу для свого бізнесу, вони почали переводити частину накопичень за кордон. Щоб утримати вклади багатіїв, банкірам доводилося цієї осені в нових депозитних договорах вказувати не тільки підвищену ставку, але й право клієнта в будь-який момент забрати або перевести свої кошти (раніше про це доводилося повідомляти за кілька днів). Причому нерідко без сплати додаткових комісій.

Блукаючі клієнти

Складніше роботи з VIP-клієнтами виявилося обслуговування в третьому кварталі вкладників-юросіб. Вони так само, як і населення, позбувалися гривневих накопичень, нарощуючи вкладення у ВКВ: за даними Нацбанку, гривневий депозитний портфель підприємств у липні-вересні скоротився з 115,5 до 113,8 млрд грн., а валютний зріс з еквівалента 47, 7 до 52,4 млрд грн.

Відчувши відтік гривневих коштів, фінансисти почали застосовувати до компаній ті ж прийоми, що і до населення: прибутковість вкладень в нацвалюті підскочила з 8-10% річних до 14-18% річних, а в деяких випадках компаніям пропонують і всі 20% річних. На такі заробітки могли розраховувати ті, хто користувався так званими "депозитними лініями", що особливо активно просуваються банкірами цієї осені: щось на кшталт обумовленого з банком незнижуваного залишку. Але компанії дуже мляво реагували на нові пропозиції, адже фінустанови далеко не завжди могли підстрахувати їх оперативним відкриттям кредитних ліній у разі виникнення касових розривів. Через ресурсні проблеми банки досить скромно фінансували корпоративний сектор у третьому кварталі: у липні-вересні кредитний портфель юросіб, за даними Нацбанку, зріс тільки 4,9% (до 589,4 млрд грн.) при прогнозі в 5,5-6%. Як правило, компанії переводили свої кошти з банку в банк при отриманні чергового кредиту (депозити були додатковою заставою).

Найактивніше депозитний портфель компаній збільшували в третьому кварталі Сітібанк (Україна) (на 2,9 млрд грн.), Укрсоцбанк (на 2,5 млрд грн.) і Надра Банк (на 2,3 млрд грн.). До трійки банків, які найбільш серйозно скоротили розміри своїх портфелів, увійшли Укрексімбанк (на 2,5 млрд грн.), Банк "Фінанси та Кредит" (на 2,2 млрд грн.) і Промінвестбанк (на 1,5 млрд грн.).

Знову 25

У листопаді-грудні банки продовжать війну за гроші клієнтів. "Щорічно в четвертому кварталі йде підвищення ставок на короткострокові депозити. Ресурсні потреби банків збільшуються через сезонне зростання попиту на кредити: підприємствам вони потрібні для виконання планових показників і закриття року, а приватним особам - під новорічні покупки", - зазначив у розмові з "ДС" заступник директора департаменту роздрібних продуктів ВТБ Банку Володимир Буданов. Опитані фінансисти впевнені, що передсвяткове підвищення ставок зроблять чи не всі банки, і торкнеться воно як підприємств, так і населення. У чому розходяться банкіри, так це в масштабі нової хвилі зростання прибутковості. Одні, і їх більшість, впевнені, що відсотки за гривневими вкладами піднімуться не більше ніж на 0,5-1,5% річних, інші допускають зростання відразу на 2-3% річних.

На початку жовтня експерти з жахом говорили про ймовірність підвищення максимальних депозитних ставок до 25% річних, роблячи у зв'язку з цим апокаліптичні прогнози щодо подальшого розвитку ресурсного ринку. Однак зовсім недавно з'явилися перші подібні пропозиції: 25% річних за спеціальним новорічним продуктом запропонував клієнтам VAB Банк (термін вкладу - 1 місяць з можливістю дострокового розірвання договору без втрати відсотків). Банкіри не відкидають, що до грудня з подібними пропозиціями вийдуть ще 3-5 вітчизняних фінустанов. Швидше за все, це будуть банки, які роблять ставку на дрібнороздрібні програми, що кредитують населення під 60-100% річних (кеш-кредити, магазинні позики, кредитні картки). Правда, нові програми будуть розраховані на вклади на 1-3 місяці.

Марія Мінська

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Депозитна спокуса» на Finance.ua - 2.1
В Контексті Finance.ua