7275
Нацбанк включає друкарський верстат
— Фондовий ринок
Після провальних спроб залучити кошти на внутрішньому ринку Мінфін нарешті зміг реабілітуватися. Правда, для цього відомству Федора Ярошенко довелося піти на неординарний крок, запропонувавши ринку ОВДП з валютною прив'язкою.
Весняні вдалі розміщення гривневих держпаперів стали лебединою піснею Міністерства фінансів. Чергова хвиля кризи змусила інвесторів виходити з вкладень в ЦБ країн, що розвиваються, у тому числі й українських. "Проте Мінфін не став підвищувати прибутковість з ОВДП, щоб зберегти інтерес інвесторів у ці вкладення, в результаті чого уряд втратив можливості залучати кошти на первинних аукціонах. Необхідність розраховуватися за раніше залученими боргами практично вичерпала ресурси Кабміну. Що дало про себе знати в кінці вересня, коли під час найбільшого цього року погашення ОВДП майже на тиждень були заблоковані казначейські рахунки центральних і муніципальних органів влади", - говорить Олег Іванець, аналітик ІГ "Арт капітал". Фактично 28 вересня Україна ледь не опинилася на межі технічного дефолту.
Кошти на планове погашення облігацій 2008 року розміром понад 3,5 млрд гривень надійшли на рахунки банків лише ввечері. Причому для цього Кабміну довелося в буквальному сенсі пошкребти по засіках. Згідно з офіційними даними Держказначейства станом на 29 вересня, на рахунках уряду було всього 6 млрд гривень. Тому відновлення інтересу інвесторів до українських боргових паперів виглядало справжнім порятунком. 4 жовтня на дебютних аукціонах Мінфін зумів розмістити ОВДП з валютною прив'язкою на суму 861 млн гривень, 7 жовтня - вже на 1,74 млрд, а 10 жовтня залучив для казни ще 1,61 млрд гривень. Однак таких успіхів міністерство змогло домогтися явно не без допомоги НБУ. Буквально за кілька годин до початку першого (дебютного) аукціону Нацбанк повідомив про викуп у неназваних банків гривневих боргових паперів на суму 1 млрд гривень, після чого знову-таки неназвані банки купили у Мінфіну доларові ОВДП на згадані 861 млн гривень. "Інтуїція та досвід підказують, що в першому і другому випадках йдеться про одні й ті ж банки, які взяли участь у цій "каруселі".
Мета - штучно стимулювати попит на вітчизняні ОВДП, ліквідність яких останніми місяцями дорівнює нулю. "Вільними ресурсами в необхідних обсягах НБУ не володів, тому не виключено також, що кошти для здійснення операції були отримані в результаті додаткової емісії", - вважає Олександр Данилюк, керівник Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності. З чуток, аналогічна схема була застосована і на аукціоні 7 жовтня. Побічно ця версія підтверджується офіційною інформацією, озвученою відомством Сергія Арбузова за день до проведення аукціону 7 жовтня. Згідно з даними НБУ регулятор збільшив свій портфель ОВДП на 2,79 млрд гривень, або практично на ту суму, на яку 4 і 7 жовтня були придбані бонди з валютною прив'язкою. "Згідно з інформацією Мінфіну та учасників ринку відповідні облігацій 4 і 7 жовтня викуплені банками з іноземними інвестиціями - Укрсоцбанком (Київ) та Сітібанком (Київ)", - уточнив Володимир Олексюк, експерт аналітичного департаменту X-Trade Brokers Ukraine.
Поки єдиний негативний момент цих маніпуляцій в тому, що, розмістивши індексовані облігації, уряд фактично взяв на себе валютні ризики банків, що викупили ці ОВДП. Самі ж покупці попросту змінили папери у своїх портфелях на більш ліквідні. Відсутність попиту на попередніх аукціонах і популярність валютних ОВДП свідчать лише про одне - про невпевненість інвесторів та й самого уряду у стабільності гривні. Що стосується можливої емісії, до якої НБУ довелося (як припускають експерти) вдатися для викупу боргових паперів, номінованих у гривні, то її незначні обсяги не можуть позначитися на подальшому розкручуванні інфляції. "За нашими підрахунками, за перші дев'ять місяців емісія склала 15,737 млрд гривень, у тому числі шляхом викупу цінних паперів в економіку було емітовано 11,737 млрд гривень, ще близько 4 млрд - за каналом рефінансування.
Емісія гривні НБУ шляхом покупки індексованих ОВДП на суму 1,74 млрд гривень непорівнянна з вилученням грошової маси через валютний канал (продаж валюти) цього ж місяця розміром 15,749 млрд гривень. Це дуже незначна сума, щоб говорити про зростання інфляційних і дефляційних ризиків. Більше того, у НБУ завжди є інструменти з вилучення зайвої грошової маси з обігу", - переконаний Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні.
Інша справа, що за місяці, які залишилися до кінця року, Нацбанку, як вважають аналітики, доведеться активізувати друкування грошей. "Ми не виключаємо можливості додаткової емісії гривні. Оскільки до кінця року уряду знадобиться 8,5 млрд гривень для погашення внутрішніх боргів", - говорить Дмитро Бірюк, аналітик інвесткомпанії EAVEX Capital. "Найбільші проблеми в уряду почнуться в кінці року, коли потрібно буде дофінансувати бюджет. Ось тоді швидше за все Кабмін звернеться до Нацбанку з проханням здійснити емісію гривні. Багато в чому саме з оглядкою на цю ситуацію НБУ досі намагався обмежувати емісію, розуміючи, що великі вливання знадобляться пізніше", - доповнює колегу Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру. На думку Анатолія Бароніна, директора аналітичної групи Da Vinci AG, наслідками додаткової емісії гривні стане або подальше розкручування інфляції, або посилення стерилізаційної політики з боку НБУ, що призведе до кризи в банківській системі країни. Проте незалежно від сценарію, за яким розвиватимуться подальші події, результат очікується один - значна девальвація гривні.
За матеріалами: ua-banker
Поділитися новиною
