1138
Азіати скуповують африканські землі
— Нерухомість
Південнокорейська державна корпорація Korea Rural Community Corporation у жовтні підпише меморандум з урядом Танзанії про освоєння земель площею 1000 кв. км - половини для місцевих фермерів і половини для виробництва продовольства для Південної Кореї. Корпорація планує виробляти в Танзанії харчову олію, вино і крохмаль. У найближчі роки Korea Rural Community Corporation має намір витратити на освоєння перших 100 кв. км земель у Танзанії близько 100 млрд. вон ($83 млн.).
Представник Korea Rural Community Corporation Лі Кі Чурл запевняє, що угода буде вигідна для Танзанії: "Деякі африканські країни експортують фрукти та імпортують фруктові соки, експортують оливки й імпортують маслинову олію просто тому, що в минулому колонізатори не навчили їх переробляти сільськогосподарську продукцію. Ми плануємо створити в зоні переробки навчальний центр для танзанійських фермерів, щоб передати їм технічні та іригаційні знання".
Інша південнокорейська компанія Daewoo Logistics торік орендувала орні землі на Мадагаскарі терміном на 99 років для вирощування кукурудзи і виробництва пальмової олії, які повинні були поставлятися в Південну Корею. Компанія одержала в розпорядження 1,3 млн. га, що становить майже половину території Бельгії. У західній частині Мадагаскару 1 млн. га були виділені під посіви кукурудзи, тоді як 300 тис. га в дощовій східній частині острова будуть віддані під виробництво пальмової олії. Daewoo Logistics розраховувала, що протягом 25 років проект принесе їй $6 млрд.
Проте гігантському контракту Daewoo Logistics із владою Мадагаскару не судилося збутися. На початку року в Мадагаскарі відбувся державний переворот. Прийшовши до влади, колишній мер мадагаскарської столиці Анрі Раджоеліна анулював угоду, яку він називає однією із причин путчу. Південнокорейська Daewoo Logistics була змушена оголосити про припинення мадагаскарського контракту.
Величезні площі в Африці скуповує не тільки Південна Корея, але й інші країни Азії. За даними газети The Globe and Mail, Китай придбав 2,8 млн. га в Конго під плантацію для виробництва пальмової олії. Землі в Судані передавалися арабським країнам: Єгиптові, Йорданії, Кувейту, Саудівській Аравії. Однак Південна Корея змогла одержати в Судані рекордні 690 тис. га землі під пшеницю, овочі, розведення худоби. Саудівська Аравія підписала угоду на освоєння 500 тис. га в Танзанії.
Уряд Індії, який підтримує придбання сільгоспземель за кордоном як альтернативу купівлі продовольства на зовнішньому ринку, видало 80 компаніям кредити на купівлю 350 тис. га землі в Африці. Індійські компанії купують сільськогосподарські землі в бідних африканських країнах для вирощування продовольчих культур і їх наступного експорту в Індію. Відповідні угоди укладені в Ефіопії, Кенії, Мадагаскарі, де тепер планується вирощувати рис, цукрову тростину, олійні культури, маїс, боби, чай і навіть овочі. Деякі компанії інвестують у проекти з вирощування культур, що використовуються для виробництва біопалива.
Компанія Karuturi Global Limited з Індії підписала угоду з урядом Ефіопії про придбання 850 тис. акрів землі для вирощування зернових, цукрової тростини. Уже культивується 30 тис. акрів. Також компанія Karuturi Global Limited придбала площі в Кенії. Завдяки цим двом програмам індійська компанія контролює один з найбільших банків сільгоспземель у світі. Varun Agriculture підписала угоду про сільськогосподарське виробництво з 13 асоціаціями місцевих землевласників на Мадагаскарі. Сумарно мова йде про площу 1 млн. 790 тис. га.
Експерти Інституту продовольчої політики у Вашингтоні відзначають, що сільськогосподарські землі за кордоном в основному скуповують країни-імпортери продовольства з обмеженими ресурсами землі та води, але з великими фінансовими можливостями, такі як держави Перської затоки. Також земельні активи за кордоном шукають країни з великим населенням, що стикаються із проблемою продовольчої безпеки. І для цих цілей вони вибирають країни з низькими виробничими витратами. Більшість угод укладаються в Ефіопії, Гані, Малі, Мадагаскарі, Мозамбіку, Судані і Танзанії.
Фахівці ООН з сільського господарства влітку цього року представили доповідь щодо скуповування земель у найбідніших країнах, у якій говориться, що подібна тенденція може викликати небезпечні наслідки - відсталі країни попросту не зможуть прогодувати власне населення. Спеціальний представник з питань продовольства при верховному комісарі ООН із прав людини Олів'є де Шуттер заявив, що "держави стежать одна за одною, і як тільки хтось купує землю, інші роблять те ж саме". Пан де Шуттер навів як приклад Судан, де ситуація із продуктами досить важка і де шість розвинених держав мають у своєму розпорядженні величезні плантації.
Фахівці Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) відзначають, що за перше півріччя 2009 р. продані майже 20 млн. га сільгоспземлі, що за площею перевищують половину оброблюваних земель у Європі. В 2008 р. багаті країни придбали або орендували ще близько 10 млн. га. Приблизно на одній п'ятій земель, куплених або взятих в оренду, буде вирощуватися сировина для біопалива. На ці цілі, за даними американського Інституту досліджень продовольчої політики, багаті країни витрачають щорічно $20-30 млрд.
"Аутсорсинг у сфері виробництва продовольства принесе продовольчу безпеку країнам-інвесторам, а бідним - голод і злидні. Орендарям доведеться розбиратися з наслідками дуже інтенсивного землеробства - порушеною екологією, виснаженою землею, пересохлими джерелами води", - попереджає Девіндер Шарма, аналітик індійського Форуму з безпеки в сфері біотехнологій і продовольства. Гендиректор FAO Жак Діуф застерігає від можливості появи нової форми неоколоніалізму, при якій бідні країни будуть забезпечувати багаті продовольством за рахунок свого голодного населення.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
