Довіра в кредит


Довіра в кредит

З початку кризи вітчизняна банківська система втратила більше 80 млрд гривень. Відтік коштів з депозитів не припиниться без стабілізації курсу гривні та зняття обмежень на дострокове вилучення вкладів.

"Я прошу наших громадян відновити довіру до банків: не забирати свої депозити, не завдавати шкоду ні собі, ні державі", - заявив президент Віктор Ющенко, виступаючи зі щорічним посланням до Верховної Ради. Цей заклик недарма потрапив у президентську промову: у банківському секторі сформувалася критична ситуація. За даними Національного банку України (НБУ), відтік депозитів за три місяці поточного року склав 43,8 млрд гривень. У січні-лютому система втратила 37 млрд гривень, причому майже половину цієї суми забрали з банків першої десятки. Найбільший відтік коштів було зафіксовано в ПриватБанку (6,3 млрд гривень), Альфа-Банку (1,9 млрд гривень) і "Райффайзен Банку Аваль" (1,8 млрд гривень). З початку кризи (з вересня 2008-го по березень 2009-го) з фінансових установ вилучені депозити на 57 млрд гривень і 4 млрд доларів.

А чи був хлопчик?

Зараз сукупні зобов'язання банків перед фізособами (у національній та іноземній валютах) становлять 24,8 млрд, а золотовалютні резерви Національного банку України - 25,4 млрд доларів. Це офіційна сума, про реальний стан резервів можна тільки здогадуватися. За домовленостями з Міжнародним валютним фондом, до 1 квітня валютні запаси НБУ повинні становити не менше 21,8 млрд доларів. Це чималі гроші, і їх вистачило б на підтримку курсу. Але чи є вони? Схоже, не вся ця сума. Інакше складно пояснити, чому уряд так наполегливо намагається одержати не дуже вже і великий другий транш кредиту МВФ - 1,85 млрд доларів. Наприкінці минулого року ходили чутки про те, що дві третини резервів НБУ перебували в потерпілих від кризи американських банках Lehman Brothers, Wachovia, Washington Mutual. Тобто через кризу НБУ міг втратити близько 20 млрд доларів зі своїх резервів.

Гривня допомогла

Пік вилучень припав на січень-лютий. У цей період у декількох великих банках разом з тимчасовими адміністраціями були уведені шестимісячні мораторії на видачу депозитів. Для населення це стало ще одним сигналом для того, щоб скоріше забрати гроші з інших фінустанов. Поки ще є така можливість.

Зараз тимчасові адміністрації працюють в одинадцятьох банках, ще два фінінститути одержали кураторів від НБУ. Але проблеми з видачею вкладів є й у таких фінустановах, як Укрінбанк, Зембанк, "Володимирський", "Арма", "Демарк", "Європейський", "Національний стандарт". При цьому у двох останніх депозити не повертають під приводом майбутнього злиття. Хоча насправді всі неплатежі пояснюються проблемами з ліквідністю. Після того як закрилися зовнішній і внутрішній ринки запозичень, депозити стали єдиним джерелом поповнення ресурсної бази банків.

У березні відтік коштів з банківського сектора сповільнився (до 2 проти 5,6% у лютому) через стабілізацію обмінного курсу. "Гривня припинила знецінюватися, і люди заспокоїлися, стали більш виважено підходити до оцінки умов вкладів. Завдяки підвищенню ставок за гривневими депозитами, а також новим програмам конвертування гривневих депозитів у валютні деякі клієнти почали повертати гроші", - говорить радник голови правління Укргазбанку Олександр Охріменко. Однак затишшя може виявитися тимчасовим. Якщо переговори з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про одержання другого траншу кредиту проваляться, а уряд знову звинуватить Нацбанк у всіх смертних гріхах, то гривня знову втратить свої позиції, і вже у квітні-травні відтік коштів з банківської системи прискориться.

За даними дослідження аналітичної групи "Центр", депозитна активність падає: до кінця I кварталу її сукупний індекс склав усього 49,9 пункту (при максимальних 200 пунктах і мінімальних 0 пунктів). Гроші в банки несуть люди зі статком вищим за середній (середня сума вкладу - близько 5000 доларів), воліючи зберігати кошти у валюті. Кількість таких вкладів становить 70-80% від загальної кількості всіх депозитних заощаджень, але їхня сума не перевищує 30-35% сукупного депозитного портфеля фізичних осіб.

Інших не залучають навіть високі ставки (з початку року вони підвищилися в середньому на три-чотири процентних пунктів, до 24-25% річних; з початку кризи - на шість-сім процентних пунктів). Тому найближчим часом прибутковість депозитів припинить зростати, а влітку, швидше за все, знизиться. "До початку осені найвищі ставки за гривневими депозитами складуть 22-24%. Восени зниження ставок продовжиться, і під кінець року вони впадуть до 15-18% річних у гривні та п'ять-сім відсотків річних - у доларах", - прогнозує директор фінансової компанії "Фактор" Георгій Кононов.

Є й ще одна тенденція - переведення депозитних рахунків клієнтів у державні і великі іноземні банки. Цим фінансовим установам люди довіряють більше, ніж доморослим приватним банкам. А це вже загрожує не тільки переділом банківського ринку, але й відходом з нього більшості вітчизняних гравців. За оцінками експертів, до кінця 2010-го в Україні залишиться близько 40 банків, у яких частка вітчизняного капіталу виявиться мізерною.

Рятуйся, хто може!

Головною причиною паніки банкіри вважають девальвацію гривні. Налякані стрімким знецінюванням національної валюти, і компанії, і фізичні особи почали масово конвертувати гривню в долари. А фінустанови не змогли забезпечити переведення настільки значних сум. "Додатковими подразниками для населення стали мораторій на дострокове вилучення депозитів і постанова Нацбанку №413 (цією постановою рішення про повернення депозитів було віддано на відкуп банкам. - ”Експерт”)", - вважає директор департаменту організації продажів продуктів роздрібного бізнесу банку "Фінанси та Кредит" Ігор Шевченко.

Самі фінінститути теж зробили все, щоб завоювати ворожість населення. За останні кілька років у них накопичилося достатньо проблем, головна з яких - значний обсяг поганих активів. Більшість із них підприємства виводять в офшори, змушуючи тим самим банки їх списувати. Під час кризи багато фінустанов проводять політику подвійних стандартів - вибірково повертають депозити, кредитують інсайдерів, витрачаючи на ці цілі великі обсяги рефінансування, отримані в регулятора.

Результат - втрата ліквідності банківської системи. "Через бажання людей за будь-яку ціну зняти з рахунків гривні і купити на них долари банки змушені були припинити кредитування і сконцентруватися на обслуговуванні депозитних рахунків. При цьому депозити вилучалися швидше, ніж погашалися кредити. Підвищення курсу долара, падіння виробництва і зростання безробіття призвели до збільшення неповернень за кредитами і ще більше ускладнили ситуацію в банківському секторі", - відзначає Олександр Охріменко.

На думку виконавчого директора фінансової групи "Консалтинг та інвестиції" Дмитра Піддубного, банківський сектор страждає і від тінізації економіки. "Масово виводячи гроші з безготівкового ринку, підприємства підривають ліквідність банків. У результаті найпростіші платежі не можуть проводитися вчасно", - говорить Піддубний. За даними Нацбанку, у лютому 2009 року частка готівкових коштів у грошовій масі склала близько 31%, у вересні 2008-го - 28%. Загальний обсяг готівкових доларів на території України оцінюється в 60 млрд, з яких близько 60% - це гроші юридичних осіб.

В умовах, коли "тіньова економіка" становить більше половини валового внутрішнього продукту, а банки валяться один за іншим, кеш став основними засобами платежу. Це й допомагає залишатися на плаву компаніям, позбавленим доступу до позикових коштів.

Проте через неприступність позик стан підприємств погіршується. "Без кредитів реальний сектор став млявим і неплатоспроможним. Компанії втрачають до 60% обігових коштів, багато з них до осені можуть закритися", - вважає колишній заступник голови НБУ, радник міністра економіки Сергій Яременко. Нездатність підприємств генерувати грошові потоки боляче б'є по банківській системі, стискаючи її і без того вбогі ресурси. Виходить замкнуте коло.

На війні як на війні

Але будь-яке коло можна розірвати, головне - знайти потрібну точку докладання зусиль. Такою точкою є довіра до банківської системи. Збільшивши гарантії за вкладами населення до 150 тис. гривень у листопаді 2008 року, держава не особливо досягла успіхів в її відновленні. Очевидно, що активів Фонду гарантування вкладів фізосіб (до квітня вони склали 3,28 млрд гривень) не вистачить, щоб розрахуватися із вкладниками навіть одного великого банку. Оскільки зобов'язання перед фізособами, наприклад банку "Надра", під час введення в ньому тимчасової адміністрації перевищували дев'ять мільярдів гривень.

Світовий банк пропонує збільшити обсяг Фонду до 15 млрд гривень (за рахунок кредиту держбюджету або кредиту НБУ), однак і цього недостатньо для покриття всіх гарантованих депозитів населення в потенційно проблемних фінустановах. Банкіри впевнені, що напругу в секторі знизить рекапіталізація - перейшовши під контроль держави, фінінститути зможуть виплачувати депозити населенню і виконувати зобов'язання перед юридичними особами. Меморандум із МВФ дозволяє уряду направити на ці цілі 44 млрд гривень, але Кабмін і Нацбанк дотепер не визначили, яким критеріям повинен відповідати націоналізований банк.

На думку директора аналітичної групи "Центр" Володимира Леонова, вдалий старт програми рекапіталізації підвищить не тільки ліквідність фінустанов, але й довіру до них. "З'являться всі передумови для повернення в найближчі п'ять-шість місяців заощаджень громадян на депозитні рахунки в обсязі 50-60 млрд гривень", - говорить він.

Але головне, від чого буде залежати довіра до банків, це стабільність національної валюти. І банкіри, і їхні клієнти позитивно оцінюють проведення Нацбанком валютних аукціонів - вони сприяли стабілізації курсу гривні і збільшенню надходжень у рахунок погашення кредитів. Тепер важливо законодавчо оформити механізм цих торгів і зобов'язати Національний банк проводити їх регулярно, у певний час і відповідно до затверджених правил. Заспокоїти ринок могло б і встановлення курсового коридору, що підтримувався б інтервенціями НБУ.

Якщо протягом одного-двох місяців не буде значних коливань курсу гривні, ставлення до банківської системи, безсумнівно, покращиться, і гроші поступово почнуть повертатися назад у банки. Стабілізація валютного ринку дозволить уряду зробити наступний рішучий крок - скасувати мораторій на дострокове вилучення депозитів. І навіть коли на початку це призведе до відтоку коштів, то в середньостроковій перспективі стане стабілізуючим фактором всієї банківської системи. Рада НБУ вже вирішила рекомендувати правлінню Нацбанку скасувати дію відповідної постанови. "Принаймні, на ті депозити, які відкриваються зараз. Не можна вимагати від людей довіри і при цьому накладати арешт на їхнє майно. Це нечесно", - заявив глава Ради НБУ Петро Порошенко.

Проте більшість фінансистів не розділяють оптимізму Ради НБУ, не без підстави побоюючись, що після скасування мораторію вкладники ринуться забирати з фінустанов усе, що можна. Щоб уникнути такого сценарію, варто найближчим часом зняти обмеження для вкладів, відкритих після 13 жовтня 2008 року, зберігши заборону для всіх інших. Після скасування мораторію вирішальне слово в підтримці всієї системи буде за регулятором. Його основними завданнями будуть, з одного боку, максимально можливе задоволення потреб банків у рефінансуванні, а з іншого боку - жорсткий контроль використання цих коштів, які не повинні стати об'єктом валютних спекуляцій. Однак представники регулятора, зокрема керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький, неодноразово заявляли, що центральний банк сьогодні продовжує боротися в першу чергу з інфляцією.

Тетяна Ярошенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua