7483
Банківські цукерки
— Валюта
У дитинстві мене завжди тішило, коли замість копійок у ларьку або невеликому магазинчику видавали здачу цукерками.
Але рідна бабуся, викладач опору матеріалів у Київському інженерно-будівельному інституті, ще тоді пояснила мені, що в такий спосіб продавці в магазині обманюють покупців. І що вартість однієї цукерки, якщо поділити ціну 1 кг на їхню кількість у кілограмовому пакеті, буде набагато меншою.
Видача здачі цукерками зійшла практично нанівець, коли в більшості ларьків і магазинчиків поставили касові апарати. Такої умовної одиниці, як "цукерка", запрограмовано не було, і продавці вигадували інші способи збільшення прибутку.
Крім традиційних "повернете пізніше" існував варіант, коли раптом "не було здачі". Тоді пропонувалося щось купити ще, щоб була рівна сума. Або продавці рахували декілька помідорів зі словами: "Тепер на 5 грн.". А інша здача відразу знаходилася. Ще, звичайно, можна було піти десь розміняти гроші. Але колеги по рундуковому бізнесу завжди дуже боялися фальшивих купюр і міняли рідко.
У гастрономах з більшою залою і можливістю самообслуговування, перших попередниках супермаркетів, здачі не було рідко. У крайньому разі касирка просила в колеги по залі "розміняти п'ятдесятку". У яскравих супермаркетах, що прийшли на зміну, проблем зі здачею не виникало взагалі. "Нам у банку видають різними купюрами. А дріб'язок - на вагу", - пишалися молоді дівчата-касири у квітчастому фірмовому одязі, перебираючи блискучі нові монетки в паперових пакетиках.
Зараз я розраховуюся банківською пластиковою карткою. Так що тепер здача мені взагалі не потрібна.
Однак нещодавно я зрозуміла, що проблеми зі здачею можуть бути і там, де гроші видають. Саме в одному горезвісному банку, де я вже четвертий місяць намагаюся забрати гроші з депозиту, строк якого закінчився ще на початку грудня. У лютому, коли найголовніше начальство цього банку різко обмежило суму виплат готівкою, касир видавав тільки $100 на день в одні рук і тільки до 19 числа місяця. А в березні суму виплат зменшили взагалі в 10 разів.
Все б нічого, але в банку з'явилася нова схема невидачі мені грошей. У них, як у продавця ларька з мого дитинства, немає здачі. Таким чином, нам запропонували дати касирові $10, щоб одержати $20. Першу десятку ми купили в банку навпроти. Другу - взяли із собою. Нерви в одного бізнесмена, що стояв з нами в черзі, не витримали. Він, підскочивши до начальника відділення, різко махав перед його обличчям зім'ятою американською двадцяткою. "Що це таке? У мене на рахунку у вашому банку $100 тис. Я стільки не проживу, щоб забрати всю суму по десятці і тільки два тижні на місяць!" - кричала людина в дорогому костюмі.
А наступного разу у фінустанови виявилися тільки стодоларові купюри. "Ну нам такі гроші видали. Принесіть із собою $90 і одержите свої $10", - виправдовувалася касирка.
Добре, що немає купюри $1000. Моя фантазія відразу малює картину, коли вищезгаданий бізнесмен несе в банк $990 дрібними купюрами, щоб одержати свої $10. Хоча, напевно, тоді краще суму виплат обмежити взагалі до $1 на одні рук. А там уже й до видачі цукерками недалеко.
Ніна Міщенко
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
