745
Жертви глобалізації
— Кредит&Депозит
Незабаром чи не всі українські позичальники будуть уважно відслідковувати події, що відбуваються на Лондонській валютній біржі. Розширити коло своїх інтересів їх змусять банкіри. Наші фінансисти не бажають самоособисто розхльобувати наслідки світової фінансової кризи - вітчизняні банки збираються перекласти свої проблеми на плечі клієнтів і прямо прив'язати ціну на основні види валютних кредитів до європейських цін на ресурси. Точніше кажучи, до британської ставки LIBOR, виходячи з якої сьогодні розраховується вартість практично всіх кредитів, які наші фінустанови залучають за кордонами батьківщини.
Адже тільки за перше півріччя українські банки позичили в іноземних колег у 1,5 рази більше, ніж за аналогічний період 2006 р. І тепер вони все частіше пропонують позичальникам оформити кредит не під фіксований відсоток, як звичайно, а за плаваючою ставкою, прив'язаною до LIBOR.
Підписавши, наприклад, іпотечний договір на нових умовах, позичальник не зможе спокійно спати протягом 15-20 років, за які буде гасити позику на покупку свого житла. Щоб знати поточну ціну кредиту, йому доведеться постійно відслідковувати ситуації на європейських, американських і азіатських валютних біржах. І чим активніше будуть збільшуватися запозичення наших банків, тим інтенсивніше вони стануть переводити своїх клієнтів на нові правила розрахунку кредитної ставки.
Експерти вважають, що незабаром прив'язка цін на валютні позики підприємств, іпотеки та автокредитів до європейських ставок стане для нашого ринку непорушним правилом.
Кредити "попливли"
Поки банки намагаються не афішувати своє бажання перевести позичальників на плаваючу ставку з валютних позик. За словами фінансистів, вони, як правило, дають клієнтам можливість вибирати - кредитуватися під фіксований або змінюваний відсоток. Деякі фінустанови (такі, наприклад, як СЕБ Банк) при наданні кредитів у доларах і євро відкрито прив'язують ставки з іпотеки та автокредитам до Libor (ціна ресурсу на лондонській біржі): вартість позики розраховується як Libor плюс відсоток. Нагадаємо, що протягом липня-вересня Libor досить активно збільшувався, коливаючись у діапазоні 5,2-6% (залежно від терміну кредитування).
Банкіри не виключають, що боязкі спроби привчити позичальників до плаваючої ставки ще до кінця нинішнього року переростуть в істотну зміну політики вітчизняних фінустанов.
"Прив'язка вартості кредитів до Libor може стати хоча і не масовим, але більше розповсюдженим явищем", - відзначив у розмові з Діловою столицею директор казначейства ВАТ "Ерсте Банк" Роман Бондар. Глобальні ж перетурбації, за нинішніми прогнозами, триватимуть близько трьох років.
"Банки будуть все більше позичити на зовнішніх ринках, і, думаю, масовий перехід до нового алгоритму розрахунку вартості кредиту відбудеться до 2010 р. Тобто коли в пасивах вітчизняних фінустанов частка зовнішнього фінансування досягне 70-80%", - вважає заступник голови правління банку "Фінанси та Кредит" Сергій Борисов. Для просування на ринку нової методики розрахунку процентних ставок наші банкіри напевно стануть переймати досвід російських колег, де вже сьогодні на прив'язку ставок до Libor перейшли близько 10 фінустанов.
Законодавцями мод у цій сфері стануть наші банки з іноземним капіталом: на 1 серпня їх в Україні було 42, причому десять із них входять до ТОП-20 і домінують на ринку корпоративного та роздрібного кредитування.
"Думаю, найбільш широкий розвиток використання Libor як інструменту для розрахунку вартості валютних кредитів одержать у корпоративному сегменті", - підкреслив керівник київської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" Андрій Оністрат. На роздрібному ринку, як вважають експерти, нова схема буде застосовуватися при валютному іпотечному кредитуванні в наданні довготермінові автозаймів у ВКВ (більше п'яти років). Вона не торкнеться українців, що оформляють готівкові позики без забезпечення, а також карткові і торгові кредити (оформлювані під покупки безпосередньо в магазинах).
Боргів стане більше
Потяг наших фінустанов до європейських ставок з кредитів сьогодні пояснюють переважно світовою кризою, що не вщухає вже більше двох місяців. Вона призводить не тільки до падіння котирувань акцій на всіх фондових ринках, істотним коливанням на валютних площадках, але й до подорожчання кредитних ресурсів - у середньому на 1-1,5%. Ціни на гроші піднімаються в той момент, коли панікуючі іноземні інвестори в запалі загального ажіотажу намагаються вивести свої капітали з ризикових, як їм здається, ринків і згорнути операції.
Це провокує дефіцит ресурсу, і ставки починають стрімко зростати - як це було протягом липня-серпня із британським Libor. Як тільки левова частина зовнішніх запозичень, здійснених українськими банками, прив'язана саме до Libor, то вони змушені будуть переплачувати не тільки за притягнуті сьогодні, але й оформлені раніше кредити. І це в той час, коли самі видають позики під фіксований відсоток. Вводячи плаваючу ставку, вітчизняні фінансисти перекладають додаткові видатки на плечі клієнтів.
"Ризики коливання Libor перекладаються на позичальника. Свій постійний відсоток банк одержує в будь-якому випадку", - сказав заступник голови правління Міжнародного іпотечного банку Олександр Врублевський.
Чим активніше будуть збільшуватися зовнішні запозичення наших фінустанов, тим інтенсивніше вони стануть переводити своїх позичальників на нові правила розрахунку кредитної ставки.
"У деяких випадках частка закордонних залучень у структурі пасивів вітчизняних банків перевищує 25%. Я згодний, зростання запозичень може призвести до проблем української банківської системи: думаю, вони можуть початися після того, як частка закордонних ресурсів у пасивах перевищить 33%", - наголосив Андрій Оністрат. За перше півріччя наші фінустанови позичили в іноземних колег у 1,5 рази більше, ніж за аналогічний період 2006 р.
"У січні-червні вітчизняні банки здійснили запозичень на загальну суму 3,9 млрд дол. Близько 2 млрд дол. склали синдиковані кредити, близько 1,7 млрд дол. - кошти, отримані від розміщення єврооблігацій, і ще 0,2 млрд дол. були притягнуті за допомогою секьюритизації (продажу за кордоном українських кредитів)", - повідомив заступник начальника казначейського управління ЗАТ ПУМБ Ольга Харіна. Фінансисти не сумніваються, що в найближчі місяці банки продовжать запозичення: за прогнозом аналітика інвесткомпанії "Альфа-Капітал" Сергія Кульпинського, до кінця 2007 р. загальна сума залучень перевищить 6 млрд дол.
Лояльність заохотять
Зрозуміло, позичальників (особливо пересячних українців) мало хвилюють заробітки фінансистів, які сьогодні зазнають збитків через подорожчання ресурсу в Європі. І вони цураються кредитів, надаваних під плаваючу ставку.
"До неї відносяться з підозрою та насторогою. Особливо після останніх трюків банків - таких, як псевдо дешеві кредити у швейцарських франках (дешеві позики під 8-9% річних закінчувалися великими грошовими втратами на курсі коливного франка)", - відзначив заступник директора київської регіональної дирекції ВАТ АБ "Укргазбанк" Сергій Коцупатрий.
"Пересічний українець психологічно не готовий до того, щоб в одному місяці платити одну ціну за кредит, а в другому - зовсім іншу", - погоджується з ним голова спостережної ради банку "Демарк" Олександр Стеценко. Фінансисти сумніваються, що позичальники сьогодні здатні перейнятися перспективами зменшення вартості кредиту за умови зниження Libor - в міру зменшення ставки будуть знижуватися і виплати клієнтів. Тим паче що провідні світові аналітики не пророкують скільки-небудь значного падіння вартості ресурсів (за найоптимістичнішими прогнозами, він знизиться не більше ніж на 0,1-0,5% річних) у Лондоні протягом найближчого півріччя.
Втім, неофіційно банкіри визнають, що готові йти на потурання клієнтам, які перейдуть на плаваючу ставку. Вони обіцяють лояльніше підходити до фінансовій оцінці позичальника, забезпеченню з кредиту і зменшувати початковий внесок (або навіть кредитувати без нього), також він зможе розраховувати на максимальний термін кредитування. Незабаром такого роду поступки можуть стати просто безцінними. А все тому, що банкіри планують до кінця цього року підвищити вимоги до роздрібних кредитів.
"Якщо світова фінансова криза затягнеться, значна частина українських фінустанов посилить процедури видачі кредитів і оцінки застав (і їх розмірів). А також у першу чергу знизить кількість кредитів, надаваних без застав", - розповів начальник казначейства АКБ "Київ" Олексій Козирєв. Найбільше в цьому превстигнуть банки з іноземним капіталом, а також фінустанови, що готуються виходи на зовнішні ринки.
"Вводити обмеження на кредитування змушені будуть банки, які планували секьюритизацію - у зв'язку з іпотечною кризою у світі очікується падіння інтересу до даних інструментів з боку закордонних операторів", - доповнила Ольга Харіна.
Суворість фінансистів багато в чому залежить від того, як буде розвиватися ситуація на європейських площадках і наскільки затягнеться світова фінансова криза.
"За оптимістичним сценарієм, ринок може стабілізуватися вже у жовтні. Побічно на це вказує і той факт, що минулого тижня вперше ставка Libor трохи зменшилася. Також 18 жовтня очікується зниження ставки ФРС, що повинно позитивно позначитися на ринку і на вартість ресурсів. У найгіршому випадку кризова ситуація може протривати до 2008 р., аж до квітня. Звичайно, це негативно позначиться в тому числі і на українському ринку, тому що банкам буде важко залучати валютні ресурси", - спрогнозував директор департаменту інвестиційного бізнесу АКБ "Правекс-Банк" Владислав Новиков. Очікується, що попередньо про подальшу долю світових фінансів можна буде говорити вже наприкінці вересня.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
