Малюська пояснив, яким планують зробити фінансовий моніторинг політично значущих осіб
Ухвалення законопроєкту про фінансовий моніторинг життя політично значущих осіб передбачає створити ризикоорієтований підхід до такого моніторингу.
Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» поінформував міністр юстиції Денис Малюська, відповідаючи на питання, що зміниться у разі остаточного ухвалення цього законопроєкту і як будуть моніторити після цього політично значущих осіб.
«Це — вкрай складне питання, і тут, до речі, є дуже багато міфів. Один із них (стосується нібито запровадження. — Ред.) довічного фінансового моніторингу. Справа у тому, що насправді це не зовсім так, бо мова йде про те, щоб створити ризикоорієнтований підхід до фінансового моніторингу», — сказав він.
За словами Малюськи, зараз у законі прописано, що політично значуща особа, політик підлягає фінансовому моніторингу упродовж трьох років після свого звільнення.
«Тобто, йдеться про весь час, поки він (політик. — Ред.) працює, і потім ще 3 роки після звільнення або припинення його діяльності як політика. Наші партнери говорять про те, що світові, європейські практики є іншими, і що кожна фінустанова має в індивідуальному порядку оцінювати кожного політика, політично значущу особу і самостійно визначати ризик тієї чи іншої особи для проведення тієї чи іншої транзакції», — заявив міністр.
Очільник Мін'юсту зазначив, що, відповідно, окремі топпосадовці дійсно будуть моніторитися довічно.
«Тобто, немає жодних сумнівів, що Президент, Прем'єр-міністр, скоріше за все, і міністри — наприклад, я — до кінця свого життя підлягатимуть фінансовому моніторингу, незалежно навіть від того, що б там говорив закон. Тому що ми з точки зору ризиків для фінансового моніторингу є найбільш ризикованою категорією, і це — світова практика», — сказав він.
Малюська розповів, що ніде у світі немає лімітів для моніторингу за колишніми президентами, прем'єрами чи навіть міністрами.
«Власне, цей підхід і пропонується затвердити парламенту — про те, що буде певний обов’язковий час — наприклад, рік — для моніторингу усіх політично значущих осіб, а потім вже застосовуватиметься ризикоорієнтований підхід у залежності від того, чи продовжує особа свою роботу в політиці, чи відійшла від неї, наскільки значуща транзакція. Тобто, це величезний набір критеріїв», — пояснив міністр.
Окремо глава Міністерства юстиції заявив, що наразі немає фіксованого переліку політично значущих осіб.
«Тобто, усім зрозуміло, що політики на кшталт Прем'єра, Президента, міністра, члена парламенту — це точно політично значущі особи. Але так само і інші можуть бути політично значущими особами — наприклад, керівники обласних, військових адміністрацій, керівники облрад, мери. Це так само політично значущі особи, скоріш за все», — сказав він.
Малюська висловив думку, що відповідну інформацію про те, хто є ця особа і чи вона є політично значущою, чи ні, банківська установа визначатиме самостійно.
«Схоже на те, що знайдено розуміння того, як банківські установи, фінустанови діятимуть із метою фінансового моніторингу. І приблизно є розуміння того, що політично значущих осіб не викинуть із фінансової системи, а все-таки будуть їм надавати ці послуги, хоча і під моніторингом та досить суворим контролем», — поінформував міністр юстиції.
Борітеся — поборемо! Слава Україні!
За матеріалами: Укрінформ
Поділитися новиною