Фелікс Аронович: «пропоную роботу» та інші схеми шахрайства — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Фелікс Аронович: «пропоную роботу» та інші схеми шахрайства

Кримінал
834
Фелікс Аронович: «пропоную роботу» та інші схеми шахрайства
Фелікс Аронович: «пропоную роботу» та інші схеми шахрайства
На жаль, таке явище, як шахрайство завжди було присутнім як в українському просторі, так і по всьому світу.
За останні кілька років рівень шахрайства в Україні почав суттєво зростати. За даними Опендатабот, лише торік кількість відкритих кримінальних проваджень за такими фактами сягнула історичного максимуму.
Мова йде про 82 609 кримінальних проваджень за статтею 190 ККУ «Шахрайство». Дані були взяті з Опендатабот з посиланням на інформацію Офісу генпрокурора.
Схоже, що торік показники були лише стартом, адже платформа Опендатабот оприлюднила дані за першу половину 2024 року.
Так, у перші п‘ять місяців 2024 року було вже відкрито 38 204 кримінальних провадження за фактом шахрайства різного типу.
Ба більше, 18% з усіх зареєстрованих справ вже дійшли безпосередньо до суду. Також понад 4500 проваджень було закрито.
Даний показник на 10% перевищує аналогічний у торішній період. Якщо говорити про статистику за 2021 рік, цьогорічні показники перевищують її у 1,6 раза. Тоді за весь рік було відкрито 23 847 справи.
За підрахунками платформи, цього року в середньому відкривають по 7500 проваджень на місяць, в той час, як торік цей показник зупинився на 7 тис. Для розуміння шаленості зростання темпів шахрайства, у 2021 році цей показник був нижче відмітки у 2 тисячі.
Шахрайство стосовно фізичних осіб та банківських/ небанківських фінансових установ
Всі методи, способи та механізми вчинення шахрайства описати в одній колонці просто неможливо.
Хотів би зупинитись лише на одній «схемі».
З метою пошуку осіб, які бажають заробити, шахраї створюють у «Фейсбук» чи в «Телеграм» групу «Пропонуємо роботу» чи пишуть об’яву з пропозицією роботи: «терміново потрібні люди з банківською картою на постійну роботу. Ми займаємось виведенням коштів з криптобірж. Від вас ніяких вкладень. Все надійно» тощо.
За надання інформації громадянам надсилають приблизно 500 грн. Поступово, зловживаючи довірою, шахраї отримують доступ до всієї конфіденційної інформації, роблять переадресацію дзвінків, замовляють нові віртуальні картки тощо.
З часом зловмисники беруть кредити на ошуканих осіб. Гроші отримують на придбання техніки/ ювелірних виробів, які потім здають в ломбарди чи реалізують іншим чином.
Потерпілими у цих справах стають громадяни, якщо вони вирішили погасити кредит, або фінансові установи, які видали кредит.
Організатору цієї шахрайської схеми зазвичай інкримінують ч. 4 статті 190 ККУ — «Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки», ч. 1 статті 182 ККУ- «Незаконне збирання, зберігання, використання конфіденційної інформації про особу», ч. 3 статі 357 ККУ- «Незаконне заволодіння паспортом», і на останок, ч. 1 статті 209 ККУ — «Легалізація майна, одержаного злочинним шляхом».
Іноді громадяни чи, навіть, фінансові установи не повідомляють правоохоронні органи про скоєний злочин. У кожного свої мотиви такого рішення.
Нинішня справа стосовно подібних обставин, яку ми ведемо, містить 40 томів, понад 300 епізодів, 45 потерпілих, трьох обвинувачених, і обвинувальний акт на 900 сторінок.
При цьому стороні обвинувачення вдалося зібрати всю доказову базу, не дивлячись на те, що обвинувачені вважали, що доказів їх вини не знайдуть, оскільки вони працювали через Teamviewer.
Зафіксовані та задокументовані були всі розмови між співучасниками, з потерпілими, з фінансовими установами; рух та процес зняття коштів фігурантами справи з банкоматів, оборудки з ломбардами.
Під час обшуків вилучені копії паспортів, сім-карти, техніка, квитанції з ломбардів тощо.
Хотілось би звернути увагу на два аспекти цих операцій.
З одного боку, дійсно, деякі «криптоентузіасти» виводять кошти з криптобірж через третіх осіб (через ліміти власних карток). А інші просто використовують довірливих громадян для оформлення на них кредитів. При цьому з’ясувати, хто «криптан», а хто шахрай, практично не можливо.
Поради:
- ніколи не надавайте доступ до особистих даних, CVV, паролів;
— не пересилайте смс, які надійшли від банків;
— не надсилайте відеозвернення незнайомім особам;
— у випадку сумнівних операцій невідкладно повідомляйте банк, поліцію, адвоката.
Шахрайство проти бізнесу
В умовах і без того нелегкого життя для бізнесу, що пов‘язано з війною та економічною ситуацією в країні, не зникли, а навіть зросли загрози для підприємств в Україні. У зв‘язку з технологічним прогресом працівники підприємств, навіть самі того не знаючи, можуть стати випадково учасниками атаки проти бізнесу.
Найбільш поширеним типом шахрайства у сфері бізнесу сьогодні є рейдерство, кіберзлочини, неправомірне заволодіння майном компанії, використання імені компанії, марки для товарів та послуг, корпоративні злочини тощо.
Фішинг — це один з поширених сьогодні видів кіберзлочинів проти бізнесу. Суть таких дій полягає у використанні довіри працівників компанії з метою отримання їх персональних даних: рахунків, паролів, доступів тощо.
Зазвичай це відбувається шляхом розсилки листів із зараженими вірусом посиланнями. Іншим, не менш поширеним варіантом фішингу є таргетований аналог, який направлений на конкретну особу в організації.
У випадку, якщо ви стали жертвою кіберзлочину, радимо звернутись до департаменту Кіберполіції та заповнити електронне звернення.
Рейдерство — добре знайомий та вже класичний вид шахрайства проти бізнесу. Пов‘язаний він із неправомірним захопленням підприємства.
Проте, якщо раніше рейдерство супроводжувалося силовим проникненням в офіс підприємства, сьогодні це може відбуватись шляхом підробки документів, складання договорів іпотеки, позики, безповоротної фінансової допомоги та переоформлення компанії на іншого власника.
На фоні інших видів шахрайства, з початком повномасштабного вторгнення кількість судових справ щодо рейдерства дещо зменшилась.
За даними Опендатабот, за минулий рік в Україні зафіксовано лише 147 судових проваджень за фактом рейдерства. Наприклад, у 2021 році їх було 597. В більшості випадків в суді розглядаються справи, що стосуються статті 205−1 ККУ, — підроблення документів для державної реєстрації юридичної особи. За даною статтею в судах було зареєстровано 101 провадження.
Протидіяти такому сценарію можливо шляхом постійного моніторингу ситуації з компанією, аудиту (зовнішньому та внутрішньому), а також зареєструвавшись в Опендатабот, що дасть змогу легше слідкувати за документами та реєстрами.
Підробки. Сьогодні суттєво почали поширюватися випадки шахрайства з іменами компаній. Тобто, з метою заволодіння майном чи грошима компанії зловмисники можуть використовувати бренд фірми, печатку чи інші її реквізити.
Сюди варто віднести також випуск продукції під схожим ім‘ям чи навіть створення сайту з аналогічною назвою для надання послуг чи реалізації продукції від імені відомого бренду.
Уберегтися від подібних видів шахрайства можливо шляхом періодичного моніторингу інтернет-простору та ринку на предмет наявності подібних випадків. Як показує практика, виявити таких шахраїв можна самостійно.
В будь-якому випадку, не варто нехтувати швидкою реакцією, адже це допоможе зберегти гроші та репутацію підприємства.
Фелікс Аронович, партнер ЮК Syrota Dzis Melnyk & Partners
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас