Від діпфейків до автоматичного підбору паролів: як штучний інтелект змінює правила кібербезпеки у фінансовому секторі

Додайте Finance.ua до вибраних джерел Google

Штучний інтелект стрімко змінює обличчя сучасного фінансового ринку, відкриваючи нові горизонти для автоматизації бізнесу та підвищення якості обслуговування клієнтів.

Однак паралельно з інноваціями технології генеративного ШІ стали потужною зброєю в руках кіберзлочинців.

У рамках щорічної конференції FinRetail-2026 детальний аналіз цього протистояння та ключових загроз цифрової епохи презентувала керівниця EMA Academy та Школи Кібербезпеки Асоціації ЄМА Раїса Федоровська. У своїй доповіді на тему «ШІ: можливості, загрози, кібербезпека» експертка розкрила сучасні сценарії ШІ-шахрайства, еволюцію шкідливого програмного забезпечення та нові методи зламу облікових записів.

Загальний ландшафт: діпфейки та синтетичний контент у цифрах

Сьогодні штучний інтелект дозволяє з високою точністю генерувати зображення, аудіо та відео, які активно застосовуються для маніпуляцій і соціальної інженерії.

Згідно з наведеною статистикою, близько 43% усіх виявлених спроб шахрайства у фінансовому секторі вже містять ШІ-компонент, а 38% втрат доходу банків пов’язують саме з ШІ-атаками. Спроба deepfake-шахрайства у світі відбувається в середньому кожні 5 хвилин, а точність розпізнавання високоякісних діпфейків пересічною людиною становить лише 24,5 %.

Місце для вашої реклами

«Ми підходимо до межі, коли людське око вже не здане відрізнити фейк від реальності. За прогнозами Gartner, до кінця 2026 року 30% підприємств взагалі перестануть вважати ідентифікацію обличчя надійним способом верифікації», — підкреслила Раїса Федоровська.

Схема CEO Fraud: імперсонація керівників та посадовців

Один із найнебезпечніших сценаріїв — використання діпфейків під час відеодзвінків у Zoom, Teams чи месенджерах від імені топменеджерів, партнерів або державних чиновників (схема CEO Fraud / Fake Boss).

Читайте також

Бум ШІ змінює світовий ринок боргів: компанії позичають трильйони доларів попри високі ставки

Шахраї створюють віртуальний образ керівника, виходять на зв’язок із працівниками фінансового відділу та вигадують термінову «конфіденційну угоду» або «кризову виплату». Співробітник перераховує кошти, після чого зв’язок переривається.

Серед гучних світових кейсів:

Сингапур (2025−2026): атака на уряд Сінгапуру з використанням образів прем’єр-міністра та урядовців призвела до збитків у 3,8 млн доларів.
Італія (2025): імітація бізнес-лідерів (зокрема Джорджо Армані) із залученням фейкових представників держорганів завдала збитків на 1 млн євро.

Спроби обходу біометричної ідентифікації та Liveness-перевірок

Шахраї навчилися обходити системи Liveness (перевірку «живої людини») під час дистанційного онлайн-онбордингу в банках та мікрофінансових організаціях, щоб оформлювати кредити на чужі або вигадані імена.

Для цього застосовується техніка morphing — накладання та трансформація антропометричних ознак (форми обличчя, очей, носа). Це дозволяє штучно наблизити зовнішність зловмисника до фотографії у викраденому паспорті та успішно пройти верифікацію.

Читайте також

ШІ змінить фондовий ринок: три помилки, яких інвесторам краще уникати

«Шахраї купують „переоформлені“ номери телефонів, через BankID та фіктивну біометрію проходять верифікацію в банках і безперешкодно отримують кредитні кошти на чуже ім’я», — зазначає спікерка.

Deepfake під час віддаленого найму та співбесід

Зростаючим ризиком для IT- та фінтех-компаній став «фейковий найм». Зловмисники створюють діпфейк-кандидатів, які проходять співбесіду в режимі реального часу, отримують офер і проходять онбординг.

Мета такого найму — отримання доступу до внутрішніх систем компаній, бази даних, репозиторіїв коду або здійснення політично/фінансово мотивованих атак.

За даними Pindrop (США), понад третина кандидатів у деяких секторах виявлялися фейковими.
Прогноз свідчить, що до 2028 року кожен 4-й кандидат на віддалену роботу може виявитися штучно згенерованим аватаром.

Інвестиційне шахрайство та псевдо-розіграші

Найбільших фінансових збитків роздрібним клієнтам завдає реклама з відомими людьми (Ілон Маск, Мартін Льюїс, політики, релігійні діячі), створена за допомогою генеративного відео та аудіо.

Схема діє у 5 етапів: від реклами з діпфейком до переходу на фальшиву платформу, спілкування з «персональним менеджером», блокування виведення коштів та повторного обману під виглядом «повернення втраченого юристами».

Модифіковані та підроблені документи

Генеративний ШІ перетворив створення фальшивих документів із «ручної роботи» на масштабований конвеєр. За допомогою ШІ підробляють ID-картки, посвідчення, чеки, рахунки-фактури для:

Страхового шахрайства;
Дистанційного банківського онбордингу;
Імперсонації правоохоронців та банківських працівників.

За даними AppZen, 2026 року 70,8% шахрайських документів були створені або модифіковані за допомогою ШІ.

Клонування та синтез голосу: аудіо-фейки в діях

Для клонування голосу конкретної людини зловмисникам достатньо лише 3 секунд відкритий запису мови (із відео в соцмережах, публічних виступів чи голосових повідомлень).

Ключові показники загроз:

+149% — зростання синтетичних голосових атак у банківському секторі;
40% людей готові переказати гроші, якщо почують прохання про допомогу клонованим голосом колеги чи родича;
Кожен 4-й дорослий вже особисто стикався з ШІ-голосовим шахрайством.

Основні сценарії варіюються від схем «Родич у біді» / «Fake Boss» до обходу голосової біометрії у банках та створення ШІ-голосових ботів для шахрайських call-центрів.

Еволюція зламу паролів: ШІ як провісник

Замість класичного математичного перебору паролів штучний інтелект перейшов до прогнозування та звуження простору пошуку. Моделі вивчають паттерни створення паролів людьми та генерують найімовірніші варіанти.

Еволюція моделей: Від PassTrans (2022) та PassGPT (2023) до PassLLM (2025) та GenAI workflows (2026).
Сучасні LLM враховують персональну інформацію жертви та викрадені бази даних, скорочуючи кількість необхідних спроб для зламу на десятки відсотків.

«Головна зміна полягає в тому, що ШІ не „вгадує“ пароль — він навчається передбачати, як саме людина його створила. Тож традиційні правила складання паролів більше не гарантують безпеки», — підсумувала Раїса Федоровська. Тож, як бачимо з виступу спікерки, ця тема висвітлила чіткий тренд: безпека фінансових установ та їхніх клієнтів вимагає відходу від застарілих методів ідентифікації (проста біометрія обличчя, голосу чи статичні паролі). Фінансовий сектор повинен впроваджувати багаторівневий захист, поведінкову аналітику та спеціалізовані ШІ-інструменти для виявлення діпфейків у режимі реального часу.