Американські санкції вплинуть на Україну — проблеми з капіталами та експортом


Американські санкції вплинуть на Україну — проблеми з капіталами та експортом

У Конгресі США зареєстровано законопроект про нові санкції проти Росії. Ним передбачається заборона на проведення кількома російськими банками (Сбербанк, ВТБ, Внєшекономбанк, Газпромбанк і ін.) операцій з майном, що розташоване на території США або належить американським громадянам. Ще під удар можуть потрапити янкі-інвестори в зарубіжні енергетичні проекти російських державних і навколодержавних компаній на суму понад $250 млн і трейдери, які здійснюють операції з російськими борговими зобов’язаннями.

Заходи розроблені як відповідь на дії РФ у «справі Скрипалів», коли в Лондоні за допомогою хімічної зброї були отруєні колишній подвійний шпигун і його дочка, а також кілька британських громадян.

Нові покарання вже назвали одними з найбільших за останній час. І відразу стали аналізувати їх вплив не лише на країну-агресора, але і на Україну.

Банківський капітал

Українська влада за останні роки не раз вводила заборони й обмеження на роботу у країні фінансових структур з російським державним капіталом. Однак після всіх санкцій три великі держбанки з РФ продовжують працювати в нашій країні — ВТБ Банк, Сбербанк і Промінвестбанк (ним володіє Внєшекономбанк).

При цьому дві структури — Сбербанк і ПІБ — займають значну частку на банківському ринку України. Станом на травень 2018 року в сегменті кредитування юридичних осіб Сбербанк був на третьому місці (з портфелем 38,6 млрд грн), а Промінвестбанк — на 8-му (19,8 млрд грн).

«Якщо є проблема у материнських банків, то виникнуть проблеми з докапіталізацією і в українських банків, що їм належать, і в реальності це може виявитися проблемою не російських власників, а для українських платників податків, як це було в історії з Приватбанком», — прокоментував UBR.ua ситуацію виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Вважається, що при серйозних фінансових проблемах може постати питання про націоналізацію структур з російськім корінням або про їх закриття. І в будь-якому разі буде платити держава — народ України. І якщо під націоналізацію буде потрібно збільшення капіталу проблемних структур, і якщо постраждалим вкладникам проблемних банків доведеться виплачувати до 200 тис. грн. компенсації з Фонду гарантування вкладів.

А якщо почнуться закриття, то в Україну перестануть надходити не тільки кошти російських держбанків, але і від структур, які мають непряме відношення до російської влади і заводять до нас гроші через офшори.

«Американські і європейські інвестори не надто проявляють активність в Україні і часто займають вичікувальну позицію, їм важлива якість бізнес-клімату, для них багато чого тут незрозуміло, а росіянам тут все зрозуміло. І якщо взяти, наприклад, приплив інвестицій з Британських Віргінських островів, то з $2 млрд за минулий рік, думаю, половина є російськими», — запевнив Устенко.

Відсутність цих та інших нових вливань наша економіка неодмінно відчує. Спочатку опосередковано, а потім і безпосередньо.

«Українська економіка відкрита і по суті є сировинною, тому вкрай вразлива до будь-яких потрясінь у світі. Прямий вплив може бути лише в тому випадку, якщо наша країна приєднається до санкцій. Все, що було до цього, можна вважати імітацією, бо майже не зачіпало зону російських стратегічних інтересів», — зазначив директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Експортні ринки

Удари по російській фінансовій системі можуть спричинити касові розриви і бюджетні дірки. Однієї тільки загрози санкцій — публікації американського проекту документа — вистачило для падіння курсу рубля до 67 руб./$ і появи прогнозу руху до 75 руб./$.

Звичайно, все це не радує споживачів і багатьох економістів, але відкриє додаткові можливості для російських експортерів. Вони зможуть більше заробляти в нацвалюті. А тому стануть набагато гнучкішими в цінових переговорах з партнерами — зможуть демпінгувати на зовнішніх ринках, щоб збільшити потік замовлень. І ось тут вони зіткнулися лоб в лоб з українськими виробниками.

«За ключовими напрямками українського експорту наші країни є конкурентами на світових ринках. Якщо в результаті санкцій рубль девальвує сильніше, ніж гривня, то біржова продукція наших підприємств стане менш конкурентоспроможною», — підкреслив Віктор Шулик.

«Дійсно, ми конкуруємо з Росією на ряді ринків. Якщо у них немає можливості продавати, наприклад, свій металопрокат на території США, то вони будуть виявляти більшу активність на ринках третіх країн. При цьому запас міцності у виробників з РФ більший, ніж у наших, і конкуренція, наприклад, на азіатських ринках буде зростати, бо збільшуватиметься присутність росіян. Конкурентна боротьба буде загострюватися», — погодився з колегою Олег Устенко.

Наприклад, металургійний експорт дуже важливий для України як з точки зору поставок валюти в країну і підтримки стабільного курсу гривні, так і в частині збільшення ВВП і наповнення держбюджету. Хоча самі виробництва відверто поступаються багатьом світовим з точки зору технологічності та енергоефективності — наші сталевари працюють ще на радянських потужностях. Водночас РФ розгорнула у себе низку нових виробництв, чия технологічність дозволяє здешевити кінцевий продукт. Це все дає нові можливості цінового демпінгу на зовнішніх ринках.

І хоча виручка від експорту продукції гірничо-металургійного комплексу за 2017 рік зросла за рахунок зростання світових цін (з чорних металів — на 20% до $8,7 млрд, металовиробів — на 30% до $896,7 млн), експерти б’ють на сполох — виробництво падає. Якщо раніше Україна входила в ТОП-8 найбільших виробників сталі, то зараз випала навіть з десятки. За 2017 рік металурги скоротили своє виробництво на 12% і просіли до 21,3 млн тонн.

Загостриться конкуренція з Росією також на аграрних ринках — в сегменті зерна ячменю. Як розповіла UBR.ua аналітик аграрного ринку з питань експорту УКАБ Дарина Гриценко, українські виробники найбільше стикаються з колегами з РФ в чотирьох країнах-споживачах зерна:

  • Єгипет: у 2017 році наші компанії продали там продукту на $438 млн, а російські — на $1,4 млрд.,
  • Індонезія — $328 млн проти $201 млн,
  • Бангладеш — $309 млн проти $321 млн.,
  • Індія — $257 млн проти $63,3 млн.

У разі падіння курсу рубля по відношенню до гривні, очевидно, зерно РФ буде експортуватися за більш низькими цінами, і російські експортери намагатимуться відвоювати наші контракти. Загострення конкуренції неминуче.

Експерти, однак, наголошують, що в довгостроковій перспективі антиросійські санкції Україні допоможуть, бо з кожним роком будуть підточувати сили її конкурента. В кінцевому підсумку удари, що завдаються Штатами, позначаться на здатності Росії успішно конкурувати. Але чи зможе Україна скористатися новими можливостями — залежить тільки від неї.

Олексій Єрмоленко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua