Названо три сценарії розвитку економіки України до кінця 2016 року — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Названо три сценарії розвитку економіки України до кінця 2016 року

Казна та Політика
642
Дата 14 вересня, коли МВФ може ухвалити рішення про виділення чергового траншу кредиту Україні, стане точкою відліку для реалізації одного з сценаріїв: позитивного, негативного або проміжного.
Позитивний варіант
Експерти сходяться на думці, що Україна, швидше за все, отримає черговий транш кредиту МВФ, хіба що розмір цього траншу може виявитися меншим, ніж очікувалося.
“Іноземні кредитори видавили з української влади в частині проведення реформ все що можна. Тепер з політичних мотивів грошей нам дадуть”, — говорить екс-міністр економіки, фінансовий експерт Віктор Суслов.
Саме на цьому базується оптимістичний сценарій. Керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман припускає, що виділення грошей МВФ в повному обсязі ($1,7 млрд) і отримання грошей від міжнародних кредиторів. Це дозволить збільшити міжнародні валютні резерви НБУ до $15 млрд.
“У результаті курс обмінний курс не перевищить 27 грн/$ в цьому році і це дозволить не надто “битися” за бюджет і прийняти його набагато раніше Нового року”, — вважає Ерік Найман.
Тоді на 2017 р. середньорічний курс буде 27,7 грн/$, а зростання економіки складе 1,5-2%. Правда, баталії з депутатами і лобістами все-таки проб’ють дірку в досить збалансованому, на думку економіста, проекті бюджету від Мінфіну.
“Доведеться шукати додаткові доходи на рівні кількох десятків мільярдів гривень”, — зазначив Найман.
У будь-якому випадку, є ризики, що бюджетний процес затягнеться.
“Я впевнений, що через тиждень уряд подасть бюджет у парламент і майже не сумніваюся, що він буде тут же відкликаний на доопрацювання. Тим більше, що відновлення співпраці з МВФ — прекрасний привід для коригування показників”, — говорить Віктор Суслов.
За його словами, податкові зміни будуть так само традиційно розглядатися восени. Але консенсус уряду і депутатів буде важко досяжний. Отже, навіть мінімальні зміни даватимуться тяжко.
“Навряд чи так станеться, але було б правильно приймати бюджет на старій податковій базі”, — переконаний Віктор Суслов.
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що МВФ грошей не дасть, але трохи, і у нас з’явиться часовий проміжок, протягом якого уряду і треба провести реформи, щоб переконати партнерів дати ще грошей.
“Всього нам до кінця 2016 року було б достатньо отримати близько $5 млрд як у вигляді кредитів, так і прямих іноземних інвестицій. Адже якщо корупцію знизити вдвічі, вивільниться ресурс на рівні $10 млрд на рік. Це приблизно 10% ВВП. Навіть $1 млрд інвестицій може істотно змінити економічну ситуацію в такій невеликій економіці як наша”, — пояснив Олег Устенко.
Це побічно підтвердили в НБУ. Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб заявив, що продовження співпраці з МВФ — це не тільки джерело збільшення міжнародних резервів, але й запорука проведення реформ. Тому дуже багато буде залежати саме від дій уряду і депутатів.
*Замороження ситуації”
Базовий сценарій передбачає, що ми залишимося без грошей МВФ, але Нацбанк вестиме жорстку монетарну політику і перерахує Мінфіну заявлені 30-35 млрд грн гроші лише наприкінці грудня, щоб не погіршити ситуацію на валютному ринку й не розганяти інфляцію.
Зрозуміло, такий сценарій передбачає секвестр бюджету на 2016 р. і серйозні баталії за бюджет наступного року.
“У такому випадку продовжиться стагнація на рівні +/-1% ВВП. У такому разі офіційний курс до початку 2017 року буде на рівні 27 грн/$, а ринковий може досягати іноді 28-30 грн/$. Але з 15 по 30 грудня гривня традиційно зміцнюється”, — уточнив Найман.
На наступний рік з продовженням такої політики виникнуть складності з торговельним дисбалансом, який вже зараз, за його словами, досягає $2,5 млрд (поки що багато в чому компенсується грошима заробітчан).
“В кінці 2017 року офіційний курс досягне 28-29 грн/$, а ринковий може підскочити до 34 грн/$”, — вважає економіст.
На щастя, виплати за зовнішніми боргами, як головний чинник тиску на курс гривні не настільки критичні.
“Дані Мінфіну щодо обсягів короткострокового українського боргу показують, що в найближчі півроку-рік не варто очікувати загрози дефолтів на державному рівні. З 1 квітня 2016 по 1 квітня 2017 року держсектор має погасити близько $935 млн, значну частину цього боргу вже погасили. НБУ винен ще близько $833 млн”, — пояснює Віктор Суслов.
Є ще борги комерційного сектора: $5,5 млрд банки і ще $36,7 комерційні борги компаній, але вони також поступово погашаються або реструктуризуються.
Обидва описані сценарії можуть статися з рівною ймовірністю в 40%. На щастя, найбільш негативний сценарій поки що має ймовірність всього 20%.
Найгірше можливо
Він, зокрема, передбачає не тільки відсутність грошей МВФ, але і зростання політичного тиску, під яким НБУ почне друкувати гривню.
“Тоді Мінфін не секвеструє бюджет, а економіка країни переповзає зі стагнації в стагфляцію (падіння економіки при прискоренні інфляції). Інфляція за підсумками 2017 року досягне 20%, а курс гривні — 40 грн/$ при середньорічному значенні 34 грн/$”, — розповів Ерік Найман.
Стагфляція, на його думку, може перерости в політичну кризу. Але поки що цього можна уникнути, домовившись з МВФ і проводячи реформи, або хоча б зберігаючи жорстку монетарну політику.
“Якщо курс просяде на 20% (до 30 грн/$), це додасть приблизно 5% до поточного рівня інфляції, тобто до кінця року вона може досягти 20%”, — вважає Олег Устенко.
Цього року, за прогнозом Еріка Наймана, ми зараз виходимо на 10-11% інфляції за підсумками 2016 р., якщо отримаємо транш МВФ. Якщо ні, то все ж є можливість утримати на рівні 12%.
Головне побоювання експертів полягає в тому, що влада закладе надмірно оптимістичні макропоказники бюджету 2017 р., а потім при інфляції на рівні 20% замість 8% виконає бюджет як в 2015 р.
“Отримали близько 40 млрд грн у бюджет, і курс впав з 24 грн/$ до 27 грн/$. Тобто, 3 грн падіння курсу — це 40 млрд грн. Друга небезпека — підвищення акцизів на алкоголь і тютюн до рівня європейських при непорівнянних рівнях розвитку економіки. В результаті ми станемо замість країн Східної Європи місцем, куди прийде контрабанда алкоголю і сигарет з Росії і Білорусі”, — застерігає Ерік Найман.
Костянтин Симоненко
За матеріалами:
УБР
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас