Життя без європейської перспективи — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Життя без європейської перспективи

Казна та Політика
1383
Влада вичерпала можливість доводити свою ефективність успіхами на шляху євроінтеграції
Через півтора року після саміту Східного партнерства у Вільнюсі, який став точкою неповернення в новітній українській історії, євро­інтеграційна риторика займає все менше місця у порядку денному української влади. І на те є безліч об’єктивних причин. Українцям же доводиться поволі привчатися думати про більш реалістичні стратегічні орієнтири.
ТОПТАННЯ НА МІСЦІ
Джерела в українських дипломатичних колах не приховують, що саміт Східного партнерства, який проходить 21–22 травня у Ризі, ризикує залишити після себе присмак розчарування. Ще 8 квітня Президент України Петро Порошенко заявляв, що в Ризі Україна планує вирішити для себе два головні питання: визнання європейської перспективи для України та надання безвізового режиму з 1 січня 2016 року.
Але чим ближчою ставала дата заходу, тим більші сумніви викликали ці надії. До початку роботи саміту європейські дипломати на умовах анонімності неодноразово «зливали» у ЗМІ інформацію про те, що в декларації, прийнятій за результатами саміту, не буде навіть натяків про перспективи європейської інтеграції для України, Грузії і Молдови. Тон ще 22 квітня задав комісар ЄК з питань розширення і політики добросусідства ЄС Йоханнес Хан, який заявив, що в найближчі 10 років розширення ЄС не передбачається. А вже якщо воно і відбудеться в другій половині 2020-х років, то серед країн-претендентів на членство в об’єднаній Європі шанси поки що є хіба що у Сербії.
Відверто кажучи, і десятирічна перспектива набуття членства в ЄС виглядала для України аж надто оптимістичною — але це якраз той випадок, коли підтвердження навіть примарних і досить неконкретизованих надій із політичної точки зору було важливішим їх принципової реалізованості.
Для української влади дійсно дуже важливе питання про принципове визнання права нашої країни на членство в Євросоюзі. По-перше, це — мало не єдиний виразний орієнтир. Без нього відповідати на питання, заради чого українці вийшли на Майдан пізньої осені 2013-го, з усіма трагічними наслідками, вкрай важко. По-друге, отримавши хоча б натяк на таку перспективу, влада змогла б виправдати власну непослідовність і нерозторопність у проведенні реформ: мовляв, так, є збої, зволікання і помилки, але Європа-то визнає, що стратегічно ми рухаємося в правильному напрямку.
У цьому моменті і криється камінь спотикання. У Брюсселі прекрасно розуміють, що і теоретичне визнання «європейської перспективи» стане потужним фактором індульгенції для української влади — після чого вона, не виключено, остаточно впаде в «реформаторську сплячку», повторюючи, як мантру, що Європа її зусилля вже оцінила. Видавати такий аванс Євросоюз, звичайно, не поспішає, та й в «європейському домі» власних проблем вистачає. Згідно з останніми статистичними даними, рівень мінімальної зарплати найбіднішої країни ЄС Болгарії вдев’ятеро нижчий, ніж у Німеччині (але уп’ятеро вищий, ніж в Україні). Тут вже не до прийому нових напівзлиденних членів.
ТАКТИЧНІ УСПІХИ
«Втішним призом» для України за відсутності стратегічного прориву залишаються два пункти: про введення безвізового режиму та про запровадження зони вільної торгівлі. Причому влада сподівається, що і те, й інше могло б набути чинності з 1 січня 2016 року.
Але щодо безвізового режиму є обґрунтовані сумніви. Питання про терміни його надання вирішувалося до самого початку саміту. Дипломати з обох сторін запевняють, що проблема носить не політичний, а технічний характер, і навіть закликають не пов’язувати її із відновленням Україною повноцінного контролю над східним кордоном. Мовляв, План дій із візової лібералізації сам по собі, а виконання Мінських угод — саме по собі. Втім, і згаданий План, як визнали в українському МЗС, повністю не виконано. Тому в Ризі вітчизняна делегація може «отримати сигнал», а не чіткі терміни.
Із ЗВТ ситуація складається вдаліше. Як не дивно, завдяки позиції РФ: буквально в останній момент, в ході тристоронніх консультацій Росія зняла свої заперечення щодо повної імплементації угоди про створення ЗВТ Україна – ЄС з 1 січня 2016-го. Обговорення технічних питань, які залишилися, планують завершити у липні цього року. Поступливість Москви, що раніше вимагала відстрочки вступу в силу економічної частини Угоди про Асоціацію, пояснюється цілком прозовими причинами. Товарообіг між країнами за останній рік і так скоротився на третину, українська економіка пішла в круте піке, і необхідність захисту російського ринку від українського імпорту втратила актуальність.
ДЕ ШУКАТИ НОВИЙ МАЯК
Принципово влада, швидше за все, зможе пояснити, чому «європейська мрія» зникла в тумані невизначеного майбутнього. Для цього досить використовувати традиційний «військовий аргумент» — все одно до завершення АТО і встановлення громадянського миру в Донбасі говорити про євроінтеграцію передчасно.
Але для того, аби зробити правильні висновки з ситуації, що склалася, потрібно відзначити наступне. Нинішня «втрата орієнтиру» була запрограмована і самою владою, і суспільством. Вся справа в тому, що українці вже друге десятиліття не можуть позбутися звички шукати цілі за межами самої України. Адже саме вступ до ЄС чи НАТО розглядався як головне завдання і «вінець розвитку» країни. Приєднання до європейського або євроатлантичного співтовариства стало самоціллю, в підсумку сам прикметник «європейський» перетворився на беззмістовний маркер. «Європейські реформи», «європейські цінності», «європейський рівень життя» — за гарними словами відсутня конкретика.
Такий підхід був зручний для влади, оскільки дозволяв уникати чітких планів дій із реально досяжними показниками. Він же давав змогу приймати закони зі штампом «Європа схвалює», абсолютно не піклуючись про механізми їх виконання. Він же перекладав на «Європу» оцінку діяльності влади.
Але життя розставляє все на місця, змушуючи прощатися з ілюзіями. Найбільш надійним критерієм успішності політичних еліт залишаться не висновки Венеціанської комісії, а вміст гаманців самих українців.
За матеріалами:
Коментарі
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас