561
Як розвиватиметься ринок електронних платежів
— Фінтех і Картки
Сектор електронних платежів критично потребує регулювання – достатнього як для безпеки користувачів, так і для розвитку ринку, а також щоб уникнути звинувачень в активному використанні електронних грошей в нелегальних цілях. Причому регулювання має бути не тільки «прозорим», щоб не допустити корупції, а й «розумним» – коли державні службовці, наділені функціями контролю, розбираються в «матчастині», специфіці платіжних інструментів.
Що стосується безпосередньо електронних платежів – цей ринок в Україні абсолютно не розвинений і обмежений сьогодні мінімальною кількістю учасників. Жодна з існуючих систем не може зараз вважатися системою національного масштабу ні за охопленням користувачів, ні за обсягом транзакцій. Єдине, що перешкоджає їх розвитку та поширенню – невиправдана зарегульованість галузі, викликана виключно невпевненістю окремих консервативно налаштованих чиновників у надійності й безпеці використання таких платіжних інструментів
Зате у користувачів подібних страхів не виникає. Для них можливість практично миттєво відкрити і поповнити електронний гаманець для оплати товарів і послуг за два-три кліки «мишею» перетворює електронні платежі на ідеальне рішення, здатне з часом повністю витіснити готівку при таких розрахунках.
Що може зробити українська влада для покращення розвитку нашого сектору? Насамперед – вибудувати ефективну комунікацію з експертами галузі, людьми, які «піднімали» цей бізнес в Україні, які, як ніхто «знають предмет» і зацікавлені у створенні цивілізованого конкурентного середовища.
У зв’язку з цим необхідно зазначити, що сьогодні існує низка дерегуляційних ініціатив, мета яких – реформування галузевої законодавчої бази, її гармонізація з нормами ЄС. Один із таких прикладів – спільний проект ініціативної групи «Реформи ринку платежів» та громадської організації «ІТ Альянс», який об’єднав учених-експертів, авторитетних бізнесменів, відомих лідерів громадських організацій.
Назву лише кілька імен, достатніх для того, щоб зробити висновок про якість напрацьованих ініціатив: Голова правління Інституту економічних досліджень, професор, доктор економічних наук Ігор Бураковський, Голова правління ІнАУ Тетяна Попова, Президент «Інтернет Інвест» Олександр Ольшанський, Голова Комісії УСПП Іван Пєтухов і т.д., список можна продовжувати довго.
Показово, що в даному процесі беруть активну участь і співробітники юридичного департаменту НБУ. Це, безумовно, позитивний сигнал для ринку. Суть цих пропозицій полягає в тому, що з метою підвищення захисту прав споживачів фінансових послуг, надійності платежів та розширення сфери застосування електронних платежів як інструменту стимулювання економіки, владі запропоновано імплементувати в законодавство України положення Директив ЄС №110 і №64, розширивши суб’єктний склад учасників ринку.
Питання «Чи буде розвиватися український ринок електронних платежів?» у світлі сьогоднішніх реалій я б сформулював по-іншому: «Чи почує влада експертну думку галузі? Чи відбудеться ефективний діалог представників влади з бізнесом?» Відповіді на ці питання визначать майбутній вектор розвитку ринку: або в Україні працюватимуть компанії-резиденти, або ж він повністю перейде під контроль глобальних закордонних гравців.
Які основні тенденції в платіжній сфері можна буде побачити в найближчі 7 років?
Мейнстрімом стане мобільний шопінг. Провайдери платіжних рішень будуть масово впроваджувати на ринку віртуальні гаманці й активно просувати хмарні рішення для мобільних платежів. Головним драйвером галузі при цьому стане технологія HCE – Host Card Emulation, за допомогою якої банки зможуть випускати кредитні карти без пластикового носія і зберігати дані про транзакції на хмарному сервері.
Для банків ця технологія означає можливість створювати мобільні платіжні додатки не спираючись на мобільних операторів чи виробників смартфонів. Для користувачів – розплачуватися в магазинах за допомогою свого смартфона, незалежно від наявності в ньому спеціального захисного елемента. Поступово смартфони, як інструменти платежів, витіснятиме переносна електроніка – «розумні» браслети, годинники, окуляри тощо.
Соцмережі перетворяться на платформи «соціального шопінгу». Користувачам соцмереж пропонуватиметься персоналізований сервіс покупок, заснований на їх профілі і звичних способах придбання товарів. У більшості популярних веб-ресурсів з’явиться кнопка «купити», будуть активно впроваджуватися додаткові сервіси (наприклад, порівняння цін).
Оффлайн масово перейде в онлайн. Більшість оффлайнових рітейлерів перейде в онлайн-сферу, знижуючи витрати на оренду, персонал і на залучення клієнтів.
Ми побачимо глобалізацію ринку Кардинально буде змінюватися модель ринку, дрібні та середні магазини об’єднаються в класифайди, а великі гравці e-commerce − у різні види маркетплейсів. Також у найближчому майбутньому нас чекає бурхливий розвиток краудфандінгових проектів і таких сервісів, як «соціальне кредитування», p2p-перекази. Це особливо актуально для України, де сьогодні відбувається активне становлення громадянського суспільства, а банківська система переживає дуже непрості часи.
Ростислав Троценко, директор з комунікацій WebMoney.UA
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
