2751
Прощавай, зарплата, або чому 2,2 млрд боргів не будуть виплачені
— Казна та Політика
Державний комітет статистики оприлюднив нові цікаві цифри. Заборгованість із виплати заробітної плати росте, як на дріжжах: на початок листопада вона збільшилася до 2,2 млрд грн. За даними Держстату, тільки за жовтень борги збільшилися на 14,4% в порівнянні з вереснем, а з початку року – майже в два рази, на 193%.
Борги навряд чи погасять
Мільярдні борги із заробітної плати навряд чи будуть погашені, вважає керівник економічних програм Міжнародного фонду “Єдиний світ” Всеволод Степанюк.
“Я більше сумніваюсь в частині комерційних підприємств, ніж державних. Розглянемо такий приклад: чи стане людина судитись за свою зарплату? Для цього потрібно мати гроші. Тому судитись скоріше за все не буде. Якщо людина звільнилась, наприклад, з підприємства, то можна забути про ці борги. Крім того, підприємство може оголосити себе банкрутом”, – пояснив експерт
“Що стосується державних підприємств, то крупні концерни розрахуються рано чи пізно. Але зараз стоїть питання про існування держави як інституту. Якщо вона припинить своє існування, тоді ніхто не заплатить. Ми маємо прекрасний досвід 91-го року, коли зникла одна держава і виникла нова, і існуючі борги ніхто платити не збирався”, – додав він.
Проте завідуюча відділом соціальних проблем ринку праці Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лариса Лісогор не настільки категорична. 81,6% заборгованості припадає на економічно активні підприємства, і лише 16,8% – на підприємства-банкрути. Тому шанси на те, що працюючі підприємства зарплату виплатять – є.
“Проте у нас був досвід гіперінфляції, і питання інше – чого будуть вартувати ці заробітні плати, які були на той момент, через півроку, рік. Постає ще інше питання – індексації цих заробітних плат”, – зауважила Лісогор.
Експерт також відмітила цікаве явище – із загальної суми заборгованості лише 0,2% припадає на приватні підприємства. Для порівняння, на державні підприємства припадає 15,7%, комунальні – 4,5%. “Тобто, навіть якщо і є якісь борги, то із цієї загальної суми заборгованості приватні підприємства не показують, що вони комусь щось винні. Ми розуміємо, що тіньова частина є, і якщо там заборгованість є – її приховують”, – розповіла експерт.
“Сенс приховувати заборгованість є іще й тому, що є кримінальна відповідальність для директора та головного бухгалтера за невиплату зарплати. Тому вони усіма засобами будуть показувати, що в них вона заплачена”, – додав Степанюк.
В загальній структурі, левова частка боргів приходится на Донецьку та Луганську області – близько 1,3 млрд. грн. На початок листопада, борги по Донеччині склали 944 млн. 16 тис. грн., а от на Луганщині порахувати показники не вдалось. Станом на жовтень підприємства там були 365 млн. 967 тис. грн.
Виплатити за рахунок емісії
Виплатити ці борги можна хіба що за рахунок емісії гривні, але це призведе до надмірного знецінення грошей. “Вам видадуть мільйон, і ви купите на нього коробку сірників”, – порівняв Степанюк.
“Те, що держава не розраховується із бюджетниками, або зменшила їх зарплати – це незрозуміле явище. Оскільки дефіцит бюджету покривався, в принципі, за рахунок емісії гривні. Дивовижно, що емісія гривні значно перевищила дефіцит бюджету. Питання стоїть: куди ділись гроші? Всі здогадуються, що гроші пішли на валютний ринок, і хтось непогано на цьому заробив. Ми бачимо це за нинішнім курсом”, – зазначив експерт.
“Є два варіанти: це держзакупівлі та рефінансування банків. Я б законодавчо заборонив рефінансування приватних банків. Не можна за рахунок платників податків підтримувати приватний бізнес. Це, по-перше, хороша “годівниця”, а по-друге, це злочин перед усіма громадянами, перед тими, хто не займається банківським бізнесом”, – вважає Степанюк.
В держзакупівлях, за словами експерта, усе списують на війну. “Велика частина йде на конкурсній основі, а усі в принципі знають, як в Україні проводяться конкурси. Війна завжди була вигідним бізнесом. Це – дві великі дірки, в які зникають гроші з бюджету”. – підсумував він.
Негативний посил
Зарплата в бюджетній сфері є серйозним індикатором для зарплати у сфері бізнесу. Тому скорочення обсягу та борги із виплати заробітних плат у бюджетній сфері дає поганий приклад для приватних підприємств.
“Бізнес має завжди платити більше для того, щоб залучити спеціалістів. І не те, що заморожування, в бюджетній сфері відбулось навіть скорочення зарплати. Це впливає і на зарплати у бізнес-сфері. Хоча хороші спеціалісти в робітничій сфері отримують непогані заробітні плати і вони, як правило, прив’язані до курсу валют. Але таких небагато. Тобто, держава дає індикацію – можна платити менше”, – розповів він.
За даними Держкомстату, середня заробітна плата збільшилася порівняно з вереснем на 0,8%, або на 28 гривень до 3509 гривень на місяць. Водночас реальна заробітна плата скоротилася на 13,1% порівняно з жовтнем 2013 року, тоді як в порівнянні з попереднім місяцем поточного року скоротилася на 1,5%.
Затримка у виплаті заробітної плати може бути й інструментом для утримання кваліфікованих працівників, вважає Лариса Лісогор.
“Ми давно знаємо, що наші роботодавці використовують практику мінімізації ризиків того, що людей будуть звільняти. Це і вимушена неповна зайнятість, і адміністративні відпустки. Це той резерв, за рахунок якого зараз підприємства утримують рівновагу. Зайнятість і макроекономічна стабілізація – це прямо пропорційно пов’язані речі. Не буде працювати економіка – не буде можливості забезпечити зайнятість. В умовах, коли відбувається падіння обсягів виробництва, зайнятість рости не може. В таких умовах роботодавці намагаються утримати кваліфікований або просто навчений персонал на робочих місцях”, – пояснила вона. На скорочення працівників підприємства йдуть лише у крайньому випадку.
Інструменти, які передбачені в Україні для того, аби відвоювати свої “кровні” обмежені – експерти радять або діяти через профспілки, вимагати банкрутства підприємства, оскільки в такому разі в першу чергу буде виплачена зарплата працівників, або – йти до суду.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
