4474
Яких економічних подій можна очікувати після виборів?
— Казна та Політика
Дострокові парламентські вибори пройшли і головне очікування більшості українців – це падіння курсу гривні. Офіційний курс долара вчора лише трохи підвищився – 12.9509 грн. Вочевидь, якщо Нацбанк і відпускатиме гривню “у вільне плавання”, то робити це різко він не буде. Чого іще, окрім курсових коливань, варто очікувати в українській економіці найближчим часом?
Низка гучних банкротств
Офіційні дані Національного банку про короткостроковий зовнішній борг України, який потрібно погасити протягом року, на 1 липня склав 58,9 мільярда доларів, розповів екс-міністр економіки Віктор Суслов. За його словами, це в основному це борги комерційного сектора, виплатити які він не може. Така ситуація загрожує загрожує банкрутством ряду фінансових установ.
“Погасити такий борг наш фінансовий сектор не в змозі. Тому під загрозою дуже багато наших банків, найбільші холдинги, корпорації, які не зможуть обслужити свої позики за облігаціями, за кредитами, і нас чекає наступного року низка гучних корпоративних банкрутств”, – переконанийв екс-міністр.
Зовнішній український держборг також продовжує рости і вже досяг 60% ВВП. В України бракує коштів на обслуговування таких масштабних боргів. “За даними НБУ, станом на вересень золотовалютні резерви України становлять 16,4 млрд доларів. Але з них 9,9 млрд – це цінні папери. Яка ліквідність цих цінних паперів, ми не знаємо. Це треба вивчити. У Нацбанку тільки 4,9 млрд доларів станом на вересень становить чиста валюта і ще 1,6 млрд доларів знаходиться в золоті”, – сказав Суслов, підкресливши, що сума українських боргів значно більше запасів.
“На 1 січня 2014 валовий зовнішній борг становив 142 млрд доларів. Через півроку, на 1 липня 2014 року, він склав 136,8 мільярда доларів. Це означає, що країні припиняють давати нові позики і ми змушені, перебуваючи в складній ситуації, віддавати старі. Це робить нашу фінансову ситуацію абсолютно катастрофічною. Навіть якби були ліквідні ці 9,9 млрд, цього не вистачає на обслуговування боргів”, – додав екс-міністр.
Реформи залишаться на папері
Україну очікує багато слів про реформи і мало власне самих реформ, прогнозує Віктор Суслов. “Чи очікують Україну нові непопулярні реформи? Я вважаю, що буде дуже багато слів про реформи і досить мало реформ. Їх неможливо проводити без злагодженого і компетентного держапарату. І врешті треба відповісти і на ряд стратегічних питань – зараз, коли усе, що пов’язане із військовими діями, йде на спад, треба визначитися із нашою стратегією, політикою по відношенню до СНД, чи залишиться Україна в зоні вільної торгівлі СНД, треба проводити реальні дії з підвищення конкурентоспроможності українських товарів, оскільки прийнято рішення про введення зони вільної торгівлі з Євросоюзом, тому що тепер з’ясувалось, що нам таки нічого експортувати в Європу, окрім сировини. Наші товари не відповідають технічним регламентам, технічним стандартам. Значить, наші виробники повинні переходити на ці технічні регламенти та стандарти Євросоюзу. І цілий ряд інших рішень потрібно приймати”, – вважає він.
За його оцінками, Україну очікує 10% падіння ВВП та 20% інфляції. “Яким буде валютний курс – побачимо найближчим часом. Залежить від того, чи буде Національний банк продовжувати практику адміністративного стримування курсу. Якщо не буде, то курс гривні може впасти іще більше, що буде передумовою високих темпів інфляції в наступному році. Тобто, ситуація погіршується і вона, очевидно, на протязі та наприкінці цього та наступного років буде погіршуватись”, – підсумував Суслов.
На думку директора Інституту розвитку економіки Олександра Гончарова, по бюджету одразу стане видно, чи хоче уряд проводити реформи, чи ні. “Більше того, якщо зробити іще один революційний та реформаторський крок – то взагалі не створювати бюджет за проектами. Тому що у нас багато бюджетних грошей розкрадається. Починати не з підвищення податків, а з ефективного використання бюджетних статей. Тому те, який бюджет буде прийнято – це важливо”, – сказав експерт.
Що ж, сокро ми на ділі зможемо в цьому переконатись оскільки прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що проект державного бюджету на 2015 рік вже готовий.
Більше податків
Радикальних змін у 2015 році не відбудеться, однак уряд може піти вже наміченим найпростішим шляхом – збільшення податкового тягаря для населення, прогнозує президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.
“З моєї точки зору, в уряді знову повернуться до питання введення нових податків. Хоча на сьогоднішній день найбільш ефективні міри – це навпаки знизити податки. Але навряд чи ця Верховна Рада піде на зменшення оподаткування. Скоріше за все, ситуація зараз увійде в русло 90-х років. І найближчі роки три, можливо менше, буде період стагнації. Буде падіння ВВП, ріст девальвації, ріст інфляції та тінізація економіки”, – передбачає експерт.
Проте, екс-міністр Віктор Суслов вважає, що запускати нову капітальну реформу податкової сфери уряду зараз не варто. “Реформи – хороша річ, але треба вчасно зупинятися. Це, перш за все, стосується податкової реформи. Не так давно прийнято новий податковий кодекс. Звісно, можна вносити невеликі зміни. Але коли поставили питання про необхідність чергового нового кодексу – це неправильно. Повинна бути послідовність. Бухгалтери мають перевчитися, усім треба звикнути до нової системи. Тому що стосується податків, треба було рухатись по тому плану, який мав на меті поступове зниження податків, все це в частині зміни ставок було загальмовано, зараз я б не чіпав той податковий кодекс, який зараз діє”, – зауважив екс-міністр.
Винятком для внесення змін можуть стати хіба декілька напрямків. “Це боротьба з офшорами, яку треба завершувати і вводити ефективну систему. Підвищувати ставки податків очевидно не розумно. Правильно було б розширювати податкову базу й уніфікувати ставки в частині обкладання особистих доходів. Тому що є практика, коли у нас доходи крупних бізнесменів подохідним податком не обкладались взагалі. А тепер обкладаються пільговими, на кшталт 5% на дивіденди, тощо. Ці ставки не повинні бути меншими, за європейською практикою, ніж на доходи трудової діяльності. Тут іще є резерви і є що робити. Але в цілому ці всі міри не вирішують проблему. Її треба вирішувати на вищому і більш глобальному рівні. Позиціонуванням України на світовому ринку, у світовому господарстві”, – підсумував Суслов.
Нагадаємо, в середині вересня Кабмін Яценюка подав законопроект про внесення змін до податкового законодавства до Верховної Ради. Однак, депутати відмовились його розглядати. У ньому пропонується ввести оподаткування для всіх видів нерухомості, крім державної і комунальної, зміни у сплаті єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку для малого бізнесу.
На перший погляд такі прогнози лякають. Але при детальнішому аналізі стає зрозуміло, що залишається багато змінних: бюджет ще не прийнятий, процес перемир’я, а відповідно і велика частка господарчого життя країни, яка від нього залежить, теж залишаєтсья у підвішеному стані, у наступному місяці очікується прибуття місії МВФ. Тому опускати руки – рано, але залишатися на поготові – мудро.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
