277
Світові потоки активів і зростання економіки
— Світ
Збільшення частки світової економічної активності пов’язане з потоками активів. Але наскільки міцний цей взаємозв’язок у світовій економіці? Як змінюються міжнародні потоки капіталу залежно від виду діяльності, сектора економіки та країни? Яке місце займають національні економіки з точки зору обсягу міжнародних потоків або «взаємопов’язаності»? І які наслідки для бізнесу та політиків? У новому звіті McKinsey Global Institute ці питання розглянуті, виходячи з аналізу припливу і відтоку товарів, послуг, фінансів, людей та інформації в 195 країнах протягом останніх 20 років. І сукупні показники, і мікро-приклади підтверджують, що світ все тісніше пов’язаний, при цьому збільшується обсяг і складність міжнародних потоків, і до процесу залучається все більше країн та учасників. Незважаючи на значне скорочення в період з 2007 по 2009 рік внаслідок глибокої світової рецесії, у 2012 р. загальна сума фінансових потоків і товарів і послуг становила 36% від світового ВВП – в 1.5 рази більше ніж у 1980 р.
Звіт також підтверджує , що більша відкритість до світових потоків є важливим джерелом економічного зростання окремих країн і всього світу в цілому. Загалом, дослідження показує, що світові потоки щороку додають 15-25% до світового зростання, при цьому найбільш взаємопов’язані країни отримують на 40% більше переваг в плані зростання, ніж менш взаємопов’язані. Це узгоджується з економічною теорією: взаємопов’язаність сприяє зростанню за допомогою підвищення продуктивності за рахунок спеціалізації, масштабу, конкуренції та інновацій. Міжнародні потоки товарів, включаючи сировинні товари, залишаються найбільшою категорією, яка протягом останнього десятиліття збільшується на 11% на рік і долає пікову позначку, встановлену перед рецесією в 2012 р. Сьогодні національні кордони перетинає більш ніж 35% товарів.
Міжнародні потоки послуг також відновилися до рівнів, що передують рецесії, і їхні обсяги швидко зростають на 10% на рік, починаючи з 2002 р. Проте, хоча на частку послуг припадає майже дві третини світового ВВП, міжнародні потоки послуг становлять менше чверті товарних потоків. Міжнародні фінансові потоки як і раніше становлять 70% від пікового рівня, встановленого до рецесії, тим не менше, навіть за сьогоднішніх більш низьких рівнів на їхню частку припадає більше третини всього світового фінансування. Навпаки, міжнародні людські потоки у відсотковому відношенні населення, що проживає за межами рідної країни, невеликі – на рівні 2.7% з 1980 р. Але перетин кордонів людьми з короткостроковою метою – наприклад, туризм, відрядження і освіта – протягом останнього десятиліття збільшується на 3.5-4.8 % на рік.
А міжнародні інформаційні потоки швидко збільшуються – більш ніж на 50% на рік з 2005 р. Тривалість телефонних розмов у хвилинах подвоїлася, а міжнародний Інтернет-трафік збільшився на 1800%. Міграційні потоки не збільшуються у вигляді частки світового населення, але в результаті застосування цифрових технологій люди більш взаємозалежні один з одним, ніж будь-коли раніше. Цифрові технології також трансформують міжнародні торговельні потоки трьома способами: створення цифрових товарів і послуг, таких як розваги та продукти, вироблені на 3D-принтерах; так звані «цифрові пакувальники», включаючи прилади стеження для фізичних потоків; та цифрові платформи для продажів, такі як eBay і Alibaba. Наприклад, на eBay більш ніж 90% комерційних продавців експортують продукти до інших країн порівняно з менш ніж 25% в дрібних традиційних компаніях. Цифрові технології сприяють зростанню світових потоків і конкуренції, дозволяючи навіть найменшим фірмам – і навіть індивідуальним підприємцям – стати «міжнародною мікро-компанією».
Наукомісткі потоки, що вимагають залучення відносно високих рівнів людського капіталу, а також проведення науково-дослідних робіт, зараз за обсягом перевершують трудомісткі, капіталомісткі і ресурсомісткі потоки і збільшуються швидше, ніж усі ці три види. Потоки недорогих трудомістких товарів, наприклад, одягу, зменшуються, як відсоток від світових потоків, тоді як частка потоків продуктів, пов’язаних з НДДКР, наприклад, фармацевтичні та ділові послуги, збільшується. До 2012 р. на частку наукомістких потоків припадало близько половини сукупної загальної вартості потоків товарів, послуг і фінансів. Така тенденція – перевага для розвинених країн, на які припадає дві третини наукомістких потоків. Виняток – Китай з другою за величиною часткою потоків (після США).
Традиційні показники інтеграції окремої країни на міжнародному рівні порівнюють обсяг світових потоків країни з її ВВП. За цими показниками, невеликі країни з невеликими внутрішніми ринками більш взаємопов’язані, ніж великі країни. Однак цей підхід оманливий, оскільки не враховує частку світових потоків країни. Індекс світової інтеграції McKinsey усуває цей недолік за рахунок обліку обсягу світових потоків країни по відношенню до ВВП і її загальної частки у світових потоках. За індексом інтеграції MGI, Німеччина, Гонконг і США відповідно посідають перше, друге і третє місце. Але деякі великі економіки залишаються далеко позаду. Незважаючи на стійкий експорт, Південна Корея і Японія посідають 20 і 21 місце з 85 країн, оскільки відстають за показниками імміграції та міжнародного Інтернет-трафіку. Китай, що знаходиться на 25 місці, має надійний експортний механізм і великі притоки капіталу, але має невисокі показники з людських та інформаційних потоків.
У середньому економіки з ринком, що розвивається, стоять нижче розвинених економік, однак декілька країн, що розвиваються, включаючи Марокко, Індію, Бразилію, Саудівську Аравію і Китай, значно поліпшили свої позиції з середини 1990-х. Сьогодні ринки, що розвиваються, налічують близько 38% світових потоків, що в три рази більше їхньої частки в 1990 р. Проте «цифровий розрив» між розвиненими і країнами, що розвиваються, зберігається відносно як інформаційних, так і наукомістких потоків – і, судячи з усього, цей розрив не скорочується. Економіки, що розвиваються, виробляють 40% світової продукції, і в них проживає 80% населення всього світу, однак на їхню частку припадає лише 24% міжнародного Інтернет-трафіку.
Взаємопов’язаність дає значну економічну вигоду, але ставить серйозні перепони. Для отримання вигоди від застосування цифрових технологій і зміщення в бік наукомісткої торгівлі країни повинні інвестувати в талант та інфраструктуру; зменшити кількість бар’єрів для міжнародних людських та інформаційних потоків, не піддаючи ризику особисте життя і безпеку громадян; і забезпечити здорову конкуренцію своїх виробників з іноземними компаніями, оптимізуючи при цьому кінцеві витрати, пов’язані з розпадом, для спільнот і робітників. Якщо вигода від глобалізації не буде поширена повсюдно, політична підтримка більшої відкритості до світових потоків знизиться, як і економічні переваги, що створюються такими потоками.
За матеріалами Project Syndicate
За матеріалами: forexpf.ru
Поділитися новиною
