1031
Японія засіє Далекий Схід
— Аграрний ринок
Японія буде вирощувати сою та гречку в Амурській області. Відповідний проект з японським фінансуванням і технологіями може стартувати вже наступного року. За рахунок проекту Японія, яка імпортує 60% продовольства, сподівається забезпечити себе посівними площами. Японці вже прозвали приморські регіони Росії своєю житницею.
Країна висхідного сонця нарощує співпрацю з Росією. Сторони домовилися про розширення експериментальних посівів у рамках підготовлюваного агропроекта на Далекому Сході.
Мета російсько-японського проекту, робота якого стартує вже наступного року, – налагодити в Амурській області вирощування сої та гречки за японськими технологіями, які, за твердженням представників Японії, не завдають шкоди навколишньому середовищу, а також не використовують генетично модифіковані сільгоспкультури, тобто ГМО.
Розширення співпраці обговорювалося на зустрічі губернатора Амурської області Олега Кожемяко з представниками японського банку «Хоккайдо» минулого тижня. «Результатом впровадження технологій і нашої спільної роботи має стати подвоєння врожайності сої та гречки в краї», – повідомив головний менеджер з проекту агробізнесу в Росії Хідетосі Накадзіма.
«Технологія включає в себе сівозміну з іншими рослинами для поліпшення грунту, екологічно чисте виробництво, підвищення продуктивності за допомогою технологій і досвіду російських і японських аграріїв, а також збільшення доданої вартості за рахунок контролю якості та експорту продукції за кордон». У планах японців – створити модель сільськогосподарського підприємства за хоккайдським зразком, розпочати поставки сільськогосподарської техніки та розвиток співпраці з IT-підприємствами та агропромом.
Підготовка до проекту стартувала ще в 2010 році, з травня 2013 року в Амурській області на постійній основі перебувають японські фахівці-агротехнологи. Торік японські інвестори провели в області пробний сів сої та гречки на території 500 га. Цього року будуть проходити сортовипробування сої на площі 1000 га.
Для реалізації проекту вже була створена спільна компанія для сільськогосподарської діяльності на Далекому Сході. Ініціатором створення агропромислової ОЕЗ в регіоні став банк «Хоккайдо», завдання якого полягало у формуванні пулу інвесторів з японських компаній та підготовці конкретних пропозицій щодо створення агропромислових особливих економічних зон в Хабаровському і Приморському краях, повідомляли «Ведомости».
Як зазначав голова банку «Хоккайдо» Есіхіро Сакіхаті на торішній прес-конференції економічної місії Японії в Москві, японці розраховують на успішне впровадження своїх агротехнологій в зв’язку зі схожістю клімату двох регіонів.
«Острів Хоккайдо – самий північний з усіх японських островів, його клімат дуже схожий на наш, – пояснює науковий співробітник Центру японських досліджень Інституту Далекого Сходу РАН Дарина Сеніна. – Саме на Хоккайдо культивуються ті види зернових та овочів, які можна вирощувати в Росії». З цієї причини, пояснює експерт, у японців є певні технології, які можна застосувати на Далекому Сході.
У реалізації проекту зацікавлені як Японія, так і Росія. Насамперед співпраця життєво важливо для ініціатора проекту – Японії. Перед цією азіатською державою стоїть серйозна проблема продовольчої безпеки. За даними міністерства охорони здоров’я, праці і добробуту Японії, країна імпортує 60% споживаних харчових продуктів, для власних посівів країні не вистачає власних територій. Рівень самозабезпечення таким важливим для японської кухні продуктом, як соя, становить в країні всього 5%, а гречкою – 20%, повідомляє The Japan Times. Також Японія імпортує близько 90% кукурудзи, пшениці, сої.
Важливою є і проблема якості продуктів. «Оскільки якість гречки погіршується під час тривалого транспортування, географічна близькість Приморського краю робить його ідеальною експортної базою до Японії», – пише японський сайт The Asahi Shimbun.
У зв’язку з цим японські ЗМІ називають приморські регіони Росії не інакше як житницею.
Крім зручного географічного розташування Амурської області щодо Японії, розповідає Сеніна, ці проекти досить вигідні економічно. Є можливість не тільки забезпечити себе продуктами, а й створити для японських фахівців робочі місця, пояснює вона. У планах японської сторони було використання на амурських проектах техніки і робочої сили з Японії.
У свою чергу, Росія також зацікавлена в реалізації цього проекту – японські компанії можуть отримати землю і податкові пільги для розвитку сільського господарства на російському Далекому Сході, говорив раніше заступник міністра економічного розвитку Олег Савельєв.
«Амурська область – найбільший сільськогосподарський регіон Далекого Сходу», – розповідає «Газеті.Ru» генеральний директор Інституту кон’юнктури аграрного ринку (ІКАР) Дмитро Рилько. Як пояснює експерт, в регіоні саме вирощуються культури, у виробництві яких зацікавлені японці, – соя і гречка.
При успішній реалізації проекту Амурська область може отримати суттєві інвестиції: банк «Хоккайдо» з початку наступного року має намір забезпечити 100-відсоткову підтримку японського проекту з розвитку агробізнесу, хоча точна вартість проекту поки що не називається. Також вигідним виявиться і створення агрокомплексів та інфраструктури японською стороною.
Порівняно з сільськогосподарськими проектами з іншим азіатським сусідом Росії, Китаєм, японські проекти можуть бути більш вигідні. Китай, так само як і Японія, розвиває сільськогосподарські проекти в Росії, пояснює завідувач відділенням сходознавства НДУ ВШЕ Олексій Маслов: «У КНР є подібні проекти в Сибіру і на Далекому Сході Росії». Проте, стверджує він, «китайці не приносять нових технологій: вони вирощують здебільшого за допомогою свого досвіду і добрив, а японці повинні принести в Росію технології, ферми; російські аграрії, перейнявши японський досвід, зможуть самі виконувати той самий обсяг робіт».
Каріна Романова, Ідель Айзятулова
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
