10745
Наша банківська система під мікроскопом
Відносно недавно відомий фахівець у банківській справі Сергій Яременко назвав українську банківську систему схожою на МММ. Він зробив цей висновок на підставі того, що за останні чотири роки банківські кредити не зростають, а ось депозити – так.
Дійсно, якщо виходити з такої точки зору, то виходить, що банківська система залучає гроші, але їх не вкладає в економіку за допомогою кредитів.
Подивимося на факти. Станом на 1.11.2012 загальна сума всіх залучених банками депозитів склала 530 млрд. грн. Станом на 1.11.2008 цей показник був 330 млрд. грн. Разом приріст 200 млрд. Дійсно, загальний обсяг депозитів у банківській системі зростає. Загальна сума виданих кредитів усіма банками України на 1.11.2012 склала 808 млрд. грн. Станом на 1.11.2008 цей показник був 618 млрд. грн. Разом приріст 190 млрд. грн. Де ж тут відсутність зростання? Радше тут синхронне зростання. Зростають обсяги депозитів і зростають обсяги кредитів. Де ж тут МММ? Може це про іншу банківську систему або інші чотири роки? Ці дані говорять зовсім про інше.
Різниця десять мільярдів – це супер-трагедія, а тим більше тема для паніки. На відміну від 2008 року, в 2012 році банки активно купували держоблігації. У всіх країнах світу банки – це основні покупці держоблігацій. Згідно з і теорією, і практикою вважається, що будь-який вид кредитування має ризиковий характер. При цьому більш ризиковими вважаються кредити юридичним особам. Щоб збалансувати ризики, банки і купують безризикові (так записано у всіх підручниках з економічної теорії) держоблігації. Українські банки тут не виняток. І після цього, коли вони отримали сповна проблем з кредитами під час кризи 2008-2009 років, немає нічого дивного, що вони стали більш активно скуповувати держоблігації замість роздачі кредитів. Загалом купівля держоблігацій теж стимулює економіку України. За рахунок грошей, отриманих від продажу держоблігацій, виплачується заробітна плата бюджетникам і пенсії, а це стимулює споживання на нашому ринку.
Якщо те, що українська банківська система як МММ це просто невдалий жарт, то тоді можна сказати, що у банківській системі все тільки добре? Ні звичайно. Будь-яка працююча система має свої проблеми. Вони є і в банків, але дещо іншого характеру, ніж говорив Сергій Яременко.
Головна і найбільш неприємна проблема. Станом на 1.11.2008, частка валютних кредитів у загальному кредитному портфелі всіх українських банків становила 51%, а от уже в 1.11.2012 ця частка зменшилася до 38%. А депозити навпаки. У 1.11.2008 частка валютних депозитів у загальній сумі банківських депозитів була на рівні 36%, а в 1.11.2012 – 44%. Як то кажуть, помінялися місцями. Валюти більше в пасивах і менше в активах. По-розумному це називається «коротка позиція», і її розмір складає близько 64 млрд. грн або 8 млрд. дол. Як кому красивіше.
Що це означає? А це означає, що банки залучають валютні депозити і видаючи гривневі кредити беруть на себе валютні ризики. Тому дуже дивно виглядають поради та рекомендації окремих аналітиків відомих банків, які радять девальвувати гривню і до 8, і до 10 грн. Складається така думка, що ці аналітики абсолютно не дивляться на баланси своїх банків. Якщо гривня девальвується, то це означає, що банкам, щоб купити валюту для погашення валютних депозитів, потрібно буде більше гривні, ніж вони продавали валюти, коли видавали гривневий кредит. Саме ця «коротка позиція» спотворює проблеми в банківському секторі та безпосередньо впливає на вартість грошей у банківському секторі.
Чому банку видають кредити за такими високими ставками? Багато в чому тому, що вони закладають ризик девальвації і хочуть підстрахуватися. Як результат, такі дорогі кредити може брати або торгівля, або населення (як споживчі кредити). Можна довго і наполегливо говорити, що так люблять окремі експерти і політики, про необхідність кредитувати промисловість, більше давати довгострокових кредитів і надавати населенню довгострокові іпотечні кредити за низькою ставкою. Все це потрібно і можна, але для цього потрібно цю «коротку позицію» ліквідувати, або хоча б зменшити. А без цього у нас і далі гривня в банківському секторі буде коштувати дуже дорого, і кредити будуть на вагу золота.
Як зменшити «коротку позицію»? Дуже просто. Або дозволити валютне кредитування, або зменшити частку валютних депозитів за рахунок зростання гривневих депозитів. В результаті, тоді можна зрівняти суму гривні за кредитами і депозитами, і валюту за кредитами і депозитами. А інакше ніяк. Проблема ця далі буде тиснути на ставки за кредитами і зашкалювати ставки за депозитами у гривні. Тут вже чиста математика, її політичними гаслами не візьмеш.
І кілька слів про депозити та кредити фізичних осіб. За період з 1.11.2008 по 1.11.2012 загальний портфель кредитів фізичних осіб зменшився на 47 млрд. грн, у той час як загальний портфель депозитів фізичних осіб виріс на 155 млрд. грн. Якщо раніше частка валютних кредитів фізичних осіб становила 66% від загальної кількості виданих кредитів населенню, то тепер цей показник становить 48%. З депозитами все навпаки. Раніше частка валютних депозитів населення була 41% у загальному портфелі депозитів фізичних осіб, а тепер – 50%. Виходить, що населення гроші в банки несе і навіть активно погашає старі валютні кредити. Але при цьому банки зараз можуть запропонувати населенню дуже дорогі кредити і тільки на короткий час. Зростання споживчого кредитування вражає. Тільки за жовтень 2012 р. видали нових споживчих кредитів на суму близько 10 млрд. грн. Але це все кредити дрібні і, що називається, вони не можуть радикально вплинути на попит населення на нерухомість або авторинок. Виходить, з одного боку багато валюти, вона мало кому потрібна, і мало гривні, яка всім потрібна… Парадокс нашої банківської системи і не тільки банківської.
Олександр Охріменко
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Дохідність річних депозитів вперше з початку року перевищила інфляцію (інфографіка)
У серпні імпорт в Україну зріс на 35%: що завозили найбільше
Рейтинг найдорожчих компаній світу
BTC коштуватиме $185 тис. до кінця року — аналітики
Світові продажі електромобілів у липні встановили рекорд
Китайська компанія Xpeng відкликає більшість своїх електромобілів P7+ через проблему з кермом
