0 800 307 555
0 800 307 555

Зона вільної торгівлі в СНД: ні волі, ні торгівлі

Казна та Політика
1640
Положення угоди про зону вільної торгівлі з СНД, ратифікованої вчора парламентом, роблять виконання цього документа сумнівним. Таку думку "Делу" висловив Тарас Чорновіл, перший заступник голови комітету Верховної Ради у закордонних справах.
Угода про зону вільної торгівлі містить багато юридичних і економічних прогалин, які в результаті роблять виконання цього договору сумнівним. Як зазначив Тарас Чорновіл, перший заступник голови комітету Верховної Ради у закордонних справах, саме підписання цього документа восени минулого року викликало дискусію про розбіжності тексту договору з тим, з яким була раніше ознайомлена Україна, а також повноваження Миколи Азарова візувати окремі положення. "Це неофіційна інформація, але те що Україна, як могла, затягувала ратифікацію, на відміну від Росії, яка зробила це оперативно, побічно її підтверджує", - сказав він.
Депутат припустив, що Україна і далі тягнула б з цією процедурою, якщо б "не відбувся відомий візит", маючи на увазі приїзд Володимира Путіна в Ялту 12 липня на засідання українсько-російської міждержавної комісії. "Не знаю, що було пущено в хід - обіцянки чи прес, але як бачите, ми дуже швидко ратифікували документ", - говорить Чорновіл. Він зазначив, що документ містить низку положень, які роблять його сумнівним не лише з економічної, але і юридичної точки зору.
Білі плями
Як одне з невизначених для подальшого застосування положень Угоди експерт виділяє вирішення суперечок між країнами-учасницями ЗВТ в Економічному суді СНД. Але Україна не ратифікувала відповідну угоду і не може бути стороною в судовій суперечці. "І з іншого боку - чи можемо ми звертатися в страсбурзький суд, чи не блокує нам договір таку можливість вирішення суперечок?", - говорить Тарас Чорновіл.
Кількість вилучень і обмежень в угоді не дозволяють віднести її до зони вільної торгівлі, відповідно до визначення СОТ. "СОТ вітає будь-яку лібералізацію торгівлі, і передбачає, що більша частина і за обсягом, і за переліком номенклатур повинна бути виведена з-під різноманітних торгових обмежень", - говорить Чорновіл. У той же час у випадку з підписаною угодою, за рахунок спеціальних домовленостей в частині енергоносіїв до 70% обсягу загального балансу піддаються дії обмежень. "Тобто за класифікацією СОТ - це ніяка не зона вільної торгівлі. І назвати її такою враховуючи кількість вилучень досить складно", - говорить депутат.
Також потрібно враховувати, що країни-учасниці мають різний юридично-правовий статус. Так, Україна, не будучи повноцінним членом СНД, має правосуб'єктний статус, в той час як для інших країн - членів Митного союзу - рішення ухвалюються централізовано, при значному впливі Росії. "І як нам органічно існувати, враховуючи різні статуси - також не зовсім зрозуміло", - сказав він.
Впадає у вічі створення режиму найбільшого сприяння для членів Митного союзу.
І нарешті "додаток 6" до угоди, з якого випливає, що можуть бути застосовані санкції до того з учасників ЗВТ, хто приєднанням до інших економічних об'єднань завдасть шкоди партнерам. "Найбільш поширена версія, що це зроблено, щоб не дати Україні приєднатися до зони вільної торгівлі з ЄС. Але навіть якщо й не це малося на увазі, то текст виписаний настільки невиразно, що може трактуватися в тому числі і таким чином", - говорить Тарас Чорновіл.
Експерти нарікають і на велику кількість умов і застережень, в силу яких умови угоди можуть не виконуватися, і Росія зберігає за собою право на дії "в дусі пана Онищенка". "Всі ці фактори відносять підписання Угоди до політичних актів, а не економічних, оскільки на сьогодні немає однозначної відповіді як це все в принципі може працювати", - говорить Чорновіл.
Що підписали
В угоді визначається, що сторони не застосовують відносно один одного мита та інші їм еквівалентні платежі за винятком перерахованих у додатках до угоди вилучень.
До складу вилучень включені мита на постачання цукру в Росію, Білорусь, Казахстан і Молдову: для країн Митного союзу вона становитиме 340 доларів/тонна (без терміну обмеження), для Молдови - 75% від митної вартості до 2015 року.
Також Казахстан до 2015 року збереже мито на імпорт української горілки в розмірі 2 євро/літр, а Молдова до 2013 року - на український спирт в розмірі 0,5 євро/літр. Також в список вилучень включено мито в розмірі 50% від митної вартості на постачання в Україну цукру з Митного союзу і Молдови.
Росія зберегла експортне мито на природний газ на рівні 30%, але з застереженням, що для України буде діяти спеціальна формула.
Україна зберігає для себе експортні мита на феросплави, металобрухт і насіння соняшника в розмірі, закріпленому в домовленостях зі Світовою організацією торгівлі.
Крім того, угода передбачає свободу транзиту, але з застереженням, що під дію положень, що регулюють транзит, не підпадає транзит трубопровідним транспортом.
Сторони зобов'язалися протягом 6 місяців після вступу в силу даної угоди почати переговори з підготовки окремої угоди про транзит трубопровідним транспортом.
Угода надає сторонам можливість вводити антидемпінгові та захисні мита, але регулює процедуру консультацій, необхідних для цього.
Спірні питання між сторонами виносяться на розгляд або Економічного суду СНД (знаходиться в Мінську, Білорусь), або спеціально створеної комісії експертів.
Як повідомляло "Дело", Богдан Данилишин вважає, що зона вільної торгівлі з СНД - це перший крок України до Митного союзу.
Нагадаємо, Верховна Рада України на позачерговій сесії 30 липня ратифікувала угоду про Зону вільної торгівлі в рамках СНД. Відповідне рішення підтримали 260 народних депутатів.
24 липня президент Віктор Янукович запропонував Раді ратифікувати угоду про ЗВТ СНД. 12 липня на зустрічі з Януковичем в Ялті Президент Росії Володимир Путін заявив, що його країна розраховує на швидку ратифікацію Україною даної угоди. 18 жовтня 2011 року 8 країн СНД (Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизстан, Молдова і Таджикистан) домовилися про створення зони вільної торгівлі
Угоду про Зону вільної торгівлі в рамках СНД було підписано в жовтні 2011 р. Україна стала третьою державою (яка підписала угоду), після Росії та Білорусі, що ратифікувала цей документ.
За матеріалами:
Діло
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас