1356
Реформування ринку електроенергетики в Україні: кому вершки, а кому корінці...
— Енергетика
Модель Оптового ринку електроенергії, що існує в Україні, з єдиним покупцем - ДП "Енергоринок" (всі виробники електроенергії зобов'язані продавати її цьому держпідприємству) вичерпала себе, є гальмом для розвитку економіки країни і згубна для електроенергетичної галузі. Тарифна політика, що проводиться Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), абсурдна.
Судіть самі. Штучне стримування цін на електроенергію для населення компенсується завищеними тарифами для промислових підприємств. За оцінками відділу енергетичної та ядерної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, у країнах Євросоюзу тарифи для населення вищі за тарифи на електроенергію для промисловості від 20 до 36% залежно від країни. Цікаво і те, що навіть в Російській Федерації тарифи на електроенергію для населення вищі від 4 до 20% залежно від регіону.
В Україні сьогодні тарифи для населення в 2,3-5 разів менші від середнього роздрібного тарифу для промисловості в залежності від категорії підприємства як споживача електроенергії.
У такій ситуації говорити про конкурентоспроможність української промисловості складно, особливо для підприємств, що виробляють продукцію, в собівартості якої на електроенергію припадає значна частка. Наприклад, для електросталеплавильних виробництв, хімічної, легкої та харчової промисловості.
Популістська політика уряду приводить до стримування цін на електроенергію для населення і змушує НКРЕ (до сих пір працює за положенням, затвердженим президентом, і, незважаючи на неодноразово задекларовану в різних урядових документах "незалежність", на сьогоднішній день такою не володіє) встановлювати занижені тарифи для генеруючих підприємств. У першу чергу, це стосується підприємств державної форми власності.
Середня ціна електроенергії, виробленої тепловими електростанціями, в 3,2 рази перевищує ціну атомної електроенергії (67,11 і 21,1 коп./кВт ∙ год відповідно). ДП "Укргідроенерго" продає її за тарифом 5,91 коп./КВт ∙ год, тобто в 10 разів дешевше, ніж для ТЕС. Ще приклад: сонячна і вітрова електроенергія коштують відповідно 5,05 і 1,22 грн./КВт ∙ год, а підприємства, що їх виробляють, переважно приватні. У країнах же з розвинутою економікою різниця в цінах електроенергії ТЕС та АЕС становить близько 30%, у тому числі і в Російській Федерації.
За оцінками експертів Центру Разумкова, 67% встановлених потужностей ТЕС в країні належить компанії ДПЕК, контрольованій відомим депутатом з Партії регіонів. Здійснюється "перехресне субсидування" приватних виробників електроенергії на ТЕС за рахунок державних АЕС і гідроелектростанцій, які виробляють більше половини електроенергії в країні. Як мовиться, все для блага людини, і ми знаємо ім'я цієї людини.
При цьому станом на 31 грудня 2011 року "Енергоринок" заборгував НАЕК "Енергоатом" за попередні періоди 5773,4 млн. грн. (3,6 місяця безкоштовної роботи атомних енергоблоків). І перспектива повернення цих чималих коштів поки не проглядається.
Ще в листопаді 2002 року уряд України схвалив Концепцію функціонування і розвитку Оптового ринку електроенергії в Україні. Документом передбачається перехід до конкурентного ринку електроенергії. Минуло десять років, а зрушень так і не спостерігається. Навіть зареєстрований в парламенті в 2007 році законопроект про НКРЕ, покликаний визначити статус комісії та закріпити на законодавчому рівні її незалежність, до цих пір не схвалений.
Фахівці галузі та експерти з натхненням сприйняли приєднання України до європейського Енергетичного співтовариства в лютому 2011 року. Вони сподівалися, що взяті в зв'язку з цим країною міжнародні зобов'язання надихнуть владу провести необхідні реформи в електроенергетиці. Зокрема, лібералізувати ринок електроенергії згідно з положеннями Директиви 2003/54/ЕС про загальні правила функціонування ринку електроенергії. Про те, як Україна "успішно" не виконує свої міжнародні зобов'язання в рамках цього договору, ZN.UA вже розповідало (№ 4 від 3 лютого 2012 року, стаття Є.Павленка "Рік членства України в Енергетичному співтоваристві: труднощі перекладу").
Нарешті 12 березня 2012 року указом президента України було затверджено Національний план дій щодо реалізації Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, відповідно до якого законопроект "Про основи функціонування ринку електричної енергії України" повинен бути підготовлений в червні цього року. Відповідальними за підготовку документа визначені Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та НКРЕ.
Законопроект, підготовлений в надрах НКРЕ (редакція має в своєму розпорядженні текст цього документа), декларує в ст. 4 принципи функціонування ринку електроенергії України. У перших рядках цієї статті йдеться: "Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, за винятком випадків, передбачених цим законом і Законом України "Про природні монополії". Тобто автори законопроекту точно дотримуються сьомої заповіді скотарні з повісті Дж.Оруелла (див. епіграф). Далі, звичайно, йдеться про добросовісну конкуренцію в умовах рівних прав і можливостей, рівність прав на продаж і купівлю електроенергії, економічно ефективне ціноутворення тощо.
Але особливо яскраво "рівність" суб'єктів ринку проявилася в ст. 7 і 13 законопроекту. Стаття 7 присвячена ринку двосторонніх договорів. Виробники електроенергії можуть продавати її на основі двосторонніх договорів на умовах (ціна, обсяг, терміни), які є предметом домовленостей сторін. А ось виробники електроенергії на АЕС і ГЕС здійснюють продаж за регульованими двосторонніми договорами на умовах (ціна, обсяг і терміни), які визначаються НКРЕ. Причому продавати вони зобов'язані тільки "гарантованим енергопостачальникам", які купують її з метою постачання окремим категоріям споживачів електроенергії, що визначаються Кабінетом міністрів України.
Але й це ще не все! З нехитрою простотою, яка гірша за крадіжку, визначено, що АЕС і ГЕС зобов'язані купувати за "зеленим" тарифом електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, і не продану за договірними цінами безпосередньо споживачам або енергопостачальникам. Нагадую, що практично всі підприємства "зеленої" електроенергетики знаходяться в приватній власності.
А тепер скажіть, чи знайдуться споживачі при здоровому глузді, що купують сонячну електроенергію за більш ніж 5 грн. за кіловат-годину? А НАЕК "Енергоатом", яка виробляє в середньому 90 млрд. кВт ∙ год на рік, повинна буде купувати за цією ціною сонячну енергію, як і "Укргідроенерго". Ну, не абсурд зобов'язувати найбільшого виробника електроенергії скуповувати електроенергію іншого виду генерації в 24 рази дорожче від власної?
Відповідно до ст. 13 законопроекту "Передумови запровадження ринку електричної енергії" дата введення повномасштабного ринку електроенергії буде визначатися Кабміном "після створення технічних, організаційних, економічних і нормативно-правових передумов". Зокрема, повинні бути "здійснені заходи з ліквідації перехресного субсидування". Звучить голосно, а по суті буде тільки "змінено механізм дотування категорій споживачів електричної енергії". Причому покриття збитків гарантованих постачальників від постачання електроенергії окремим категоріям споживачів за регульованими тарифами забезпечується в повному обсязі виробниками електроенергії на АЕС! Тобто фактично поняття "перехресне субсидування" замінюється "дотуванням" за рахунок АЕС.
Але не дочекалися ми внесення цього законопроекту Кабміном у Верховну Раду. Законопроект "Про основи функціонування ринку електричної енергії України" був внесений депутатом від Партії регіонів І.Глущенком і зареєстрований 6 червня 2012 року за № 10571. Навіть при побіжному порівнянні текстів цих двох законопроектів ясно, що за основу був узятий проект НКРЕ, але творчо перероблений. Депутатський законопроект не містить в прямому вигляді тих одіозних норм щодо атомних і гідроелектростанцій, які згадуються вище та існують в проекті закону, розробленому НКРЕ. При більш пильному розгляді цих двох "шедеврів" законотворчості складно вирішити, що ж гірше.
Так, у ст. 24 зареєстрованого законопроекту передбачається створення нової структури - Фонду розподілу вартісного дисбалансу. Вишукана назва, чи не так? Фонд є юридичною особою, функціонує і здійснює діяльність винятково для накопичення коштів з метою їх подальшого розподілу між суб'єктами ринку електричної енергії за алгоритмом, що встановлюється органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці (НКРЕ).
У наступному абзаці фонд визначається "як недержавний заклад" і "некомерційне підприємство" одночасно. Автори законопроекту, ймовірно, не вловлюють різниці між цими поняттями і не знайомі з відповідними нормами Господарського і Цивільного кодексів України. Інтрига полягає також у тому, що засновниками фонду є члени Оптового ринку електроенергії, які виявлять бажання добровільно це зробити, а от для ліквідації, реорганізації, перетворення фонду необхідно погоджувати рішення з НКРЕ та Антимонопольним комітетом України. Це прямо прописано в законопроекті, хоча створення і ліквідація організації повинні регулюватися статутом. Точно за схемою, популярною у відомих колах: вхід - рубль, вихід - два.
Йдемо далі. Діяльність Фонду розподілу вартісного дисбалансу є складовою системи фінансових і економічних відносин на ринку електроенергії і ґрунтується на принципах обов'язкової участі в діяльності фонду суб'єктів ринку електричної енергії, які виробляють електричну енергію на атомних і гідроелектричних/гідроакумулюючих електричних станціях (крім малих ГЕС).
Мета участі цих суб'єктів ринку полягає в "накопиченні фондом коштів (компенсаційних платежів) з метою подальшого перерахування компенсаційних платежів суб'єктам ринку електричної енергії, які виробляють електричну енергію на теплоелектроцентралях або з використанням поновлюваних (альтернативних) джерел енергії за "зеленим" тарифом , а також постачальникам електричної енергії в частині постачання електричної енергії споживачам, тарифи на електроенергію для яких підлягають державному регулюванню".
При цьому з особливим цинізмом декларується, що метою створення фонду є "сприяння створенню конкурентного середовища на ринку електричної енергії, зміцненню ринкових принципів ціноутворення на електричну енергію шляхом забезпечення формування платежів для компенсації різниці між вартістю електричної енергії..." і перераховуються ці випадки (див. вище). Обов'язкова сума платежів платників фонду визначається алгоритмом переведення коштів з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання платників фонду, який встановлений НКРЕ.
Що характерно, всі покупці електроенергії, виробленої на АЕС і ГЕС, повинні перераховувати кошти на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання такого виробника в уповноваженому банку. І тільки після цього кошти розподіляються спочатку на рахунок фонду, а вже потім на поточний рахунок відповідного учасника ринку (НАЕК "Енергоатом" та ДП "Укргідроенерго").
У законопроекті передбачена розробка великої кількості нормативно-правових актів (відповідальність покладена на НКРЕ), важливих для функціонування ринку електроенергії. Тим самим за НКРЕ залишається багато адміністративних важелів, які можуть використовуватися для "ручного" управління суб'єктами ринку. Такий підхід суперечить суті проголошеної президентом України адміністративної реформи, метою якої є мінімізація такого управління.
Створення фонду пояснюється необхідністю "ліквідації "перехресного субсидування". Проте "перехресне субсидування" збережено, хоча і сором'язливо перейменовано на "компенсацію". Примітно, що збереження такої ситуації передбачається не на перехідний період, а на невизначено довгий термін. Тобто замість стимулювання державних підприємств НАЕК "Енергоатом" і "Укргідроенерго" запропонований варіант вирішення проблемних питань майбутнього ринку за рахунок АЕС та ГЕС з метою отримання прибутку винятково приватними генеруючими компаніями.
"Перехресне субсидування", як його не називай, інших учасників ринку за рахунок перерозподілу прибутку АЕС і ГЕС призведе до спотворення результатів роботи ринку двосторонніх договорів і балансуючого ринку, передбачених законопроектом, сприятиме формуванню економічно необґрунтованих цін, які не будуть відображати реальні витрати генерацій.
Очевидно, що створення дійсно конкурентного ринку електроенергії є важливим інструментом визначення реальних, економічно обґрунтованих цін на електроенергію для кінцевих споживачів. При реформуванні ринку електроенергії необхідна реалізація взаємопов'язаних заходів, починаючи з лібералізації ринків палива, реформування системи теплопостачання та механізмів ціноутворення на тепло, реформування житлово-комунального господарства.
Було б необхідно змінити джерела субсидування, наприклад, при повній відмові від "перехресного субсидування" перейти до субсидування через державну підтримку. Тільки остаточна ліквідація "перехресного субсидування" створить передумови для правильного функціонування ринку електроенергії.
Аналіз зареєстрованого законопроекту свідчить, що його окремі принципові положення, як і законопроекту НКРЕ, нівелюють саму ідею реформування ринку електроенергії і порушують фундаментальний принцип, на якому повинна ґрунтуватися лібералізація ринку, - створення умов для добросовісної конкуренції за рівних прав і можливостей виробників електроенергії.
Таким чином, можна констатувати, що законопроект "Про основи функціонування ринку електричної енергії України" за своєю суттю і духом не відповідає основним принципам Директиви 2003/54/ЕС, хоча автори в пояснювальній записці і посилаються на неї, намагаючись обґрунтувати причини підготовки цього законопроекту.
Якщо в Росії процвітає державно-олігархічний капіталізм, російські олігархи контролюються державою на чолі з триразовим президентом РФ і навіть виконують державні завдання, скуповуючи певні активи в нашій країні, то в Україні ситуація інша. Має місце так званий бандитсько-олігархічний капіталізм, коли державний бюджет і залишки держвласності використовуються українськими мільйонерами, що приватизували державну владу, для поповнення строго обмеженого числа приватних кишень. Відібрати і поділити останнє - ось суть запропонованої в законопроекті реформи ринку електроенергії в Україні.
Ольга Дергачова
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
