Валерій Хорошковський: Ми повинні шукати додаткові джерела доходів — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Валерій Хорошковський: Ми повинні шукати додаткові джерела доходів

Казна та Політика
3095
Україна розпочала новий етап переговорів з Міжнародним валютним фондом, який повинен дозволити рефінансувати поточну заборгованість країни перед МВФ. Про дискусії з представниками фонду, зміну бюджетної та податкової стратегії уряду кореспонденту "Ъ" у своєму першому інтерв'ю на новій посаді розповів міністр фінансів Валерій Хорошковський.
- Які домовленості з МВФ досягнуті під час останнього візиту української делегації до Вашингтона? Що готова виконати українська влада і які вимоги висуває фонд?
- Сторони окреслили свої позиції. Ми знали, з чим ми їдемо на переговори, і знали позицію МВФ щодо основних напрямів. Були проговорені всі складові, починаючи від досить успішних макроекономічних результатів 2011 року та закінчуючи проблемними питаннями. Це балансування бюджету НАК "Нафтогаз України", тарифи на газ і тепло, можливість використання більш гнучкого курсу національної валюти відносно інших валют і так далі. Можна вважати, що ми висвітлили підхід, що дозволяє досягти компромісу. Проте позиція МВФ щодо підвищення тарифів на газ і тепло була досить жорсткою, і це стало тим каменем спотикання, який нам поки не вдалося подолати.
- У МВФ наполягають на підвищенні тарифів на газ для населення і ТКЕ на 30-60% чи вже пом'якшили свої вимоги?
- Мова йде не про відсоткове співвідношення, а про рух до підвищення. І питання тут не в пом'якшенні вимог. З економічної точки зору це абсолютно правильний підхід: тарифи повинні бути економічно обґрунтованими, і дотування за допомогою ціни є найбільш дурним і неефективним. Тому і висувається пропозиція якомога швидше реалізовувати заходи щодо виправлення ситуації. Але тут немає прямої залежності: підвищили тарифи - і життя налагодилося. Ні, потрібен комплексний підхід: з одного боку, адекватні компенсаторні механізми, з іншого - енергозбереження. В іншому випадку неплатежі забезпечені.
- Ви маєте на увазі компенсатори для населення у вигляді підвищення соціальних гарантій?
- Необов'язково у вигляді підвищення. Мова йде про монетизацію пільг і перехід на адресну дотацію. Ми сьогодні розглядаємо можливість проведення в Україні експерименту в цьому напрямку на базі певного регіону чи міста, в якому спробуємо побудувати модель адресної дотації і показати її результати - успіхи або проблеми. Тільки після цього можна підвищувати тарифи. Я вважаю, це було б позитивно сприйнято як з боку інвесторів, так і з боку МВФ.
- Ви, як міністр фінансів, погоджуєтеся з підвищенням тарифів заради зниження навантаження на бюджет чи готові чекати завершення парламентських виборів?
- Я, як міністр фінансів, маю враховувати всі можливі наслідки, і це ніяк не пов'язано з виборами. Це пов'язано насамперед з можливістю населення платити.
- Але очевидно, що до виборів підвищення не буде.
- Я не мислю політичними категоріями, тільки економічними.
- Прем'єр-міністр Микола Азаров заявляв, що Україна ще рік проживе без кредитів Міжнародного валютного фонду. В НБУ навіть говорили, що країна отримала від китайського центробанку пропозицію кредитувати нас замість фонду. Про які суми та умови йдеться?
- Це питання до Нацбанку. Єдине, що я можу підтвердити, - нинішні виплати хоч і важкі, але можливі і без кредиту МВФ. Це може бути зроблено за рахунок внутрішніх ресурсів, за рахунок наших можливостей позичати на фінансових ринках.
- Україна ще може позичати на зовнішньому ринку?
- Можливість є завжди. Питання в тому, наскільки дорого. Інвестор орієнтується на декілька речей, і, перш за все, на макроекономічну статистику, тренди, ризики, а також віру в те, що держава буде робити в плані перетворення власної економіки і реакції на зовнішні виклики. Сьогодні немає жодної причини не вкладатися в боргові папери України.
- Так до чого ви в підсумку домовилися у Вашингтоні?
- Домовилися продовжувати переговори. Після нашої зустрічі прем'єр-міністр Микола Азаров спілкувався з главою фонду Крістін Лагард. Це дає нам надію на продовження переговорів. І ми зараз готуємо нашу переговорну позицію. Після узгодження часу візиту ми знову будемо виїжджати до них.
- Серед причин звільнення Федора Ярошенка в його оточенні називали зрив переговорів з МВФ. Якщо ви не домовитеся з фондом, теж подасте у відставку?
- Я не коментую чутки.
- Президент Віктор Янукович в 2011 році кілька разів висловлював невдоволення роботою Мінфіну. Ви сконцентруєтеся на зауваженнях чи у вас є своє бачення основних пріоритетів?
- Вимоги глави держави зобов'язані виконуватися всіма держслужбовцями, тому ми їх розглянемо і будемо приймати адекватне рішення. Що стосується політики Мінфіну, то сьогодні, на жаль, вона управляється чотирма драйверами негативного характеру, які спрямовані не на розвиток, а на стримування. Наприклад, великі суми виплат за держборгом, які сковують наші можливості інвестиційного вкладення коштів. Тому основне завдання - збалансувати бюджет, вирішити питання держборгу на найближчі місяці й роки, а потім вже вивільнений ресурс направити на підтримку проектів, які можуть дати позитивний ефект.
- Тому фінансування проекту будівництва корветів поки не буде?
- Ми готові фінансувати, в тому числі військові програми, але тільки в тому випадку, якщо вони будуть передбачені бюджетом.
- Коли і які поправки до держбюджету на 2012 рік будуть подані в парламент?
- Їх буде маса і в дохідній, і у видатковій частині. Почнемо з того, що вже відбувся ряд законодавчих змін, які призводять до дефіциту держфінансів, і їх необхідно врегулювати. Наприклад, зміна коригуючого коефіцієнта базової ціни нафти при розрахунку ставки рентної плати призвела до втрати держбюджетом близько 3 млрд грн, а компенсаторів немає. І таких питань досить багато, у тому числі недофінансування місцевих бюджетів, яким необхідно виконувати свої зобов'язання, перш за все, соціального характеру. Ми зараз ведемо підрахунки. Коли ми зрозуміємо обсяги додаткових доходів, проаналізуємо видаткову частину, виявимо дисбаланси і непокриті витрати, тоді можна буде виходити з пропозиціями. А буде це в лютому, березні або квітні - непринципово. Головне, що зміни дозволять збалансовано прожити 2012 рік.
- Ви заявили, що з вашим приходом посилиться реформаторська роль Мінфіну в системі уряду. Що мається на увазі під реформаторством?
- Зміни, мета яких - прозорість державних фінансів, а також активізація бізнесу та інвестиційних процесів. Наприклад, ми зараз детально відпрацьовуємо схему, пов'язану зі збільшенням обсягів іпотечного кредитування. Я вважаю це дуже важливим напрямком. Працюємо разом з НБУ і розглядаємо не тільки варіант компенсації відсоткових ставок, але й частини початкового внеску.
- Через Державну іпотечну установу?
- Необов'язково. Можуть бути й інші механізми.
- Президент поставив перед вами три основні блоки завдань - збалансування бюджету, виконання реформ і боротьба з корупцією. Тобто зараз цього немає?
- Я не даю оцінок.
- Що мається на увазі під боротьбою з корупцією? Сфера держзакупівель?
- Не тільки. Але проблема в цій сфері носить інституційний характер. Тендерні комітети - це, на жаль, колективна безвідповідальність, яка не призводить до якості закупівлі. За своєю попередньою роботою знаю не один десяток тендерів, які були абсолютно корупційними, але при цьому проведені відповідно до норм закону.
- Як вирішити цю проблему?
- Тендерний комітет має бути дорадчим органом при керівнику, а керівник - нести персональну відповідальність за закупівлі, в тому числі кримінальну.
- Які недоробки в податковому законодавстві ви запропонуєте виправити?
- Основна проблема податкового законодавства - складність його виконання: велика кількість податків, складність їх адміністрування. І методологія повинна змінюватися. Зазначу, що з боку податкової служби є розуміння. Зараз не хочу називати якісь конкретні напрацювання, щоб не викликати критику на адресу сирого матеріалу.
- Чому відразу критику?
- Тому що, перш за все, буде критика, і це нормально, але тільки критикувати потрібно відпрацьований матеріал. Сьогодні є ідеї та пропозиції, які поки не оформлені. Але те, що нам потрібно спрощувати податкову систему, - це очевидно.
- Назвіть ваші основні претензії до адміністрування податків.
- Тут є кілька аспектів, які потрібно висвітлити. По-перше, те, про що ми говорили вище, - складне законодавство. По-друге, те, що, на жаль, бізнес безправний, в тому числі і при розгляді податкових справ у судах. По-третє, здорова частина бізнесу готова і хоче платити легальні податки, але не витримує "корупційного податку", а, простіше кажучи, рекету держструктур і вимушено йде в тінь, стаючи, таким чином, "живою мішенню" для правоохоронних структур. Чи можна це лікувати? Можна, і чим швидше, тим краще, бо саме тут я бачу величезну приховану енергію, яка здатна забезпечити швидке і якісне перетворення країни.
- У Державній податковій службі (ДПС) планують до кінця року довести обсяг відшкодування ПДВ в автоматичному режимі до 80%, тоді як на 2011 рік ставилася планка 90%. Тобто з кожним роком ця планка буде знижуватися?
- Коли ми говоримо про 80% чи 90% автоматичного відшкодування ПДВ, то, перш за все, говоримо про якість тих платників, які підходять під критерії. Ніхто не назве нас розумними, якщо почнемо відшкодовувати неправомірно заявлений ПДВ, який буде вимивати бюджетні ресурси. Важливо знайти баланс. Експортери, які працюють чесно і відповідають критеріям, повинні отримувати автоматичне відшкодування.
- Чи вважаєте ви доцільним перегляд критеріїв, яким мають відповідати компанії для автоматичного відшкодування ПДВ?
- Вони вже один раз переглядалися, і не так давно. Тому будемо вважати, що це якась об'єктивна даність, тому що "смикання" - не найкращий метод. Потрібно прожити певний період з цими критеріями.
- Чи буде повернуто право на відшкодування ПДВ зернотрейдерам?
- Дане питання потрібно розглядати в контексті сплати ПДВ виробниками зерна. Податок повинні платити всі, і наявні зараз "діри" призводять до проблем. Наприклад, якщо товар завозиться без ПДВ, то, як правило, за завищеною ціною. У результаті створюється "діра" з вивезення валюти, і збільшується ціна товару на внутрішньому ринку, що дозволяє ухилятися від податку на прибуток.
- Тому не виключено, що будуть ліквідовані податкові пільги з ПДВ?
- Однозначно. І ми зараз розглядаємо ті групи товарів, по яких є звільнення, але вони, на наш погляд, економічно необґрунтовані. Це не означає, що рішення щодо позбавлення пільг буде прийнято негайно, але якщо ми не закільцюємо цю систему, то постійно будемо мати бюджетні проблеми.
- Яка ваша позиція щодо заборони ДПС вносити в поточну звітність збитки минулих років? Чи буде це узаконено? Адже ДПС пропонує частково включати збитки - 25% щорічно.
- Проблема зі збитками йде корінням в кризу 2009-2010 років. І ми, як люди, що відповідають не тільки за систему державних доходів, а й за витрати, повинні пам'ятати: все, що не надійде до бюджету, відіб'ється на нашій здатності виконувати зобов'язання. Ми повинні шукати можливості, які дозволять мати додаткові джерела доходів. Це не ідеальний спосіб, але, в принципі, ця норма може бути узаконена.
- Ще при міністрі Ярошенку, на початку року, ДПС і Держмитниця отримали завдання забезпечити додаткове надходження до бюджету 20 млрд грн. Чи будуть нові завдання?
- Нас хвилює повнота збору податків. Тому ми не говоримо про 20 млрд грн або більше. Наведу один приклад. У 2008 році я керував митною службою, і у валютному еквіваленті було зібрано $18 млрд, минулого року - $14 млрд, і це при тому, що імпорт збільшився і в ціновому, і в товарному вираженні, та й курс зараз складає 8 грн/$, а не 5,5. Тому резерв ще є, і це означає, що в рамках поточних економічних показників ми відстаємо зі збору податків. Але тоді я вважав, що ми тільки на 60% підійшли до планки об'єктивності, тобто в мене ще був резерв 40%. Але навіть якщо ми просто візьмемо ці $4 млрд і помножимо на сьогоднішній курс, то отримаємо 32 млрд грн резерву тільки по митниці.
- Чи потрібно об'єднувати податкову і митницю в департамент Мінфіну?
- Усі, хто має досвід об'єднання підприємств, підтвердять, що це складне завдання. Я був здивований, коли преса приписувала мені авторство цієї ідеї. Я якраз висловлювався з обережністю. Змінюючи умови роботи відразу двох адміністраторів, які де-факто забезпечують всю дохідну частину бюджету, потрібно нести відповідальність за це. Це можливо, але не зараз. Питання має бути опрацьованим, і рішення буде приймати президент.
- Які перспективи схвалення Митного кодексу, ветованого в кінці минулого року президентом? Чи будете ви пропонувати додаткові поправки до нього?
- Я ознайомився з президентським вето, і воно абсолютно об'єктивно. У кодексі містилися норми, які відверто ускладнюють адміністрування, крім того, були протести перевізників, пов'язані з нововведеннями. Їх побоювання зрозумілі, якщо ми говоримо про безумовну конфіскацію транспортного засобу, на якому відбувалася контрабанда. Вони беруть кредити, купують вантажні машини і можуть навіть не знати про наявність у них контрабанди. Однак є випадки, коли саме водії міняють документи при переїзді через кордон або свідомо беруть участь в провезенні контрабанди. Тому належить подумати над нормою, яка збалансує відповідальність.
- Ви хочете дозволити Держказначейству залучати і розміщувати свої ресурси. Коли ви почнете реалізацію проекту, як мають намір визначати банки та орієнтовну дохідність?
- Питання не в орієнтації на прибутковість. Проблема полягає в тому, що терміни збору податків і терміни виплати пенсій і зарплат знаходяться в різних циклах. Якщо зарплати і пенсії виплачуються на початку місяця, то збір податків переважно відбувається в кінці. Якщо Держказначейство вийде на міжбанк, то зможе компенсувати касові розриви за рахунок залучення коротких грошей. А коли міжбанківська система потребуватиме ліквідності, казначейство зможе розміщувати вільні ресурси. Якщо говорити про ставки, то це буде ринкова ставка на момент розміщення. Відбір банків буде здійснюватися спільно з НБУ. Ми в процесі організації механізму. Вважаю, знадобиться тижнів зо два, щоб його запустити.
- Наприкінці минулого року Мінфін почав розміщення валютних ОВДП. Перші аукціони були успішними, прогнозувалося залучення не менше $2,5 млрд. Чому надалі торги стали менш привабливими?
- Днями ми залучили близько $140 млн на аукціоні. Проблема не в наявності або відсутності ресурсів, а в тому, що немає ринкової пропозиції. І Мінфін готовий працювати з банками: наприклад, ми залучили позики на 1,2-1,3 року. Пік погашення за ними припаде на місяці, коли у нас немає великого боргового навантаження. Тому я впевнений, що цей інструмент ще не вичерпаний.
- Коли можна буде продати перший з трьох рекапіталізованих банків і за якою ціною?
- Зараз не найкращий час для продажу банків. Пам'ятаю, напередодні кризи банк при продажу оцінювали в 4-6 капіталів. Тепер мова йде в кращому випадку про один капітал, а є і більш низькі оцінки. Тому не вважаю, що найближчим часом можливий продаж держбанків за ціною, що окупала хоча б вкладення в нього. Про це будемо думати разом з НБУ, можливо, мова буде йти про злиття, про виділення "токсичних" кредитів.
- За якою ставкою був пролонгований кредит VTB Capital?
- Він продовжений на тих же умовах - 6,7% річних з погашенням в червні.
- Віце-прем'єр Сергій Тігіпко запропонував ввести податок на багатство і 12-відсотковий збір з операцій з офшорами. Ви підтримуєте ці ініціативи?
- Я їх ще не бачив.
- У Мінфіні заявляли, що українці скоротили частку споживання легального алкоголю, а тіньовий оборот підакцизних товарів оцінювався в 40%. Чи не є це результатом неадекватної акцизної політики, коли ставка податку на тютюнові вироби в 2012 році зросла не на рівень інфляції, а на 15%?
- Я не розумію, що в даному випадку ви розумієте під неадекватною акцизною політикою. Будь-яке ускладнення або посилення тиску на легальний сектор може привести до відходу бізнесу в тінь. Тому важливо збалансувати підходи, поспілкуватися з учасниками ринку, які платять податки. Що стосується алкоголю, то повинен бути облік спирту, робота з легальними виробниками брендів, а також непрямий облік електроенергії, води на виробництві - тоді можна чітко визначити, чи був вироблений додатковий обсяг продукції. З сигаретами складніше. Є багато невеликих виробництв, які важко документувати. Заміна акцизних марок може дати результат в короткостроковому періоді. Але якщо ми хочемо вирішувати проблеми в комплексі, то потрібно йти тим шляхом, про який я говорив.
Інтерв'ю взяла Наталія Непряхіна
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас